“Назар Стодоля” цитатна характеристика героїв допоможе розкрити їх образи та скласти портрет.
“Назар Стодоля” цитатна характеристика героїв
«Ти знаєш в яку ціну поставив цар Соломон золотий плуг? Він каже, що при нужді шматок хліба дорожче золота. А я скажу: чарка горілки козаку миліша усіх жінок на світі». (Гнат)
«І рибалки, і вольнії козаки. Ми люди німецькії ідемо з землі турецької. Раз дома у нашій землі випала пороша. Я й кажу товаришу: «Що нам дивиться на погоду? Ходім лишень шукати звіриного сліду». (Сват)
«Думай собі, голубко, та гадай, що… а воно зовсім не так буде. Закинь, удочку, сама рибка піде. Шутки-тесть полковника!..А що далі — се наше діло. Аби б через поріг, то ми й за поріг глянем». (Кичатий)
«Той самий, за кого ти вчора обіщав видать дочку свою, той самий, якого ти знав ще з тієї пори, як він тебе вирвав із-під ножа гайдамаки! Згадай іще, що я той самий, хто й самому гетьману не дасть себе на посміх!». (Назар)
«Побачимо», побачимо, як попадеться нашому теляті вовка піймати. Не сказавши ні слова дочці, за кого і як хоче віддати, думає, що наша сестра — коза; поженеш, куди схочеш. Е, ні! Стривай лишень, голубчику». (Стеха)
«Як налетять, було, з своєї Січі, так що твої орли-соколи! Було, як схопить тебе котрий, так до землі не допустить, так і носить… Ой-ой-ой! Куди то все дівалось?..» (Хазяйка Катерина)
«Слухать — що їсти, в горшку не бовтати, усів не марати, слов не пропускать, другим не мішать». (Кобзар)
«Не треба мені вашого добра; я і без нього була б щаслива. Я вас так вірно люблю, так вбиваюсь за вами, а ви…». (Стеха)
«О, я лукавий, лукави! О,я грішний, проклятий!.. доле моя! серце моє! Проси його, нехай уб’є, нехай я світа не паскуджу!». (Кичатий)
«Цур йому, який нехороший! Як приїде до нас, то я зараз із хати втікаю. Мені навдивовижу, як ще його козаки слухають. Тільки у його, паскудного, і мови, що про наливку та про вареники». (Галя)
«А так, шляхом. У Чигирині нема заробітку, а ми прочули, що у пана Кичатого весілля буде, так і прийшли сюди». (Жид)
«Її діло таке: що звелять, те й роби. Воно ще молоде, дурне; а твоє діло навчить її, врозумить, що любов і все таке прочеє… дурниця, нікчемне». (Кирчатий)
«Женись не на чорних бровах, не на карих очах, а на хуторах і млинах, так і будеш чоловіком, а не дурнем». (Кирчатий)
«Чарка горілки козаку миліша усіх жінок на світі». «Вольному воля, а спасенному рай». (Гнат)
«Слухать — що їсти, в горшку не бовтати, усів не марати, слов не пропускати, другим не мішать». (Кобзар)
«Ми поїдемо туди, де нема і не буде ні полковника, ні батька твого, де тільки одна воля, одна воля та щастя». «Коли прощають люди, то бог милостивіший за нас». (Назар)
