Ежен Йонеско “Носороги” аналіз твору допоможе краще зрозуміти п’єсу, визначити, яка тема, ідея, сюжет, композиція, жанр, головна думка, проблематика.
“Носороги” аналіз твору (паспорт)
Автор: Ежен Йонеско
Рік написання: 1959
Жанр: Пʼєса (на ІІІ дії)
Тема: зображення масового знеособлення суспільства та боротьби одинака проти системи.
Головна тема пʼєси – конформізм та загроза втрати індивідуальності в суспільстві.Тема п’єси “Носороги” Ежена Йонеско основана на двох важливих аспектах: розвиток колективної істерії та ірраціональний опір масовому психозу. Письменник ілюструє ідею, як колектив може впадати в істерію та психоз, приймаючи нові ідеї або рухи, навіть якщо вони є абсурдними чи небезпечними.
Ідея: засудження втрати індивідуальності людини
Йонеско висловлює ідею про безглуздя конформізму та абсурдність перетворень, які може призвести загальне прийняття масової тенденції.
Головна думка – кожна людина має виражати свої думки вільно та незалежно, бо це і робить її індивідуальністю.
Мета п’єси: полягає в критиці соціально-політичних явищ, зокрема, автор використовує алегорію носорогів, щоб висловити своє стурбовання перед епідемією фашизму та масовим прийняттям безглуздих та руйнівних ідей.
Йонеско через образи перетворених в носорогів людей показує, як індивіди можуть втрачати свою унікальність та індивідуальність, піддаючись тиску колективної свідомості. Він вказує на небезпеку ірраціонального підкорення масі та втрату розуміння індивідуальних цінностей.
Таким чином, п’єса виступає як критика конформізму та нагадує про важливість захисту індивідуальності в обличчя загроз загальної тенденції до масової істерії та фанатизму.
“Носороги” сюжет та композиція
Пʼєса поділена на три частини. У першій дії події відбуваються в Європі, у провінційному французькому місті.
- Експозиція: п’єси “Носороги” розгортається в звичайному містечку, де люди ведуть повсякденне життя. Крамарі та логік філософствують, а приходження приятелів Жана і Беранже розпочинає події.
- Завʼязка: відбувається із загадковим з’явленням величезної тварини, що лякає містян та порушує звичний порядок.
- Розвиток дії: Люди перетворилися на носорогів, товстошкурих, байдужих, самовпевнених, агресивних. З’явилася загроза масового оносороження, носорогами стали деякі зі співробітників Беранже, а потім докладно, майже реалістично, змальовано перетворення друга Жана.
- Розвʼязка: Усі, хто оточував Беранже, перетворилися на носорогів, ревіння носорогів звучало по радіо, їхні зображення з’явилися на картинах. I ось кульмінація та водночас фінал твору: абсурд став нормою, норма — абсурдом. Усі перетворилися на носорогів, і лише одна людина залишилася такою, як була. I вона не мала наміру змінювати своїх поглядів, зраджувати саму себе. I саме цей її вибір вніс у хаос певний порядок: абсурд залишився абсурдом, норма — нормою. Беранже зберіг свою людську сутність, отже, ствердив здатність людини протистояти злу, у цьому разі — омасовленню. Нехай він навіть залишився один, але світовий порядок збережено.
“Носороги” головні герої
Жан, пан Папільйон, Ботар, Дудар; пані Беф, Логіка, Дезі, Беранже.
У п’єсі “Носороги” Ежена Йонеско кожен персонаж має своєрідні риси, що відображають різні сторони людської природи.
- Жан: Він представляє раціоналістичний підхід до життя, намагаючись наставити Беранже на “істинний” шлях. Та його власна трансформація в носорога символізує втрату індивідуальності під тиском загальної тенденції. Перетворений Жан проголосив сумнозвісні істини — культ первісної енергії, красу сили, необхідність знести моральні бар’єри й відновити замість них закони джунглів.
- Беранже: Початково пасивний і спокійний, він стає свідком дивних подій та конфліктів, що відбуваються навколо. Беранже мав моральні принципи, які для нього безсумнівні, яким вірив, нехай навіть інтуїтивно, керуючись не теорією, а життєвою практикою. Він мав ясний розум, не захаращений схоластикою, відірваною від реальності. Він не боявся міркувати і висловлювати думки, які не збігалися з думками пересічних людей, тобто мав вільне й незалежне мислення. Усе це зробило його індивідуальністю, хоча й давалося героєві дуже нелегко.
- Дезі — вона не встояла перед силою, натиском та певною мірою привабливістю явища, що стало масовим. Маючи здорові моральні задатки, Дезі все ж занадто практична, переоцінює роль сили. Дезі образила пана Папільйона, спричинила пригнічений стан таємно закоханого у неї Дудара, прискоривши їхнє перетворення на носорогів. Як свідок та учасник обговорень, вона представляє раціональну сторону суспільства.
- Пан Папільйон — сноб, який беззастережно схилявся перед модою, манерами, смаками, перед усім, що було прийнято в аристократичному середовищі.
- Ботар — людина, яка все заперечувала, скептик, який ні у що не вірив. Але такий скептицизм — це не наслідок переконань, а зручна життєва позиція: не втручатися, не замислюватися над життєвими явищами. Зіткнувшись із негативним явищем, усвідомивши небезпеку, такі люди намагаються в усьому звинуватити інших.
- Дудар — антагоніст Ботара. Дудар намагався зрозуміти логіку явищ, теоретизувати їх.
- Пані Беф — прояв сліпої віри у того, кого любить.
- Логік — демагог у первісному, оголеному вигляді; його вислів «усі коти смертні. Сократ смертний. Отже, Сократ кіт» — став формулою будь-якої демагогії.
Кожен з персонажів взаємодіє з навколишнім світом, відображаючи різні аспекти людської поведінки та реакції на несподівані події.
“Носороги” проблематика твору
Проблеми пʼєси «Носороги» розкривається для слухача або читача в чотирьох вимірах, але в цілому вони поєднується одне з одним на певному рівні сприйняті. П’єса Ежена Йонеско «Носоріг» піднімає кілька важливих питань у розумінні людського суспільства та індивідуального мислення
Основні теми (проблеми):
1.Психологія конформізму та мас: ** Ця робота досліджує, як легко люди можуть приєднатися до масових рухів і втрачати свою індивідуальність у процесі. Йонеско стурбований тим, як колективні ідеї перетворюють індивідів на безособові масові потоки.
2 Психологічна трансформація: Автор досліджує психологічні процеси, які призводять до перетворення людей на носорогів, як саме ми втрачаємо свою індивідуальність і стаємо частиною загального стада, втрачаючи при цьому здатність раціонально мислити.
3. Фашизм і політична радикалізація: Йонеско використовує алегорію носорога, щоб засуджувати зростання фашизму та політичну радикалізацію в суспільстві. Важливим елементом цієї роботи є питання про те, як ідеї вироджуються в авторитаризм та екстремізм
4. Втрата індивідуальності: Тема особистісної ідентичності та втрати індивідуальності відіграє важливу роль у виставі. Про те як соціальний тиск може змінити людину та перетворити її на носорога, який втрачає свою ідентичність.
Ці питання дозволяють зануритися в обговорення масової психології, соціокультурних трансформацій та небезпеки втрати індивідуальних цінностей в обличчя загальної тенденції до конформізму.
Художні засоби (прийоми)
Алегорія. Алегорія в творі “Носороги” Ежена Йонеско – це використання символічних елементів та образів для передачі певних ідей чи понять. У цьому випадку, алегорія допомагає авторові висловлювати своє обурення перед конформізмом та масовою гомогенізацією суспільства. В цілому дану ідею він взяв з твору Ф.Кафки «Перевтілення» де головний герой Грегор Замза перетворився в таргана.
Самі носороги служать алегорією загальної тенденції до перетворення індивідів в бездумних прихильників маси. Трансформація персонажів в носорогів відображає втрату особистої ідентичності та прийняття уніфікованої, масової форми.
Також, логік, який намагається розкрити глибину реальності через філософські силлогізми, створює алегорію інтелектуальної боротьби з масовим мисленням, проте його невдалий навчальний експеримент лише підкреслює абсурдність і безглуздя ситуації.
Отже, алегорія у п’єсі слугує засобом передачі складних ідей та критики суспільних явищ шляхом використання символічних образів і подій.
Висновок:
П’єса “Носороги” Євжена Іонеско ставить під сумнів сутність людської індивідуальності та супротиставляє її загальному струменю суспільства. В той час як персонажі переживають трансформації в носорогів, це слугує алегорією загального поглиблення в безособовість і втрату унікальності.
Висновок полягає в тому, що небагато відстоїшся від загального потоку, і ти можеш втратити себе, перетворившись на “носорога” — символ колективізації та позбавлення індивідуальності. П’єса підкреслює, наскільки легко може виникнути масова гомогенізація, яка негативно впливає на суспільство та саму особистість.
Йонеско, шляхом використання алегорій та карикатур, висловлює своє обурення перед загальною тенденцією до конформізму. Висновок пʼєси слугує нагадуванням про необхідність захищати індивідуальність і не втрачати здатність думати самостійно в обличчя загальних натисків та течій.
