Ольга Кобилянська новелу «Думи старика» написала у 1903 році. У цьому творі у формі заповіту, батько дає настанови своїм дітям, як жити.
Ольга Кобилянська “Думи старика” скорочено
Твір написано у формі звертання батька, який прощається зі своїми дітьми. Бог подарував йому сім синів і трьох дочок. З них семеро довелося поховати. Лишився найстарший син і дві дочки.
Батько звертається до свого сина. Він любив музику як був малим і добре грав. Але виріс і забув і рідну музику, і мову.
Потім батько звертається до дочки. Вона вийшла заміж за коханого чоловіка, хоч він і був тяжко хворим і мав скоро померти. Доля відвела їм п’ять років разом. Своїй дочці він бажає не забувати рідного слова і плекати його у своїх дітях.
Наймолодша донечка лишилась без пари. Так вирішила доля. Її він лишає під опіку своїх братів. Тепер настав його час. Він йде за янголом смерті.
Автор: cup_of_flowers
Ольга Кобилянська нагадує цим твором, що потрібно самовдосконалюючись, бути носіями гуманістичних ідей добра й любові між людьми, не забувати про свій «нещасний народ, що все долі править і доправитися не годен». Ольга Кобилянська заповідає розвивати і підносити на вищий щабель його культуру і не зрікатися своєї нації.
