Образ Гобсека (Характеристика Героя)

Характеристика образу Гобсека – його зовнішність, опис, риси характеру з цитатами про Гобсека постараємося розкрити в цій статті. Образ Гобсека в однойменній повісті розкритий нижче.

Образ Гобсека

Гобсек – педантичний і бездушний («людина-автомат», «людина-вексель»). Ім’я головного героя повісті Бальзака — Гобсек — не є випадковим. Воно означає те, що є сутністю героя — «живоглот», «глитай», «сухоглот», і розуміти це можна так: Гобсек поглинав, збирав золото, а золото поглинало його.

Риси характеру Гобсека

Позитивні риси: працелюбність, скромність, гострий розум, феноменальна пам’ять, самовладання, комерційний досвід, знання психології людини.

Негативні риси: корисливий, скупий, егоїст; живе подвійним життям, удаючи із себе майже злидаря; усамітнюється, підозрює в кожній людині злодія.

Характеристика образу Гобсека 

Центральний образ твору – лихвар Гобсек. Біографія Гобсека, яку Бальзак вводить в оповідь, розкриває життєву основу його філософії. Філософія Гобсека – своєрідний підсумок його особистого життєвого шляху. Він був моряком, морським торговцем, об’їхав весь світ, бачив далекі та екзотичні країни. Його розвинута свідомість, не притаманна йому з дитинства, пояснюється тим, як багато він бачив протягом свого життя.

Він пройшов через все, щоб накопичити своє багатство: мав зв’язок із корсарами, був причетний до американської війни за незалежність, потерпав від голоду, пройшов через смертельну небезпеку, кілька разів втрачав і знову набував багатство. Можливо, тому спочатку Бальзак і назвав свою повість «Небезпеки розбещеності». Саме під такою назвою повість повністю вийшла у квітні 1930 року в першому томі «Сцени приватного життя». Перша глава її була видана дещо раніше, в лютому 1930 року, під назвою «Ростовщик». Змінювалися назви, але характер бальзаківського персонажа залишився незмінним.

«Папаша Гобсек» наскрізь пронизаний одним принципом, що керує всіма його вчинками. За цим принципом, гроші – це товар, який його можна зі спокійною совістю продавати дорого або дешево, залежно від обставин. Капіталіст, на його погляд, – це людина, яка бере участь в прибуткових справах та спекуляціях, вимагаючи великі відсотки за свої гроші. І якщо залишити осторонь його фінансові принципи та філософські погляди на природу людську, що ними він обґрунтовує свій лихварський світогляд, я глибоко переконаний, що поза цими справами він найчесніша людина в усьому Парижі ».

Світогляд Гобсека формувалося під впливом реального життя. Його висловлювання говорять про глибину цього світосприйняття і підтверджують, що його інтелект значно переважує інтелект тодішньої аристократії.

Висвітлюючи відсталість дворянства, його обмеженість, Бальзак показує Гобсека, який тримає у своїй пам’яті цілі томи з бібліотеки. Він збагнув і основи сучасного йому громадського порядку, стверджуючи, що скрізь йде боротьба між бідняками і багатіями. Але двадцятирічні поневіряння по світу зробили його байдужим до всього, крім золота. Він втратив віру в моральні цінності. Тому Гобсек бездушний. Він упевнений, що з «усіх земних благ» є лише одне достатньо надійне – золото. А з усіх людських почуттів він визнає лише інстинкт самозбереження. З скептицизму виріс соціально-політичний нігілізм, так як Гобсек засуджує всіх тих, хто турбується за своїх близьких. Він вбачає сенс лише у боротьбі бідняків і багатіїв, упевнений, що ця боротьба нескінченна, і тому вважає, що краще бути експлуататором, чим експлуатованим.

Мова Гобсека підкреслює бідність його філософії щодо власної гідності, адже людина, здатна лише на принизливі почуття, не здатна навіть на самоповагу, не говорячи вже про повагу з боку інших людей.

Сумний і кінець Гобсека. Розповідь завершується описом його жахливої комори і страшної смерті Гобсека. Його пристрасть до грошей, його скнарість, прагнення до наживи призвели до патологічної манії все привласнювати. Багаторічна активність у збагаченні виявилась безплідною, адже залишити накопичене виявилось нікому. Навіть добру згадку оточуючих про себе він не залишив. Все людське в його натурі з’їла жадібність до збагачення. Адже протягом цілого життя він брав хабарі і розробляв нові фінансові афери.

«Гобсек був ненаситним удавом цього великого підприємства. Щоранку він одержував свою данину і оглядав її, немов міністр якого-небудь набоба, який вирішує, чи підписати кому-небудь помилування, чи ні. Гобсек приймав усе, починаючи від кошика з провізією від якого-небудь бідняка і кінчаючи пачками свічок від людей скупих, брав посуд від багачів і золоті табакерки від спекулянтів. Ніхто не знав, куди ділилися всі ці подарунки, підняті старому лихвареві. Все приносили до нього, але нічого звідти не виносили ».

Тільки після смерті лихваря це стане зрозумілим. Не зрозуміло лише те, чим керувався чоловік, накопичуючи таке багатство. Воістину таке життя і можна назвати ще однією людською комедією, про яку повідав Оноре Бальзак на сторінках своїх творів.

Письменник вважає, що гроші оголюють і яскраво показують основний людський інстинкт – егоїзм.

Цитатна характеристика Гобсека

• “Це була людина-автомат, яку щоранку накручували ” •“В ньому живуть двоє: скнара і філософ, істота підла іВ ньому живуть двоє: скнара і філософ, істота підла і висока”.

• “ Він усе перепробував, щоб розбагатіти”.

• “ Ніколи ще за всю свою юридичну практику я не бачив такого дивного поєднання скупості і своєрідності характеру ”

• “Він ненавидів своїх спадкоємців і не уявляв собі, щоб його багатством міг коли-небудь володіти хтось інший, крім нього, навіть після його смерті ”.

• “Якщо людяність і товариськість вважати за релігію, то його можна було назвати атеїстом ”.

• “Ви дивитеся на палаючі головешки в каміні і бачите у вогниках жіночі личка, а я бачу там тільки вугілля. Ви вірите в усе, а я ні в що не вірю ”.

Зовнішність:  «місячний лик»; «жовтава блідість скидалася на колір срібла, з якого облупилася позолота»; «риси здавалися відлитими в бронзі»; глибокі зморшки «мережать» його обличчя; «густі чорні брови».

“Зморшки його жовтавого лоба зберігали таємниці життєвих випробувань, раптових жахливих подій, несподіваних удач, романтичних пригод, незмірних радощів, голодних днів, розтоптаного кохання, нажитого, втраченого і віднайденого багатства, безліч випадків, коли життя його було в небезпеці й урятуватися щастило тільки завдяки миттєвим, рішучим заходам, які випробовувала необхідність ”.

Волосся: гладеньке, акуратно причесане, «із сивиною попелясто-сірого кольору».

Очі: «жовті, як у куниці», ємайже без вій», «боялися світла»; «дашок старого кашкета надійно захищав очі від світла».

Ніс: «гострий», «подовбаний на кінчику віспою, скидався на свердлик».

Губи: «тонкі, як у алхіміків або старих карликів, зображених на картинах Рембрандта».

Голос: «тихий, лагідний», Гобсек «ніколи не сердиться»; говорить про гроші «тоненьким голоском, схожим на звук флейти», в яку забули вставити мундштук.

Вік: угадати неможливо, бо здається, чи то він «завчасу постарів, чи задумав до похилого віку зберегти молодість».

Анкета Гобсека

• Ім’я – Гобсек
• Дата народження – 1740
• Місце народження – передмістя Антверпена
• Проживає – місто Париж
• Посада – лихввар
• Сімейний стан – неоддружений, дітей не має.

Оноре де Бальзак. Аудіокнига “Гобсек” скорочено

Головне в образі Гобсека:

• Герой цінує працелюбність та чесність;
• сильний духом, спроможний захистити свою честь
• дає Дервілю кошти;
• тонко розуміє психологію людей, може прогнозувати вчинки.
• відповідальний, свої зобов’язання виконує і вимагає цього ж від клієнтів;
• у роботі лихваря користується лише законними методами.
• мав тяжке життя, лише завдяки розуму та хитрості досяг усього, що мав;
• цінує красу та мистецтво.