Олександр Радищев біографія скорочено українською мовою російського письменника, поета, філософа викладена в цій статті.
Олександр Радищев біографія скорочено
Олександр Миколайович Радищев народився 31 серпня 1749 в Москві.
Дитячі роки Радищев провів у Нємцові, після чого переїхав до села Верхнє Аблязово. Ще з дитинства розмови кріпаків відродили в ньому ненависть до поміщиків , жалість до народу. Першу освіту здобув удома: виховувався слугами, вчився по псалтирю.
Потім переїхав до Москви, де ним були пізнані основи філософії освіти. Олександр вивчився в гімназії, відправився до Петербурзького Пажеського корпусу. Юний Олександр був одним з пажів імператриці Катерини ІІ. Пізніше, разом з декількома іншими здібними дворянськими юнаками, Радищев відправляється до Лейпцигу для подальшої освіти.
У 1771 році Радищев повертається до Петербурга, швидко просувався по службі, був нагороджений орденом і очолив головну в імперії петербурзьку митницю. Одружився на Ганні Рубановській, знатній дівиці, що вчилася в Смольному інституті, яким опікувалася Катерина ІІ. В подружжя нородилося четверо дітей. Мільйонером Радищев не став, служив чесно, викликаючи гнів чиновників. Важким ударом стала для нього раптова смерть коханої дружини.
У 1789 році було надруковано перший твір Радищева. Завівши друкарню, письменник анонімно видав «Подорож з Петербургу до Москви». Для Радищева творчість того періоду було способом засудити кріпосну систему держави. Безсумнівно, це викликало протест імператриці, так що незабаром письменник був заарештований.
30 червня 1790 року (за старим стилем) він був заарештований і доставлений до Петропавловської фортеці. Радищев був засуджений до страти, а його книжка до спалення. Кілька тижнів письменник чекав смерті, але з нагоди миру зі Швецією його «вибачають» і засилають до Східного Сибіру терміном на десять років.
Під час заслання до Сибіру Радищева з дітьми поїхала підтримати Єлизавета Рубановська — рідна сестра його померлої дружини. У них народилося троє дітей. Але це сімейне щастя Радищева було недовгим: при поверненні із заслання Єлизавета Василівна застудилася в дорозі та в квітні 1797 року померла в Тобольську. Радищев залишився вдівцем, тепер у нього було 7 детей.
1797 року Радищев повернувся до Петербурга. Розробив проект юридичної реформи (1801–1802), виступав за відміну кріпосницького устрою.
Через погрози нових репресій покінчив життя самогубством 24 вересня 1802 року в Петербурзі.
Письменник виконав кілька перекладів книг. Ода Радищева «Вільність» була написана в 1783, твір « Житіє Ф. В. Ушакова» – в 1788. Музей Радищева розташований в Саратові.
