Твір “Опис річки” у художньому стилі можна написати використовуючи поданий варіант.
Розповідь про улюблену річку
Я живу в самому центрі України. Моє місто розташове на березі головної річки країни – Дніпро. І я, як і більшість тих, кому хоч раз пощастило бачити його величні води, страшенно його люблю! Декому здається дивним те, що можна любити річку. Але я вважаю, що це лише один з проявів моєї любові до природи і Батьківщини. Та зараз не про те, а про Дніпро.
Я не пам’ятаю, коли саме вперше побачив Дніпро, мабуть, коли був ще зовсім маленьким. Але відтоді я бував біля нього дуже часто і кожного разу мені не хотілось його покидати і навіть відводити очі від його краси. Здається, що вода його міниться всіма відтінками синього – від темного, що майже переходить в чорний на великій глибині і аж до ніжно-блакитного, ледь не білого на берегах з ніжним золотистим пісочком. Його неймовірні барви і здатність змінювати їх буквально щомиті зачаровують мене!
Я дуже люблю спостерігати схід чи захід сонця над Дніпром. Сонце дарує йому ще більше кольорів – це і найніжніші тони рожевого, майже до блідноти, і найпалкіші, найяскравіші барви помаранчевого й червоного, які перетворюють Дніпро на палаючу ріку. Також я бачив ріку в різну погоду і найбільше мене захоплює Дніпро під час зливи. Тоді він точно як у вірші Шевченка і реве, і стогне, і виє. І тоді здається мені, що він от-от вийде з берегів і розіллє свої води на всерьку Україну. Крім цього люблю ще й зиму на Дніпрі – тоді він спить. Коли вдарить сильний мороз і береги його позамерзають тільки найчутливіші вуха почують як клекочуть його води під товщею льоду, його розмірене дихання, що так і чекає волі-весни.
Я люблю приходити до Дніпра в хорошому і в поганому настрої. Люблю те, що він дає мені змогу подумати, або й не думати зовсім. Люблю його щиро, усім серцем, бо це не просто ріка, це життєдайна сила усього людського, усього українства.
Автор: cup_of_flowers
