Всеволод Нестайко “П’ятірка з хвостиком” скорочено читати переказ твору варто, щоб згадати про пригоди героїв.
“П’ятірка з хвостиком” скорочено читати
Друга таємниця п’ятого “А”
У п’ятому “А” народилась друга таємниця. Зовсім несподівано. Хтось зателефонував до міліції і повідомив, що знайшов сумку з грошима. Коли міліціонер вийшов до телефонної будки, то не застав там нікого. Там була лише сумка з грошима. Міліціонер навіть добре не зрозумів хлопчик це був чи дівчинка. Але дитина сказала, що вона з 5 “А”. Виявилось, що це сумка з грошима для усіх працівників однієї з київських установ. Касирці, яка забрала сумку з грошима з банку, раптово стало погано і її відвезли в лікарню. А сумка лишилась під лавкою в парку. Добре, що знайшовся той невідомий, який і приніс сумку до міліції.
В школу до п’ятого “А” приходив сам підполковник, щоб виразити подяку за сміливість і скромність. Але ніхто не признався у цьому благородному вчинку. Декілька днів учителі ставили учням лише гарні оцінки – боялись поставити погану юному герою, що так і залишився невідомим. Але школярі все ж захотіли дізнатись ім’я цього героя і почали розслідування.
Гришка Гонобобель і Антоша Дудкін, або надкушений пиріжок
Першими підозрюваними стали Гришка Гонобобель (найпомітніший, завжди галасний, бешкетун і задавака) і Антоша Дудкін (найнепомітніший, завжди тихий і скромний). З цими двома була пов’язана доволі цікава історія.
Одного дня Антоша Дудкін разом з Таєю Баранюк були черговими. Коли Гришка Гонобобель побачив таких чергових (а обоє вони були тихі і смирні), то став сміятись на весь коридор. В цей час коридором якраз йшов семикласник Вася Лоб, якого обходили строною навіть дев’ятикласники. Вася Лоб надкусив пиріжок і кинув його на підлогу.
Всі завмерли. Що робитимуть чергові? Антоша Дудкін підняв пиріжка і наказав Васі доїсти його. Вася пхикнув і кинув пиріжок знову. Антоша повторив свої дії, але знову результату вони не дали. Вася Лоб став погрожувати. Всі спостерігали за цією сценою з завмиранням серця. Гришка Гонобобель почав перепрошувати у Васі за Антошу, але Антоша знову підняв пиріжок і тицьнув його Васі до рук, але той знову його викинув. Гришка зрозумів, що все безнайдійно. Продзвенів дзвінок й усі кинулись в класи. Антоша знову підняв пиріжок, заніс його в клас до Васі і поставив йому на парту. Це було безпрецедентно! Всі були на вухах від такої сміливої впертості Антоши Дудкіна. Наступної перерви Вася Лоб прийшов до нього, але не бити, а винагородити шоколадним батончиком за сміливість!
Перша таємниця п’ятого “А”
Тому, згадавши цю пригоду з надкушеним пиріжком, всі одразу пішли питати чи це не Антоша повернув гроші. За свою хоробрість Антоша отримав п’ятірку з хвостиком. Але Антоша сказав, що то був не він. До того ж не він отримав і першу п’ятірку з хвостиком. А першим винагородженим такою особливою відзнакою був Кум Цибуля.
Кум Цибуля
Хоч звали його Петрик, але він давно був Кумом Цибулею як одноіменний герой повісті “Сорочинський ярмарок” Миколи Гоголя. Але він на те прізвисько не ображався, бо давно до нього звик.
Одного разу в клас принесли чутку – Кум Цибуля продає яблука. Одразу декілька охочих визвалося піти й перевірити інформацію. Пішли Антоша Дудкін, Люська Зарічняк, Ромчик Лещенко, Шурочка Горобенко і Гришка Гонобобель. І справді – Кум Цибуля продавав яблука. Він зрадів, коли побачив друзів і розповів їм, що допомагає тут брату. Гришка Гонобобель спитав чи можна спробувати яблуко на що Кум Цибуля ствердно кивнув.
Почали куштувати яблука. З’їли чимало, а потім Гришка Гонобобель сказав, що час іти. Отак вони розвернулись і пішли. Але потім їм стало соромно – наїлись яблук і навіть не подякували. А це ж були яблука на продаж! Вирішили повернутись і перепросити. Побачили як Кум Цибуля з старшим братом Альошею якраз рахували скільки яблук з’їдено і скільки тепер треба докласти грошей. Діти хто скільки мав заплатили за з’їдені яблука. А наступного дня всі допомагали Куму Цибулі і його брату Альоші продавати яблука.
Перша таємниця п’ятого “А” (продовження)
Після цієї події Кум Цибуля знайшов у себе на парті листок в лінійку з гарно виведеною п’ятіркою з хвостиком. Діти довго намагались зрозуміти хто поставив цю дивну п’ятірку. Спочатку думали на класного керівника Глафіру Павлівну. Потім на директора Вадима Григоровича. Але так і не з’ясували хто ж це.
Тепер допитувались Кума Цибулю чи це не він відніс гроші до міліції. Але ні, не він. А може це Ромчик Лещенко?
Цей дивний Ромчик Лещенко
Люська Зарічняк принесла у клас новину – Ромчик Лещенко захоплюється миттям посуду! Оце так! Перепитали в Ромчика і він тільки підтвердив це. А наступного дня Гришка Гонобобель розповів, що бачив як Ромчик перетягував величезну каменюку туди й назад! Всі серйозно занепокоїлись через Ромчика – а раптом він трохи того, псих? Але обговорити це не встигли, бо був якраз День пепемоги і до них завітав ветеран війни Юрій Сергійович. Він був Героєм, бо врятував двох своїх товаришів з підбитиго танка.
А як він став Героєм? То, мабуть, наука його діда Гервасія, який навчив його робити те, що не хочеться. Починав Юрій Сергійович з колись ненавистного йому миття посуду… Тут всі подивились на Ромчика. Більше питань до нього не виникало. Він був останнім, хто отримав п’ятірку з хвостиком.
Тепер допитувались Ромчика чи це не він віддав гроші в міліцію. Але ні, це не він. Може це Толя Красиловський?
Толя Красиловський
Толя Красиловський був самотнім. Всі його друзі тепер займались в гуртках – хто фігурним катанням, хто ходив в басейн на плавання, хто грав на скрипці, а він був ні до чого не здатний. Вийшов на двір і навіть не мав з ким погратись. Згадав, що Наталі Приходько говорила, що чула як щось мявчало з підвалу старого занедбаного будинку. Толя пішов перевірити. Він почув, що у підвалі кошеня і поліз його дістати.
Але сходи провалились і Толя разом з кошеням опинився в пастці! Добре, що вчасно прийшов тато його товариша Захар Власович Івасюта і допоміг йому вибратись. Сталося це аж у першому класі, але розповів про це Толя Ромчику тільки минулого року. Тоді ж він і отримав п’ятірку з хвостиком.
Спитали чи це не Толя повернув гроші, але ж ні, це не він, він був хворий в той день.
А може це і не хлопці зовсім? А може це хтось з дівчаток? Черговий міліціонер же не розібрав голосу…
Аллочка Граціанська і Люба Миркотан
Аллочка Граціанська була найгарнішою дівчинкою в класі. Всі її любили і всім вона подобалась, от тільки Люба Миркотан чомусь її не любила, а чому ніхто не знав. А справа була ось у чому.
Оскільки батьки Аллочки завжди були зайняті, то її виховувала сусідка з першого поверху баба Надя. Але, коли одного разу під час застілля Аллочка сказала, що найбільше любить бабу Надю, то батьки вирішили покликати справжню бабусю для виховання онуки.
Приїхала баба Зоя. Спочатку Аллочці було нудно з нею, але згодом вона почала до неї звикати, а бабу Надю забувати. Згодом вони перестали бачитись зовсім. Одного дня Аллочка поїхала з бабою Зоєю в Одесу, а коли повернулась, то дізналась, що баба Надя померла. Аллочка отримала від неї прощальну записку, в якій йшлося про гостинці, які Аллочка лишала бабі Наді на підвіконні. Але ж вона нічого такого не робила! І тут Аллочка згадала, як одного разу бачила біля вікна баби Наді Любу з якоюсь торбинкою в руках. Дівчинка все зрозуміла. Хоч про цю пригоду ніхто не знав, але Люба також отримала п’ятірку з хвостиком.
Розпитували дівчат, але вони теж говорили, що не вони повернули сумку з грошима. А може то новенький?
Капітан Буль та Боцман Вася
Капітан Буль – це Петрусь Булько. Він з самого садка мріє стати капітаном далекого плавання і ні разу за ці роки він не змінив свої погляди на майбутнє. Ще коли він був в садочку і пускав кораблики струмком повз нього проходив моряк і, побачивши як добре тримаються на воді кораблики Петруся, сказав, що буде він капітаном. Так відтоді й повелось.
Боцман Вася – новенький. Він перейшов до п’ятого “А” саме цього року. І він також захоплювався морською справою. Він сам запропонував Капітану Булю бути в нього боцманом. Так він і став Боцман Вася.
Одного дня Боцман Вася покликав усіх до себе додому (до того, де він жив до переїзду). Зібралась невеличка компанія: Гришка Гонобобель, Кум Цибуля, Антоша Дудкін, Аллочка Граціанська, Оля Татарчук і Ніна Макаренко з п’ятого “Б”. Разом з Боцманом Васею і Капітаном Булем вони відправились у Пущу. Там Вася вирішив покатати їх на маленькому човні. Все було добре до того моменту, поки Капітан Буль, як справжній капітан, не вирішив встати. В цей момент Гришка Гонобобель неправильно махнув веслом, човен похитнувся і Капітан полетів у воду! Першою його кинулась рятувати (а він не вмів плавати) Оля Татарчук. Далі стрибнули в воду і хлопці. Так і врятували Капітана Буля. Боцман Вася запропонував разом записатись в басейн.
Дівчата питали у хлопців, чи це не хтось з них залишив сумку з грошима. Але відповідь знову ні.
Івасик і Христя
Івасик Тимченко жив з мамою. Тата в нього не було. Тіна Яременко жила вдвох з татом. Її мама вийшла заміж за іншого. Якось так сталось, що їхні батьки закохались. Тінин тато навіть захворів, через те, що в морозну погоду стояв під вікнами Івасикової мами. Добре, що мама Івасика медсестра і змогла швидко його вилікувати. Хоч Івасик спочатку не хотів, щоб мама виходила заміж, але потім все зрозумів і навіть порадів за неї. Тепер Івасик і Тіна (або Христя, як називав її тато) були братом і сестрою.
Але героєм був не Івасик. Він би точно розповів Тіні.
Валя Тараненко
Валя Тараненко був боягузом з самого дитинства. Хоч як він це намагався приховати, але в скрутних ситуаціях ця його особливість виявлялась. Він навіть боявся ходити подвір’ям свого будинку, бо постійно там зустрічав хлопця з боксерськими рукавичками на плечі.
Одного разу Валі потрібно було йти в магазин по хліб, а на подвір’ї якраз був той хлопець (Валя прозвав його Фруктом). Він довго не наважувався вийти, а тут ще й помітив дівчат зі свого класу на балконі. Тут якраз до Фрукта підійшов інший хлопець і став вимагати перчатки. Він зрозумів, що Фрукт їх лише носить, а боксом не займається. Фрукт уже ладен був розплакатися, коли назустріч йому вийшов Валя. Він зрозумів, що йому немає чого боятись і сміливо пішов в магазин. Хлопець, який приставав до Фрукта, подумав, що Валя йде його бити і втік. Фрукт за це йому подякував і теж чкурнув геть. Валя спочатку навіть і не зрозумів, що сталось, але потім – його злякались! Його, боягуза, злякались такі ж як він! Тепер боягузство Валі почало змешуватись.
Сумку з грошима в міліцію віддав не він.
Дениско Чорногуз
Дениско Чорногуз мріяв стати десантником, кадровим військовим. На це його надихнув його старший товариш Валера. Він вже був в армії і багато чого там навчився. Одного разу, коли вони з Денискою катались на велосипедах, Валера захистив хлопця, на якого напала компанія вимагальників грошей. Дениска обрав Валеру прикладом.
До Галочки Семенової, що сидить за однієї партою з Дениском приїхали гості з Ташкенту. Того дня вони з класом пішли в Ботанічний сад і Галочка взяла з собою своїх узбецьких друзів Батира та Хаміда. Діти грались, коли раптом Галочка помітила, що її друзів немає. Увесь п’ятий “А” кинувся їх шукати. Довідник цікавих фактів та корисних знань. Знайшли їх разом з Денискою оточених біля дерева бандою Володьки Лободи. Він вчився в сусідній школі і був чи не найбільшим забіякою. Виявилось, що Дениска намагався врятувати Батира та Хаміда, але також попався. Та весь п’ятий “А” прийшов їм на допомогу.
Остання п’ятірка з хвостиком
До кінця навчального року не встигли добудувати табір праці і відпочинку. Шурочка Горобенко запропонувала допомогти табору і привести його до ладу, щоб його змогли відкрити вчасно. Директору Вадиму Григоровичу сподобалась така пропозиція. Тому одного дня п’ятий “А” і п’ятий “Б” разом з батьками вирушили автобусами до табору праці і відпочинку. Розбились на три групи: батьки, “ашники” на чолі яких стояв вчитель праці Іринарх Іванович і “бешники” на чолі яких був Вадим Григорович. Затіяли справжнє змагання – всі команди намагались працювати якомога краще.
“Від усіх трьох бригад були виділені представники у спеціальну комісію по підбиттю підсумків змагання. І та комісія щогодини виводила бали кожній бригаді, записуючи їх на спеціальній дошці, що висіла на сцені табірної літньої естради.
Між іншим, бралися до уваги не лише голі показники ходу робіт. Ні! Голі показники ще не свідчили про перемогу. Не менш важливим був іще ряд обставин. Наприклад, дружна весела атмосфера під час роботи протягом цієї години. Відсутність суперечок і, так би мовити, сума сміху. Як ото у газетах пишуть “сміх у залі”, так і члени комісії зазначали у своїх блокнотах, потім на дошці – “сміх” і ставили плюс. Кількість плюсів обов’язково входила у показники. Сміх без причини, так званий дурносміх, не зараховувався.
Або ще був один показник – трудова пісня, тобто пісня, яка допомагала в роботі. Причому знову ж таки шумові ефекти, так звана горлопанівка, не зараховувалися”.
Хоч “бешники” перемагали “ашників” у піснях, та в сміхові “ашникам” не було рівних.
Врешті всі попрацювали на славу і настав час оголошувати переможця. Перемогли п’ятий… “А”!!! Учні раділи як могли! Поки батьки допрацьовували останні деталі, діти вже відпочивали.
Шурочка Горобенко і Тая Баранюк прогулювались, коли раптом побачили Андрюху, шестирічного брата Люби Миркотан. Він працював на рівні з іншими, а тепер щось виводив паличкою на землі. Дівчата заховались в кущах і побачили як він пише “5 Б” і поряд домальовує… п’ятірку з хвостиком! Так от хто ця таємна особа! Дівчата спитали в Люби і дівчинка зізналась, що вона розповідала про пригоди в школі своєму братикові, а він малював п’ятірки з хвостиком і просив передати її однокласникам. Але хто поставив їй п’ятірку з хвостиком вона не знає. Тут вже зізналась Аллочка Граціанська. Але більше нікому про своє відкриття дівчатка не сказали. Нехай це залишиться таємницею.
Коли діти в автобусах їхали додому, то побачили на землі написи: “Весь 5-А” і “Весь 5-Б” і поряд п’ятірка з хвостиком! Усі були дуже задоволені!
А хто ж таки віддав гроші в міліцію? Про це п’ятикласники дізнались цього ж дня. Героєм виявилась дівчинка з п’ятого “А”, але з зовсім іншої школи. Але “ашники” не дуже засмутились – вони знали, що в їхньому класі і так усі герої!
Автор: cup_of_flowers
Переказ надано лише для сайту dovidka.biz.ua від 22 червня 2019
