Аналіз твору “Пісня про себе” В. Вітмен допоможе визначити художні засоби, які автор використав у творі.
“Пісня про себе” Вітмен аналіз
Автор: В. Вітмен
Книга: “Листя трави”
Літературний рід: ліро-епос
Жанр: поема
Рік: перша публікація – 1855
Тема: оспівування автором себе як гармонійну частину Всесвіту
Ідея: кожна людина – неповторна; індивідуальність кожного розчиняється в інших особистостях і є атомом величезної єдності.
Віршовий розмір – верлібр.
Художні засоби:
- – епітети (“первісна сила”, “гарне, непідстрижене волосся”, “безбарвісні бороди”, “добра земля” і т.д.);
- – метафори (“рости із грудей”, “прорости зі старих чи немовляти”, “трава росте з сивини” і т.д.);
- – риторичні запитання (“Що ж, по-вашому, сталося з юнаками й старими?”, “Що, по-вашому, сталося з жінками й дітьми?” і т.д. );
- – порівняння (“вона схожа на волосся могил”, “світ неначе людина” і т.д. );
- – повтори (“я…я…я”, “може…може…може”, “що…що…що” ).
– У збірці «Листя трави» ця поема посідає чільне місце. У ній повного мірою проявилися особливості вітменівського стилю, що піднесли його на вершину літературної слави. Спочатку поет збирався назвати твір «Волт Вітмен».
– За формою «Пісня про себе» є безсюжетною поемою, що побудована на перевтіленнях ліричного героя в людей, яких він зустрічає на безмежних просторах своєї духовної подорожі. Даний твір уважають своєрідним творчим кредо автора.
У творі вміло поєднано романтичні ідеї та реалістичні зображення життя.
У “Пісні про себе” втілено ідею братерства.
Автор аналізу: Тимофій Супрун
