«Конрад, або Дитина з пляшки» характеристика героїв

«Конрад, або Дитина з пляшки» характеристика Конрада, пані Бартолотті, Пана Егона, Кіті та інших героїв допоможе розкрити їх образи та виділити риси характеру.

«Конрад, або Дитина з пляшки» характеристика героїв

Конрад — незвичайний хлопчик, який з’явився на світ не так, як усі діти. Його виготовили на спеціальній фабриці та законсервували в бляшанку. На початку повісті Конраду 7 років, і він є втіленням «ідеальної дитини». Через свою «ідеальність» Конрад спершу здається одноліткам нудним і навіть «ябедою» (адже вважає правильним розповідати вчительці про порушення). У нього немає друзів, окрім дівчинки Кіті.
Та згодом із запрограмованого «робота» він перетворюється на живу хлопчачу особистість. Завдяки любові пані Берти та дружбі з Кіті він вчиться чути власні бажання, іноді хитрувати, бешкетувати і зрештою стає звичайною, неідеальною, але щасливою дитиною.
Риси характеру Конрада: Надзвичайно ввічливий, слухняний, охайний, розумний та чесний. Він ніколи не порушує правил, не списує, не прогулює уроків і завжди говорить правду.

Пані Берта Бертолотті — жінка, яка випадково (через помилку пошти) стала мамою Конрада. Вона є абсолютною протилежністю свого штучного сина. Вона живе за принципом «хочу/не хочу», не зважаючи на чужу думку чи суспільні стереотипи. Берта курить, розкидає речі, пише нагадування помадою на дзеркалі, любить купувати яскраві килими та їсти нездорову їжу.
Берта — «неідеальна» мати (вона навіть забуває купити Конраду шкільні зошити, натомість накупивши купу іграшок та морозива). Проте вона має найголовніше — велике серце. Берта приймає Конрада таким, як він є, і дарує йому щиру, безумовну любов та захист, показуючи, що бути собою — це нормально.
Риси характеру: Ексцентрична, епатажна, яскрава індивідуалістка.

Пан Егон — близький друг пані Бертолотті, який працює аптекарем. Він уособлює світ дорослих, які звикли жити за суворими правилами й шаблонами. Коли в житті Берти з’являється Конрад, пан Егон одразу береться за його виховання. Йому неймовірно імпонує фабрична правильність хлопчика. На відміну від Берти, Егон хоче, щоб Конрад назавжди залишався цим «ідеальним зразком», і не розуміє, навіщо хлопчикові змінюватися. Він бачить у дитині лише матеріал для виліплювання «правильної» людини.
Риси характеру: Педантичний, прагматичний, акуратний і дещо нудний. Він обожнює порядок, дисципліну та чіткі інструкції.

Кіті — звичайна сусідська дівчинка, яка стає ключовим персонажем у житті Конрада. Вона не боїться порушувати правила, якщо це потрібно, вміє постояти за себе та схитрити. Кіті — єдина, хто не цурається Конрада через його дивацтва, а намагається зрозуміти його. Вона стає його найкращим другом і «вчителем реального життя». Саме Кіті допомагає хлопчикові позбутися жорстких фабричних програм, вчить його гратися, захищатися від образ і зрештою грає вирішальну роль у порятунку Конрада від агентів фабрики, коли ті намагаються забрати його назад.
Риси характеру: Жвава, кмітлива, смілива та реалістична.

«Конрад, або Дитина з бляшанки» характеристика Конрада

Конрад – головний герой повісті Крістіне Нестлінгер. Це штучно створений семирічний хлопчик, який зазнає неймовірних пригод, перш ніж пристосовується до навколишньої дійсності. Конрад – «дитина – унікум», адже в ньому закладена генетична програма бездоганного хлопчика,про якого мріють кожні батьки. Він і добрий, і чемний, і слухняний.

Егон говорив: «Такого чудового хлопця я зроду не бачив! Якби всі діти були такі, я б давно завів собі сина чи дочку! Такий вихований, ласкавий, гречний, чемний семирічний хлопчик – просто скарб!»

Надто самостійний, серйозний, проте «штучний» хлопчик Конрад, потрапивши в реальне життя, не лише сам вчиться жити в суспільстві, а й навчає дорослих бачити дитячі проблеми, розуміти мотиви їхніх учинків, упорядковувати власне життя, щоб бути дітям достойним прикладом.

Конрад не знає, що можна насолоджуватися красою, тому що його цього не навчали на фабриці. Цього він вчиться від Берти.

Конрад мав бути добре підготовленим до «ідеального» життя. Але такі знання майже не допомагають йому адаптуватися в дитячому середовищі, а його «ідеальна» поведінка навіть не дозволяє потоваришувати з дітьми. Сусідська дівчинка Кіті (не завжди чемна й не завжди говорить правду) допомагає Конраду подолати власну «запрограмовану ідеальність» і стати «нормальною» дитиною.

Коли на фабриці зрозуміли, що Конрада помилково відправили не за тією адресою й хотіли повернути назад, пані Бартолотті, Еґон і Кіті доклали всіх зусиль, щоб він залишився. Та й сам Конрад так кардинально змінився, що люди в блакитному вбранні самі відмовилися забирати його на свою «ідеальну» фабрику.

Цитатна характеристика Конрада

«Я плачу, бо не знаю, що мені робити. Семирічний хлопець повинен уважно слухати коли його мати щось каже, розповідає чи співає, але ж семирічний хлопець повинен негайно перестати слухати, коли кажуть чи співають щось непристойне». 

«Батьки цілують дітей, коли вони були чемні»

«Семирічні хлопчики повинні дивитися в дзеркало лише тоді, коли миють вуха й чистять зуби, а то стануть зарозумілі і самозакохані». 

«Якщо вони (одяг, речі) вам подобаються, то я задоволений!»

«А хіба морозиво їдять не на десерт?»

«Я не певний, чи можна їсти морозиво на порожній шлунок»

«Семирічний хлопчик повинен питати, що можна, що ні»

«Ляльками граються семирічні дівчатка»

«Вона тримала його (шоколадний цукерок) в Конрада перед губами доти, доки той розтулив їх, тоді швидко засунула цукерок йому в рот… Конрад пояснив, що йому від цукерка тяжко не в животі, а на душі, оскільки їсти цукерки перед сном заборонено».

«Конрад, або Дитина з бляшанки» характеристика пані Берті Бартолотті  

Пані Бартолотті дуже відрізняється від свого оточення: носить чудернацький одяг, яскраво фарбується.

Вона охоче замовляє речі за різними каталогами, а інколи й не пам’ятає, що і кали замовила. Тому жінка не дуже здивувалася, коли отримала посилку з консервною бляшанкою, у якій був семирічний хлопчик на ім’‎я Конрад. Одразу полюбивши його, намагається стати йому «справжньою» матір’ю, хоча сама ще не «подорослішала».

Пані Бартолотті не вміє влаштувати свій побут, дати раду грошам, упорядкувати власне життя. Та й про дітей не вміє дбати, тому й запитує в Конрада, як краще з ним поводитися, чим його годувати… Тільки завдяки своїй відкритості, щирості та відданості пані гідно справляється з обов’язками матері, дає «фабричній» дитині саме те, чого їй найбільше не вистачає — материнську любов.

Пані Бертолотті – працьовита («Бартолотті і компанія», ручне ткання і ручне плетіння, найкращі килими), мала фантазію (відправити рибок у відпустку, намалювати на нудному одягу яскраві портрети), нежадібна (думаючи, що у посилці 20 кг м’яса, подумки роздовала знайомим).

Пані Бартолотті не любила багатьох слів: «Як слід, як слідо», «щоденно», «порядно», «ввічливо», «сумлінно», вона не зносила ще слів «доцільно», «розважно», «неухильно», повчально», «Пристоймо», «чемно вихована», «по-господарському», «Личить» і «належить». Берта не любить ці слова, тому що вона в душі дитина, якій не подобаються обмеження та заборони, вона дуже волелюбна й не вписується в загальноприйняті правила, за якими живуть мешканці міста.

«Конрад, або Дитина з бляшанки» характеристика пана Егона

«Пан Егон і сам був чоловік у розповні сил. Він мав п’ятдесят п’ять років. 1 двічі на тиждень приятелював із пані Бартолотті. Раз на тиждень він приходив у гості до неї, а раз на тиждень вона йшла в гості до нього. Вони разом вирушали в кіно чи до театру, потім ішли кудись вечеряти, далі йшли кудись випити вина, а наостанці — випити кави…».

Вихований, культурний, фахівець (аптекар), але дивний (субота – день їхнього приятелювання), не любив дітей, поки не побачив Конрада, захотів стати батьком.

«Конрад, або Дитина з бляшанки» аудіокнига (скорочено)