Сенсорні системи людини – це системи організму, що забезпечують сприйняття й перероблення інформації про зміни довкілля та стан внутрішнього середовища організму. Порушення сенсорних функцій призводить до неможливості повноцінного сприйняття інформації із навколишнього середовища. В даній статті ви дізнієтеся які є сенсорні порушення та їх причини.
Порушення функцій сенсорних систем
Порушення нюху
Випадки порушення нюху:
– ускладнюється доступ пахучих речовин до нюхової нейроепітелія (транспортні втрати),
– пошкоджується рецепторная зона (втрата відчуття),
– уражається центральний нюховий шлях (невральні втрати).
Транспортні порушення нюху можуть виникати при набуханні слизової оболонки носової перегородки в результаті гострих респіраторних вірусних інфекцій, бактеріального риніту, синуситу, алергійного риніту, а також органічних уражень носової порожнини, наприклад при викривленнях носової перегородки, поліпах і новоутвореннях.
До втрати нюху призводять також порушення секреції слизовою оболонкою, при яких нюхові війки занурюються в секрет. В даний час мало що відомо про особливості слизової середовища нюхового нейроепітелія.
Сенсорні порушення нюху виникають при:
– вірусних інфекційних захворюваннях,
– новоутвореннях,
– вдиханні токсичних хімічних речовин, препаратів, що порушують зміну клітин,
– при променевої терапії на область голови.
Можна виділити наступні розлади нюху:
– повна (загальна) аносмія – відсутність нюху;
– часткова аносмія – здатність розрізняти деякі (але не всі) запахи;
– специфічна аносмія – нездатність розрізняти якийсь певний запах (запахи);
– повна (загальна) гіпосмія – пониження чутливості до всіх запахів;
– часткова гіпосмія – пониження чутливості до деяких запахом;
– дізосмія (какосмія або параосмію) – перекручене сприйняття запахів, тобто відчуття неприємного запаху, коли насправді має місце приємний аромат, або ж відчуття запахів, яких немає в даному довкіллі;
–повна (загальна) гіперосмія – підвищення чутливості до всіх запахів;
– часткова гіперосмія – підвищення чутливості до деяких запахів;
– агнозія – нездатність описати словами свої нюхові відчуття, навіть якщо зберігається здатність сприймати і розрізняти запахи.
Порушення смаку
Випадки порушення смаку:
– утруднюється оцінка смаку певної речовини на рівні рецепторних клітин смакової бруньки (транспортні втрати);
– при пошкодженнях рецепторних клітин (сенсорні порушення),
– при пошкодженні смакових аферентних нервів і центральних відділів смакового аналізатора (невральні порушення).
Транспортні розлади смаку розвиваються при ксеростаміі (сухість у роті) різного походження, включаючи синдром Шегрена, отруєння солями важких металів і закупорку смакових пір бактеріями.
Сенсорні смакові розлади виникають при запальних і дегенеративних ураженнях порожнини рота, прийомі деяких лікарських препаратів, особливо утруднюють регенерацію клітин, наприклад протипухлинних, при променевій терапії порожнини рота і глотки, при вірусних інфекціях, новоутвореннях, захворюваннях ендокринної системи, а окремі носять віковий характер.
Невральні смакові розлади спостерігаються при пухлинах, травмах, а також після оперативних втручань, в результаті яких пошкоджується цілісність смакових волокон.
Порушення смакових відчуттів можна розділити на:
– тотальна агевзія – нездатність розрізнити солодкий, солоний, гіркий і кислий смак;
– часткова агевзія – порушення здатності сприймати деякі смакові відчуття;
– специфічна агевзія – нездатність розрізняти смак деяких речовин;
– тотальна гіпогевзія – пониження смакової чутливості до всіх речовин;
– часткова гіпогевзія – пониження смакової чутливості до деяких речовин;
– дисгевзія – збочення смакових відчуттів, тобто неправильне відчуття смаку якогось певного речовини, або ж смакові відчуття при відсутності смакового подразника.
Порушення слуху
Втрату слуху можуть викликати
– ураження зовнішнього слухового проходу,
– середнього вуха,
– внутрішнього вуха,
– провідних шляхів слухового аналізатора.
У разі поразки зовнішнього слухового проходу і середнього вуха виникає кондуктивна приглухуватість, при ураженнях внутрішнього вуха або равликового нерва – нейросенсорна туговухість.
Кондуктивна приглухуватість виникає в результаті закупорки зовнішнього слухового проходу вушної сіркою, сторонніми тілами, при набуханні вистилки проходу, стенозах і новоутвореннях зовнішнього слухового проходу. До розвитку кондуктивної приглухуватості призводять також перфорації барабанної перетинки, наприклад при середньому отиті, порушення цілісності слухових кісточок, наприклад при некрозі довгою ніжки ковадла внаслідок травми або інфекційних процесів, фіксація слухових кісточок при отосклерозі, а також скупчення рідини в середньому вусі, рубці і пухлини середнього вуха.
Нейросенсорна туговухість розвивається в результаті пошкоджень волоскових клітин кортієва органу, обумовлених шумовий травмою, вірусною інфекцією, застосуванням ототоксических препаратів, переломами скроневої кістки, менінгітом, отосклерозом равлики, хворобою Меньєра та віковими змінами. До розвитку нейросенсорної приглухуватості призводять також пухлини мостомозжечкового кута (наприклад, акустична невринома), пухлинні, судинні, демиелинизирующие і дегенеративні ураження центральних відділів слухового аналізатора.
