Після смерті Мстислава сина Володимира Мономаха все більшою владою починають користуватися князі на місцях, що сильно підсилює міжусобну ворожнечу. Це сприяє початку формування роздробленості Київської Русі.
Причини та сутність політичної роздробленості Київської Русі ЗНО:
- розвиток феодального землеволодіння, зміцнення його вотчинної форми, посилення боярства;
- великі розміри території держави, їхній різний етнічний склад;
- розвиток і піднесення удільних земель, князівські міжусобиці;
- відсутність сталого порядку престолонаслідування тощо;
- сучасні історики роздробленість тлумачать не як розпад держави, а як зміну її устрою та форми правління. Київську Русь цих часів дослідники називають федеративною монархією. Форму правління визначають як колективний сюзеренітет: замість одного великого князя владу здійснює об’єднання найвпливовіших князів.
На українських землях сформувалося 5 князівств: Київське, Чернігівське, Переяславське, Волинське, Галицьке, згодом утворилося Галицько-Волинське.
