Прислiв’я про природу

Прислiв'я про природу Українські прислів'я та приказки

Прислiв’я про природу показують ставлення людей до природи та природних явищ. Прислiв’я про природу, про охорону природи українською для дітей важливо знати, адже в них втелена мудрість поколінь.

 Українські прислiв’я про природу

  • Природа одному мати, другому — мачуха.
  • Природа, час і терпеливість — це найкращі лікарі.
  • Чисте небо не боїться ні блискавки, ні грому.
  • Те, що природа дала, милом не одмиєш.
  • Як небесна височина, так морська глибина.
  • Де високі гори, там глибокі доли.
  • Нема гори без долини.
  • Гора з горою не сходиться.
  • З гори вскач, а на гору хоч плач.
  • І за горами люди живуть.
Прислів’я про охорону природи
  • Заступи природу дверима, то вона тобі вікном ввійде.
  • Як у лісі кликнете, так і відгукнеться.
  • Лісом ходи – під ноги диви.
  • Багато лісу – не губи, мало лісу – бережи.
  • Не бережеш паростки – не побачиш і дерева.
  • Поле має вуха, а ліс очі.
  • Поле бачить, а ліс чує.
  • Дай полю гною – дасть хліба вволю.
  • Поля, що й курці лапкою нема де ступити.
  • Там того поля на заячий скік.
  • Хто полю годить, тому жито родить.
  • Як листя жовтіє, то поле смутніє.

Прислів’я про явища природи

  • Блискавка блисне — й камінь трісне.
  • Грім гримить — хліб буде родить.
  • Хто в марті сіяти не зачинає, той про своє добро забуває.
  • До першого грому земля не розмерзається.
  • Як у травні дощ надворі, то восени хліб у коморі.
  • Майська роса коням краще вівса.
  • Зима без снігу — літо без хліба.
  • Улітку дощ іде не там, де ждуть, а там, де жнуть, не там, де просять, а там, де косять.
  • Багато снігу — багато хліба.
  • Сім погод на дворі: сіє, віє, мутить, крутить, рве, зверху ллє, знизу мете.
  • В осінній час сім погод у нас: сіє, віє, туманіє, шумить, мете, гуде і зверху йде.
  • Хоч мороз і припікає, зате комарів немає.
  • Сніг, завірюха, бо вже зима коло вуха.

Прислiв’я про природу на українській мові

  • Овес каже: сій мене в грязь — буду я князь, а ячмінь каже: сій мене в болото — буду золото, а гречка каже: сій мене хоч і в воду, аби впору.
  • Сій овес в кожусі, жито в брилі.
  • Тоді просо засівається, як сухий дуб розвивається.
  • Посій в пору, будеш мати зерна гору.
  • Хто рано посіє, рано й пожне.
  • Ранній пар родить пшеничку, а пізній метличку.
  • Сій хліб у годину — будеш їсти кожну днину.
  • Посієш вчасно, то і вродить рясно.
  • Не вважай на урожай, а гречку сій.
  • Весна днем красна, а на хліб тісна.
  • Ластівка день починає, а соловей його кінчає.
  • Де багато пташок, там нема комашок.
  • Як багацько птиць — не буде гусениць.
  • Як сіно косять, то дощів не просять, — самі йдуть.
  • Діждемо літа та нажнемо жита — по ставимо в копки та вдаримо гопки.
  • Раді люди літу, а бджоли цвіту.
  • Кинь ячмінь в болото — вбере тебе в золото.
  • Сухий березень, теплий квітень, мокрий май — буде хліба урожай.
  • Сухий марець, мокрий май — буде жито, як той гай.
  • Березень сухий, а мокрий май — буде каша й коровай.
  • Що може вродить камінна гора, коли в їй води нема!
  • Ярь — наш отець і мати, хто не посіє, не буде збирати.

Прислiв’я про природу для дітей

  • Раз літо родить.
  • Двічі літа не буває.
  • Влітку один тиждень рік годує.
  • Літо на зиму робить.
  • Коси, коса, поки роса, а як роса додолу, то ми додому.
  • Швидше жніть до обніжка, то буде пирогів діжка.
  • Як зелене жати, то нічого не мати.
  • Садок літом — як кожух зимою.
  • Буде той голодний, хто жнивами холодочку шукає.
  • Зима спита, де літом був.
  • Коли цвіте біб, тоді тяжко на хліб, а як мак, то не так.
  • Сім год мак не родив і голоду не було.
  • Як уродить метлиця, буде хліб сниться.
  • Коли ся риба ловить, тоді хліб не родить.
  • Трапляється і такий год, що на день по сім погод.
  • І за доброї години ожидай лихої днини.
  • У петрівку день — рік.
  • Зимою бійся вовка, а літом мухи.

Прислiв’я та приказки про природу

  • Восени ложка води, а цебер грязі.
  • Не вважай на врожай, а жито сій,- то хліб буде.
  • Пищить снігур — скоро зима буде.
  • Синиця пищить — зиму віщить.
  • Сумний грудень і в свято, і в будень.
  • Зимою сонце світить, та не гріє.
  • Зимове сонце — як вдовине серце.
  • Зимне тепло — як мачушине добро.
  • Зимою сонце крізь плач сміється.
  • Зима біла, та не їсть снігу, а все сіно.

Прислів’я про сезонні зміни в природі

  • Як зазиміє, то й жаба оніміє.
  • Зима літо з’їдає, хоч перед ним і тікає.
  • Зимою деньок, як комарів носок.
  • Зимова днина така: сюди тень, туди тень, — та й минув день.
  • Прийшов спас — держи рукавиці про запас.
  • Прийде врем’ячко — достигає яблучко й само відпаде.
  • Восени і курчата курми будуть.
  • Восени і горобець багатий.
  • Осіння муха боляче кусає.
  • Якби не зима, то б літо було довше.
  • Літо збирає, а зима з’їдає.
  • Літом ногою копнеш, а зимою рукою візьмеш.
  • Чекайте, ціпи, прийде на вас осінь!

Прислiв’я про збереження природи – це скарбниця народної мудрості, а прочитавши їх ви згадаєте багато приказок, які говорили ще наші бабусі.

Оцініть статтю
Додати коментар

  1. НИКИТА

    дякую щиро я 5 класник ващи прислив”я чудови

    Відповіcти
  2. миха

    дякую

    Відповіcти
  3. Поліна

    Дякую за прислів‘я вони чудові

    Відповіcти