«Притча про сіяча» аналіз
Жанр – притча
Тема: розповідь Ісуса про значимість для людини місця, куди вона посіє зерно.
Ідея: возвеличення людської чуйності, доброти, прагнення безкорисливо надати допомогу тому, хто її потребує; ролі слова — зерна, яке потрапляє у різне середовище.
Основна думка: зерно, яке впало на кам’янистий ґрунт,— це про людину, що чує Слово і відразу ж з радістю приймає його, але оскільки в цього зерна нема глибоких коренів, воно довго не проживе; зерна, що впало в тернину,— це про людину, яка чує Слово, та турботи цього віку та омана багатства заглушають його, і зерно не приносить плоду; зерно ж, яке впало на добрий ґрунт,— це про людину, яка чує Слово і розуміє його, така людина приносить врожай в сто, в шістдесят або в тридцять раз більше посіяного.
«Притча про сіяча» герої та їх характеристика
- Ісус – син Божий.
- Сіяч – пророк, учитель.
Композиція «Притча про сіяча»
- Експозиція: зустріч Ісуса з великою кількістю людей.
- Зав’язка: розповідь Бога про значимість ґрунту, куди потрапить зерно, кинуте землеробом.
- Кульмінація: «Коли хто-небудь чує вістку про Царство і не розуміє її, то приходить лукавий та викрадає те, що було посіяне в серці».
- Розв’язка: зерно — слово, яке повинно потрапити на добрий ґрунт, принесе багатий врожай.
Образи та символи у творі
Слово зерно у “Притчі про сіяча” означає слово Боже (Євангеліє). Сівач — той, хто сіє (проповідує) слово Боже. Земля — серце людське.
«Притча про сіяча» скорочено
Ось вийшов сіяч, щоб посіяти своє зерно. І як сіяв, упало одне край дороги. Там воно було витоптане, а птахи небесні його повидзьобували. Інше ж упало на ґрунт кам’янистий і, зійшовши, засохло без вологи. Ще інше упало під терен, який виріс і заглушив паросток.
Одне ж упало на добру землю, а зійшовши, вродило стократно. Це сказавши, закликав: «Хто має вуха, щоб слухати,— нехай слухає!»
Запитали ж учні Господа, що значить ця притча. А він відказав своїм учням, що їм дано пізнати таємниці Божого Царства, а іншим ці таємниці розкриваються у притчах, щоб «дивились вони — і не бачили, слухали — і не розуміли».
А притча ця означає ось що. Зерно — Боже Слово. Аті, хто край дороги,— люди, які слухають, а потім приходить диявол і забирає слова з їхнього серця, щоб не вірили вони й не спасалися. А що на кам’янистому грунті, — це ті, хто тільки почує, то слово приймає з радістю; а кореня не мають вони, вірують дочасно,— і за час випробування відпадають. А що впало між терен,— це ті, хто слухає слово, але, перебуваючи в постійних клопотах за багатство, життєві розкоші,— і плоду вони не дають. Те ж, що на добрій землі,— це люди, що почули слово й бережуть його в щирому й доброму серці,— і плід приносять вони в терпеливості.
“Притча про сіяча” план
- Зерна на дорозі
- Зерна на ґрунті кам’янистому
- Зерна у терні
- Зерна в родючому ґрунті
- Пояснення притчі
Чому вчить “Притча про сіяча”? Притча вчить вірити, вчить смиренності, працелюбності, вчить не піддаватися спокусам.
Топ
Топчик228
Дякую, допомгли, треба було написати що навчає нас ця притча от і я написав!
Класно то що треба…