Речення з фразеологізмами з художньої літератури

Фразеологізми часто використовують в своїх творах, віршах всі автори, адже вони прикрашають твір, надають йому глибокого змісту. Приклади реченнь з фразеологізмами з художньої літератури наведено нижче.

Речення з фразеологізмами з художньої літератури

«Він відразу запалився бажанням вилити хоч раз перед живою, чужою людиною свою душу» (Степан Васильченко)

***

«А мені так і кортить розпитати про Марію, так і крутиться на язиці ймення її, та ніяково розпитувати» (Михайло Коцюбинський)

***

«З перших же днів закохався в неї, як сам признався собі, по самі вуха» (Андрій Головко).

***

Говорилося багато промов, запальних, щирих і довгих… І кінець кінцем прийшли до того самого розбитого, кілька разів латаного корита і коаліції. (В. Винниченко, Відродження нації)

Біля розбитого корита – втрачені надії

***

— Чого доброго, отак і проживе, — сказав після паузи Степура. — Заб’ється в щілину і всі бурі в ній пересидить.
— Таким не заздрю, — сказав Богдан. — Оце вони й є ті, що «народжені повзати».(О. Гончар, Людина і зброя)

***

Коли Маркевич заграв з скрипачем Стером концерт Ліпінського, Тарас відчув себе на сьомому небі. (О. Іваненко, Тарасові шляхи)

***

Батько новонародженого… був просто на сьомому небі, що в життя приходить ще один Мамайчук. (О. Гончар, Тронка)

***

Не дав і поїсти хлопцеві гаразд. Аж розсердилась Мотузчиха, а Якимові сміх:
— Не хлібом єдиним жив буде чоловік, тітко Марино. Та після лікарні багацько і їсти ніззя. (А. Головко, Бур’ян)

***

Сотки, тисячі нещасних попадалися до рук козакам й мусили випити гірку до краю. (М. Коцюбинський, Дорогою ціною)

***

Розв’язка, видно, настане все ж не сьогодні, пізніше — ще ж не до дна випита чаша. (М. Олійник, Одержима)

***

Фразеологізми в Енеїді

Заїде до Дідони в гості
І буде там бенкетовать;
Полюбиться її він мосці
І буде бісики пускать.

***

Завзятого троянці кшталту,
Не струсять нічийого ґвалту
І носа хоть кому утруть.

***

«Царю Латине неправдивий!
Ти слово царськеє зламав…»
Ламати слово – «відмовлятися від раніше сказаного; відступатися від обіцяного, задуманого.

***
Сиділи, руки поскладавши,
Для них все празники були.
Сидіти, склавши руки – байдикувати.

***
Еней, попливши синім морем,
На Карфагену оглядавсь;
Боровсь з своїм, сердега, горем,
Слізьми, бідняжка, обливавсь.
Обливатися слізьми – «Гірко, невтішно плакати.»