“Рибалка” Гулак-Артемовський аналіз (паспорт) твору

рибалка Гулак-Артемовський аналіз Аналіз твору

Балада “Рибалка” Гулака-Артемовського аналіз – тема, ідея, жанр, художні засоби, сюжет та композиція балади, ознаки романтизму. Ця інформація допоможе підготувати літературний паспорт твору.

Гулак-Артемовський “Рибалка” аналіз (паспорт)

АвторП.Гулак-Артемовський

Рік написання – 1827

Жанр: малоросійська балада (за визначенням самого автора).

Рід літератури – лірика

Літературний стиль твору “Рибалка” (напрям) – романтизм

Тема: розповідь про те, як молодий Рибалка за наполегливими вмовляннями Дівчини-русалки пірнув у воду, намагаючись там продовжити своє життя.

Ідея: уславлення щирого почуття кохання, за допомогою якого можна звабити людину, змінити умови її життя.

Основна думка: кохання — зваба, що змушує людину без вагань пройнятися цим почуттям і насолоджуватися ним.

Провідний мотив твору П.Гулака-Артемовського “Рибалка” – це прагнення людини пізнати природні таємниці.

Віршований розмір: ямб.

Римування: перехресне (суміжне).

Рима: чоловіча.

“Рибалка” образи – мрійливий рибалка й водяна красуня (мають яскравий національний колорит). Юний Рибалка — це справді український «парубок» із селянських низів, Русалка-спокусниця — українська «дівчинонька», що «косу зчісує і брівками моргає».

Сюжет “Рибалка” Гулак-Артемовський 

Молодий парубок ловив рибку, увесь час сумуючи і спостерігаючи за поплавком. Аж ось з води виринула Дівчина-русалка. Вона почала дорікати Рибалці в тому, що він «нівечить її рід і плід». Красуня почала із захопленням розповідати юнакові про красу підводного царства, запрошуючи його залишити землю і продовжити своє життя у морі. Не довго роздумуючи, Рибалка, заворожений привабливістю русалки, залишив берег і пірнув у воду. «І більше вже ніде не бачили Рибалки!».

Композиція “Рибалка” Гулак-Артемовський 

Балада складається з десяти куплетів по чотири рядки.

  • Експозиція: На березі Рибалка молоденький.
  • Зав’язка: Аж гульк… з води Дівчинонька пливе, / І косу зчісує, брівками моргає!
  • Кульмінація: Рибалка встав, Рибалка йде, / То спиниться, то вп’ять все глибшенько пірнає!
  • Розв’язка: І більше вже ніде не бачили Рибалки!

Ознаки романтизму “Рибалка” Гулак-Артемовський 

  • перенесення в літературу фольклорного жанру балади;
  • незвичайні картини природи;
  • тон балади, її мелодійність, емоційна наснаженість;
  • національний колорит у зображенні Рибалки і Русалки;
  • наявність часто вживаних зменшувально-пестливих форм, лексика поезії.

Художні засоби балади “Рибалка” 

Риторичні оклики: «Вода шумить! Водя гуля!», «Ловіться, рибочки, великі і маленькі!», «Що рибка смик — то серце тьох!», «Аж ось гуде і хвиля утікає!», «Аж гульк! / І косу зчісує, і брівками моргає!», «Гей, гей!.. / На зрадний гак ні щуки, ні лина!..», «І парубоцькеє віддав би нам серденько!», «І із води на світ виходять веселенькі!», «Зо мною будеш жить, як брат живе з сестрою!», «Се дзеркало,— глянь на свою вроду!», «Щоб намовлять з води на парубка невзгоду!», «І ніженьки по кісточки займає!», «То спиниться, то вп’ять все глибшенько пірнає!», «Гульк! — приснули на синім морі скалки!.. / Рибалка хлюп!.. За ним шубовсть вона!..».

  • Риторичні запитання: «Чи то коханнячко?», «Нащо ти нівечиш мій рід і плід любенький?», «Чи се ж вода?».
  • Зменшувально-пестливі форми: «молоденький», «рибочки», «маленькі», «серденько», «рибалочка», «коханнячко», «дівчинонька», «брівки», «гарненький», «рибки», «сонечко», «червоненький», «веселенькі», «зіроньки», «ніженьки», «глибшенько».
  • Метафори: «Вода шумить… гуля», «рибка смик», «серце тьох», «серденько віщує», «хвиля утікає», «сонечко і місяць… хлюпочуться… виходять», «зіроньки блищать», «вода кісточки займає», «приснули скалки».
  • Епітети: «сонечко і місяць… веселенькі, червоненькі», «темна ніч», «зрадний гак», «парубоцькеє серденько».
  • Порівняння: «вода-дзеркало», «Зо мною будеш жить, як брат живе з сестрою!».
  • Повтори: «Вода шумить!.. Вода гуля!.., «сумує…», «Гей, гей!».

 Історія написання “Рибалка” Гулак-Артемовський

Літературознавці стверджують, що початок романтизму в українській літературі припадає на час публікації в журналі «Вестник Европы» у 1827 році твору П. Гулака-Артемовського «Рибалка».

Письменник указував на особливі причини, що спонукали його передати своєю рідною мовою баладу Ґете «Рибалка»: «Хотів спробувати: чи не можна малоросійською мовою висловити почуття ніжні, благородні, піднесені, не змушуючи читача чи слухача сміятися, як від «Енеїди» Котляревського і від інших, з тією ж метою написаних віршів?».

Так митець-романтик з благородною невпевненістю в успіху видає свій твір «Рибалка» як просту спробу.

Петро Гулак-Артемовський “Рибалка” вірш читати

(Малоросійська балада)

Вода шумить!.. вода ґуля!..
На березі Рибалка молоденький
На поплавець глядить і примовля:
“Ловіться, рибочки, великі і маленькі!”
Що рибка смик — то серце тьох!..
Серденько щось Рибалочці віщує:
Чи то тугу, чи то переполох,
Чи то коханнячко?..не зна він,— а сумує!
Сумує він,— аж ось реве,
Аж ось гуде,— і хвиля утікає!..
Аж — гульк!.. з води Дівчинонька пливе
І косу зчісує, і брівками моргає!..
Вона й морга, вона й співа:
“Гей, гей! не надь, Рибалко молоденький,
На зрадний гак ні щуки, ні лина!..
Нащо ти нівечиш мій рід і плід любенький?
Коли б ти знав, як Рибалкам
У морі жить із рибками гарненько,
Ти б сам пірнув на дно к липам
І парубоцькеє оддав би нам серденько!
Ти ж бачиш сам,— не скажеш: ні —
Як сонечко і місяць червоненький
Хлюпощуться у нас в воді на дні
І із води на світ виходять веселенькі!
Ти ж бачив сам, як в темну ніч
Блищать у нас зіроньки під водою;
Ходи ж до нас, покинь ти удку пріч,-
Зо мною будеш жить, як брат живе з сестрою!
Зирни сюди!.. чи се ж вода?..
Се дзеркало,— глянь на свою уроду!..
Ой, я не з тим прийшла сюда,
Щоб намовлять з води на парубка невзгоду!”
Вода шумить!., вода гуде…
І ніженьки по кісточки займає!..
Рибалка встав, Рибалка йде,
То спиниться, то вп’ять все глибшенько пірнає!..
Вона ж морга, вона й співа…
Гульк!.. приснули на синім морі скалки!..
Рибалка хлюп!.. За ним шубовсть вона!..
І більше вже нігде не бачили Рибалки!

Гулак-Артемовський “Рибалка” аудіо вірш

Головне про баладу “Рибалка”:

• автор називав її малоросійською баладою
• своїм завданням автор ставив довести, що українською мовою можна писати твори ліричного звучання
• вода у баладі персоніфікована
• цей твір створений за мандрівним сюжетом, використаним у баладі Й.Гете
• автор визначає почуття, передані в поезії, як ніжні, благородні, піднесені
• емоційна напруженість упродовж розгортання сюжету твору зростає
• виявом впливу бурлескної літератури у баладі “Рибалка” є використання вигуків

Оцініть статтю
Додати коментар

  1. Данил

    Супер! Мне нравится этот сайт!

    Відповіcти
  2. Sergey

    Кто же такую чушь написал? Где там любовь увидел автор этого сообщения? Она ему ясно говорит, что будут жить как брат с сестрой… Так что ради жизни с сестрой надо утонуть?

    Відповіcти
    1. Максим

      це лише одне з порівнянь + автору видніше

      Відповіcти
  3. Яна

    Брат с сестрой – это, типа, дружно, без скандалов

    Відповіcти
  4. Масірага

    Це просто клас

    Відповіcти
  5. Ніка

    Супер,дуже класний сайт

    Відповіcти