“Рибалка” Гулак-Артемовський аналіз (паспорт) твору

Балада “Рибалка” Гулака-Артемовського аналіз – тема, ідея, жанр, художні засоби, сюжет та композиція балади, ознаки романтизму. Ця інформація допоможе підготувати літературний паспорт твору.

Гулак-Артемовський “Рибалка” аналіз (паспорт)

Автор – П.Гулак-Артемовський

Рік написання – 1827

Жанр: малоросійська балада (за визначенням самого автора).

Рід літератури – лірика

Літературний стиль твору “Рибалка” (напрям) – романтизм

Тема: розповідь про те, як молодий Рибалка за наполегливими вмовляннями Дівчини-русалки пірнув у воду, намагаючись там продовжити своє життя.

Ідея: уславлення щирого почуття кохання, за допомогою якого можна звабити людину, змінити умови її життя.

Основна думка: кохання — зваба, що змушує людину без вагань пройнятися цим почуттям і насолоджуватися ним.

Провідний мотив твору П.Гулака-Артемовського “Рибалка” – це прагнення людини пізнати природні таємниці.

Віршований розмір: ямб.

Римування: перехресне (суміжне).

Рима: чоловіча.

“Рибалка” образи – мрійливий рибалка й водяна красуня (мають яскравий національний колорит). Юний Рибалка — це справді український «парубок» із селянських низів, Русалка-спокусниця — українська «дівчинонька», що «косу зчісує і брівками моргає».

Сюжет “Рибалка” Гулак-Артемовський 

Молодий парубок ловив рибку, увесь час сумуючи і спостерігаючи за поплавком. Аж ось з води виринула Дівчина-русалка. Вона почала дорікати Рибалці в тому, що він «нівечить її рід і плід». Красуня почала із захопленням розповідати юнакові про красу підводного царства, запрошуючи його залишити землю і продовжити своє життя у морі. Не довго роздумуючи, Рибалка, заворожений привабливістю русалки, залишив берег і пірнув у воду. «І більше вже ніде не бачили Рибалки!».

Композиція “Рибалка” Гулак-Артемовський 

Балада складається з десяти куплетів по чотири рядки.

• Експозиція: На березі Рибалка молоденький.
• Зав’язка: Аж гульк… з води Дівчинонька пливе, / І косу зчісує, брівками моргає!
• Кульмінація: Рибалка встав, Рибалка йде, / То спиниться, то вп’ять все глибшенько пірнає!
• Розв’язка: І більше вже ніде не бачили Рибалки!

Ознаки романтизму “Рибалка” Гулак-Артемовський 

• перенесення в літературу фольклорного жанру балади;
• незвичайні картини природи;
• тон балади, її мелодійність, емоційна наснаженість;
• національний колорит у зображенні Рибалки і Русалки;
• наявність часто вживаних зменшувально-пестливих форм, лексика поезії.

Художні засоби балади “Рибалка” 

Риторичні оклики: «Вода шумить! Водя гуля!», «Ловіться, рибочки, великі і маленькі!», «Що рибка смик — то серце тьох!», «Аж ось гуде і хвиля утікає!», «Аж гульк! / І косу зчісує, і брівками моргає!», «Гей, гей!.. / На зрадний гак ні щуки, ні лина!..», «І парубоцькеє віддав би нам серденько!», «І із води на світ виходять веселенькі!», «Зо мною будеш жить, як брат живе з сестрою!», «Се дзеркало,— глянь на свою вроду!», «Щоб намовлять з води на парубка невзгоду!», «І ніженьки по кісточки займає!», «То спиниться, то вп’ять все глибшенько пірнає!», «Гульк! — приснули на синім морі скалки!.. / Рибалка хлюп!.. За ним шубовсть вона!..».

• Риторичні запитання: «Чи то коханнячко?», «Нащо ти нівечиш мій рід і плід любенький?», «Чи се ж вода?».
• Зменшувально-пестливі форми: «молоденький», «рибочки», «маленькі», «серденько», «рибалочка», «коханнячко», «дівчинонька», «брівки», «гарненький», «рибки», «сонечко», «червоненький», «веселенькі», «зіроньки», «ніженьки», «глибшенько».
• Метафори: «Вода шумить… гуля», «рибка смик», «серце тьох», «серденько віщує», «хвиля утікає», «сонечко і місяць… хлюпочуться… виходять», «зіроньки блищать», «вода кісточки займає», «приснули скалки».
• Епітети: «сонечко і місяць… веселенькі, червоненькі», «темна ніч», «зрадний гак», «парубоцькеє серденько».
• Порівняння: «вода-дзеркало», «Зо мною будеш жить, як брат живе з сестрою!».
• Повтори: «Вода шумить!.. Вода гуля!.., «сумує…», «Гей, гей!».

 Історія написання “Рибалка” Гулак-Артемовський

Літературознавці стверджують, що початок романтизму в українській літературі припадає на час публікації в журналі «Вестник Европы» у 1827 році твору П. Гулака-Артемовського «Рибалка».

Письменник указував на особливі причини, що спонукали його передати своєю рідною мовою баладу Ґете «Рибалка»: «Хотів спробувати: чи не можна малоросійською мовою висловити почуття ніжні, благородні, піднесені, не змушуючи читача чи слухача сміятися, як від «Енеїди» Котляревського і від інших, з тією ж метою написаних віршів?».

Так митець-романтик з благородною невпевненістю в успіху видає свій твір «Рибалка» як просту спробу.

Петро Гулак-Артемовський “Рибалка” вірш читати

(Малоросійська балада)

Вода шумить!.. вода ґуля!..
На березі Рибалка молоденький
На поплавець глядить і примовля:
“Ловіться, рибочки, великі і маленькі!”
Що рибка смик — то серце тьох!..
Серденько щось Рибалочці віщує:
Чи то тугу, чи то переполох,
Чи то коханнячко?..не зна він,— а сумує!
Сумує він,— аж ось реве,
Аж ось гуде,— і хвиля утікає!..
Аж — гульк!.. з води Дівчинонька пливе
І косу зчісує, і брівками моргає!..
Вона й морга, вона й співа:
“Гей, гей! не надь, Рибалко молоденький,
На зрадний гак ні щуки, ні лина!..
Нащо ти нівечиш мій рід і плід любенький?
Коли б ти знав, як Рибалкам
У морі жить із рибками гарненько,
Ти б сам пірнув на дно к липам
І парубоцькеє оддав би нам серденько!
Ти ж бачиш сам,— не скажеш: ні —
Як сонечко і місяць червоненький
Хлюпощуться у нас в воді на дні
І із води на світ виходять веселенькі!
Ти ж бачив сам, як в темну ніч
Блищать у нас зіроньки під водою;
Ходи ж до нас, покинь ти удку пріч,-
Зо мною будеш жить, як брат живе з сестрою!
Зирни сюди!.. чи се ж вода?..
Се дзеркало,— глянь на свою уроду!..
Ой, я не з тим прийшла сюда,
Щоб намовлять з води на парубка невзгоду!”
Вода шумить!., вода гуде…
І ніженьки по кісточки займає!..
Рибалка встав, Рибалка йде,
То спиниться, то вп’ять все глибшенько пірнає!..
Вона ж морга, вона й співа…
Гульк!.. приснули на синім морі скалки!..
Рибалка хлюп!.. За ним шубовсть вона!..
І більше вже нігде не бачили Рибалки!

Гулак-Артемовський “Рибалка” аудіо вірш

Головне про баладу “Рибалка”:

• автор називав її малоросійською баладою
• своїм завданням автор ставив довести, що українською мовою можна писати твори ліричного звучання
• вода у баладі персоніфікована
• цей твір створений за мандрівним сюжетом, використаним у баладі Й.Гете
• автор визначає почуття, передані в поезії, як ніжні, благородні, піднесені
• емоційна напруженість упродовж розгортання сюжету твору зростає
• виявом впливу бурлескної літератури у баладі “Рибалка” є використання вигуків