Розповідь про кактус на українській мові може бути використане учнями при підготовці до уроку. Інформація про кактус може бути доповнена цікавими фактами.
Розповідь про кактус
Кактує – це багаторічна квіткова рослина, яка відноситься до класу дводольні, порядку гвоздикоцвітих, сімейства кактусові (лат. Cactaceae).
Поширені у пустелях, вирощуються як декоративні, зокрема кімнатні, та харчові рослини. Завдяки довгому корінню та товстим стеблам кактуси збирають вологу і здатні переживати великі посухи.
Родина Cactaceae, згідно з пропозиціями Міжнародної групи із систематики кактусів включає в себе 4 підродини, 125 родів та 1810 видів. Найчисленіший рід — Мамілярія.
Перші документальні згадки європейців про кактуси датуються XVI століттям. Ботанік Ф. Ернандес в 1535 році замалював кактус опунцію в своїй книзі під назвою «Історія рослин Нової Іспанії». Привезені з Америки екзотичні рослини (першими з яких були мелокактус, опунція і цереус) стали знаменитими і швидко завоювали серця любителів флори. На початку XVIII століття комерсанти активно торгували кактусами. У 1737 році К. Лінней об’єднав відомі йому тоді 24 види кактусів в один рід і назвав його Cactus. До цього рослина мала назву «іспанський колючий артишок».
Кактуси – це рослини зі стрижневою кореневою системою, яка складається з головного кореня і бічних. Корені пристосовані до добування вологи як з глибоких, так і з поверхневих шарів грунту. Наприклад, деякі види кактусів мають коріння довжиною 7 метрів. Коріння багатьох кактусів сильно товстішає і запасає поживні речовини або воду.
Надземна частина багатьох кактусів покрита міцною воскомісткою кутикулою. Вона діє подібно вакуумній упаковці, надійно охороняючи рослину від випаровування вологи. Поверхня багатьох кактусів також забезпечена порожніми виростами епідермісу шкірки – пучками капілярних ворсинок. Зовні вони виглядають як невеликий пух і здатні збирати вологу прямо з повітря, частіше під час ранкового туману. У деяких видів колючки також можуть збирати воду з атмосфери.
Стебла кактусів ребристі, в сукупності з волосками і шипами вони створюють півтінь, через що рослина менше нагрівається і випаровує вологи.
Риса, що виділяє кактуси з інших сукулентів, — спеціалізований орган, званий ареола. Це модифікована пазушна брунька, з бруньковими лусочками, перетвореними на волоски та\або колючки. В ареолах колючки розміщені поодиноко чи групами, їхня функція — конденсація води з повітря, захист від сонячних опіків та поїдання тваринами, сприяння поширенню плодів і пагонів. У деяких кактусів є нектарні колючки, що виділяють солодкий сік. Іншою відмінною рисою кактусів є особлива будова квітки і плоду, коли істотна частина квітки та плоду є, по суті, тканиною стебла. Для всіх кактусів характерна нижня зав’язь, плід — ягода. Є ще близько десятка специфічних тільки для кактусів ознак, включаючи особливий, що не трапляється в інших рослин, пігмент квітки. Майже всі кактуси мають метаболізм кислот за типом товстолистих (CAM).
Квіти і плоди у деяких родів кактусів з’являються зі специфічного ворсистого, покрите густими щетинками, утворення, що носить назву цефалій.
Сподіваємося, ви дізналися все про кактус. А цю розповідь про кактус Ви можете доповнити через форму коментарів.
