Розповідь про княгиню Ольгу

Розповідь про княгиню Ольгу допоможе скласти історичний портрет княгині Ольги. Повідомлення про княгиню Ольгу можна доповнити цікавими фактами.

Розповідь про княгиню Ольгу

Що зробила княгиня Ольга для Київської Русі?

Княгиня Ольга правила Київською Русю 15 років. За ці роки вона провела ряд реформ, які зміцнили державу.  Вона впорядкувала збирання данини, організувала опорні пункти київської влади (погости), що стали першими адміністративно-територіальними одиницями на Русі. Вона перша прийняла християнство на Русі.

Внутрішньополітичні заходи княгині Ольги сприяли тіснішому об’єднанню колишніх окремих східнослов’янських племінних володінь у єдиний державний організм. У зовнішньополітичній діяльності княгиня Ольга визначила нові підходи, надаючи перевагу мирним засобам над воєнними.

З «Повісті временних літ» відомо, що родом вона була з Пскова. Рік її народження невідомий. У літописах ім’я Ольги вперше з’являється в літописі про її весілля з київським князем Ігорем.

Після весілля її ім’я згадується в літописах лише через кілька десятиліть, в російсько-візантійському договорі 944 року. А в 945 році Ігор гине від рук древлян і Ольга стає правителькою Русі. На той момент законному спадкоємцю престолу Святославу, було всього три роки і Ольга була його представником.

Древляни після вбивства Ігоря прислали до Ольги сватів – кликати заміж за свого князя Мала. Але горда і ображена княгиня наказала двадцять сватів закопати живцем в тому човні, на якому вони припливли. Наступну делегацію, що складалася з древлянської знаті, спалили в лазні.

Але і на цьому помста за вбивство чоловіка не закінчилася. Ольга сповістила, що хоче здійснити поминки за своїм чоловіком, тож наказала деревлянам варити мед і готуватися до них. Після цього княгиня пообіцяла вийти заміж за князя Мала. Поблизу Іскоростеня — деревлянської столиці — за її наказом насипали величезний курган. Під час ритуальної трапези на ньому Ольга дочекалася, поки деревляни понапиваються, і звеліла всіх перебити. Загинули, як пише літописець, п’ять тисяч людей.

Наступного року Ольга зібрала військо та разом із малолітнім сином Святославом рушила на підкорення деревлянської землі. Битву було виграно, але деревляни зачинилися у своїй столиці. Облога тривала рік, і виснажені деревляни запропонували Ользі мед і хутро. Проте вона відмовилася від цих дарів, попросивши по три горобці й три голуби з кожного двору. Деревляни дали княгині те, чого вона вимагала. До лап кожного птаха Ольга наказала прив’язати запалені трути і, коли посутеніє, відпустити на волю. Птахи полетіли під стріхи будинків Іскоростеня, і місто спалахнуло. Деревляни тікали з міста, а піддані Ольги їх ловили… Старійшин княгиня наказала стратити або віддати в рабство, а на решту наклала тяжку данину.

Реформи княгині Ольги

Загибель Ігоря гостро поставила питання реформи системи державного управління на Русі та, зокрема, порядку стягування данини.

Ольга впорядкувала полюддя. Було окреслено землі, з яких через певні проміжки часу стягувалася визначена данина. За княжою скарбницею було закріплено «ловища» — землі, багаті на хутрового звіра, що забезпечувало її постійним прибутком. Установлювалися «уроки» та «оброки», які повинні були виконувати підлеглі в розмірах, що не позбавляли їх засобів існування. Запровадженням «уставів» було, ймовірно, впорядковано адміністративні й судові дії на місцях княжих дружинників. Улаштовувалися також «становища» і княжі «погости» — місця зберігання данини та осередки центральної влади.

За князювання Ольги розбудовувався і прикрашався її стольний град. У Києві з’явилася нова князівська резиденція — Ольжин двір із «теремом кам’яним».

Будувалися міста, оточені кам’яними і дубовими стінами. На час правління Ольги належить встановлення перших державних кордонів Київської Русі. Богатирські застави, оспівані в билинах, вартували мирне життя киян як від кочівників зі сходу, так і від нападів із заходу. Чужоземні купці їхали на Русь з товарами. Русь ставала великою державою.

Зовнішньополітична діяльність княгині Ольги

Княгиня Ольга проводила активну зовнішню політику. Проте, на відміну від своїх попередників, вона віддавала перевагу дипломатії, а не війні.

У 946 р. (за іншими даними — 957 р.) Ольга відвідала Константинополь. Княгиня, ймовірно, прагнула відновити давні привілеї для руських купців і сплату візантійцями данини Києву.

У Константинополі Ольга прийняла християнство. Було досягнуто домовленості, що руські дружини служитимуть імператорові, а Візантія за це сплачуватиме данину Русі. На її виконання Ольга надсилала руських воїнів, допомагала Візантії у війні з арабами 961 р., у боротьбі з норманами і болгарами.

До Києва Ольга повернулася з іконами і богослужбовими книгами. У Київських і Псковських землях, у віддалених селах, на перехрестях доріг вона споруджувала хрести, знищуючи язичницькі ідоли. У містах будувалися храми.

Але люди не були готові прийняти християнство і княгиню чекав відкритий опір язичників. Багато людей зненавиділи святу Ольгу. Святослав не погодився прийняти християнство, тому більшість людей хотіли бачити його на престолі. І Ольга віддала управління Київською Руссю язичнику Святославу.

Святослав перешкоджав її спробам утвердження християнства на Русі. Але вона все одно вчила своїх онуків, дітей Святослава, християнській вірі.

11 липня 969 року княгиня Ольга померла. А через 19 років її онук, князь Володимир, хрестив Русь.