Розповідь про пригоди горобчика

Скласти розповідь про пригоди горобчика можна використовуючи поданий варіант.

Твір “Пригоди горобчика”

Великий ліс готувався до свята – Дня зустрічі весни. Кожне звірятко прикрашало свій будиночок – нірки і дупла красувались першими квітами і першим ледь зеленим листячком.

Молодий горобчик також готувався до свята – цьогоріч воно було особливим, бо тепер він жив сам, без батьків. Його серце тріпотіло від радощів, чекало чогось особливого від цієї весни. У лісі, як і завжди, проводили конкурс на найгарніший будиночок, тому Горобчик вирішив прикрасити свій будиночок якнайкраще. Він вже назбирав ніжних пролісків і яскравих крокусів, сплів з гілочок віночок і прикрасив його зеленим листям, але все ще відчував, що чогось йому бракує.

Коли до Дня зустрічі весни залишалось зовсім мало часу, Горобчик засмутився – він відчував, що не виграє конкурс. Сумного Горобчика побачила Сорока. Вона розпитала його про те, чому він сумує, а коли дізналась причину, то порадила полетіти в село, що знаходилось поряд з лісом, саме там вже розпустились перші фіалки. Горобчик, подякувавши Сороці, відразу вирушив в дорогу. Чесно кажучи, він трохи боявся села – мама завжди розповідала, що там живуть погані люди, які можуть зашкодити Горобчику. Але бажання прикрасити свій будиночок якнайліпше перемогло.

В селі він одразу знайшов невеличку галявинку з першими фіалками – Сорока добре пояснила дорогу. Горобчик назбирав квіток стільки, що ледь міг вмістити їх в маленькому дзьобику. Вже хотів летіти додому, як тут на нього накинувся кіт – він давно спостерігав за птахом і от вирішив, що момент настав. Горобчик встиг злетіти, але від несподіванки розгубив всі квітки. На свій страх і ризик спустився назад на галявину, встиг підхопити декілька квіток і попався в лапи кота! Але – о, чудо! – вирвався! Швидесенько полетів додому, але, вже повертаючи до лісу, почув страшний галас – то кричали діти.

Горобчик підлетів, щоб подивитись чого вони так галасують і побачив, що вони бавляться з маленьким горобчиком. Звичайно ж Горобчик не міг кинути товариша в біді і кинувся його захищати.

Дітей здивував такий напад маленької пташки і вони на хвилинку зупинились. Горобчик підхопив товариша і злетів з ним на дерево. Познайомились. Виявилось, що маленький горобчик – це маленька горобчиха на ім’я Ласка. Вона шукала собі дому і випадково потрапила до людей. Горобчик запросив Ласку до себе в ліс і вона радо погодилась. Разом з новою подругою вони зібрали ще трохи фіалок і полетіли в ліс.

Свято весни зустрічали разом – Горобчик і Ласка закохались один в одного. Горобчик так і не переміг у конкурсі на найгарніший будиночок, але він не засмутився – тепер він мав дещо набагато краще, ніж гарний будинок. Горобчик мав свою сім’ю.