Розповідь про русалок

 Розповідь про русалок містить цікаву інформацію про цих міфологічних істот.

Повідомлення про русалок

 Ще в дитинстві ми читали казки, дивилися мультики. І щоразу в голові малювали образ русалки. Що це напівриба, напівдівчина, яка здатна заворожити юнаків і забрати до себе під воду. Але хто такі русалки?

Русалки  в українській міфології – поняття досить містичне.  Про цих істот заговорили ще в сиву давнину. Але чи існують русалки насправді? Відповідей досі немає. Хтось не вірить цьому, хтось запевняє, що бачив їх на власні очі. Проте існує легенда, що русалки – це наречені, які померли або втопилися. Тому душа їх неспокійна. І вони шукають заблукавших хлопців, співають їм чарівних пісень, манять до водойм.

Ніч вважається найкращим часом доби для русалок. Місяць – це їх сонце. Вони виходять з води, сідають на беріг і починають розчісувати довгі коси. Не дарма ж кажуть, що неодруженим хлопцям не можна заходити у воду Купальської ночі. Бо там на них чекає смерть. У народі існує думка, що вберегтися від русалок можна, якщо в Зелені свята спекти хліб і поставити на підвіконні. Це буде своєрідний відкуп від цих істот.

Міфологія розрізняє декілька видів русалок: водяні, польові й лісові. Згадайте лишень Мавку з «Лісової пісні» Лесі Українки. Чим вам не русалка? Красива зеленоока дівчина, яка прийшла з лісу й заполонила серце молодого хлопця. Також ці істоти зустрічаються й у творчості Тараса Шевченка.

Русалка – доволі колоритний образ української міфології. Їй притаманний синтез почуттів: кохання, помста, ліричність, романтичність, а головне – містика. Віра в русалок – особиста справа кожного.  Але ж вони з’явились звідкілясь. Значить ці оповідки про цариць річок не просто містичні історії й дурні вигадки. Хтозна…