Борис Грінченко “Серед темної ночі” читати скорочено повість можна, щоб згадати сюжет твору. “Серед темної ночі” аналіз допоможе краще підготуватися до уроку.
“Серед темної ночі” дуже скорочено
Частина перша. Чужениця
1
У хаті Пилипа Сиваша справляли свято – з солдатів повернувся середульший син Роман. Крім нього Сиваш мав ще двох синів: старшого Дениса, що був уже одруженим і всіляко допомагав батькові по господарству і меншого Зінька, який любив читати книги і про одруження поки і не думав. Роман був улюбленцем у своєї матері – старої Параски Сивашихи. Посидівши вже добре за столом і чимало випивши, Роман вийшов на подвір’я і помітив біля тину двох дівчат – дочку сусідів Струків із наймичкою Левантиною. Задля них запросив музики. Тут вже збіглась і вся молодь з вулиці, почалось гуляння. У танцях Роман зачепив Левантину, але дівчина не хотіла танцювати, засоромилась і втекла. Гуляння рушило далі вулицею. Зінько, якому подобалась Левантина, хотів знайти дівчину, але не зміг. Так і заснув в садку з думками про неї.
2
Наступного дня Роман встав по обіді і вирішив піти навідати друзів. Мати не перечила. Та виявилось, що друзів майже і не залишилось – всі були вже одружені і мали звичайні господарські клопоти, про які Романові слухати зовсім не хотілося. Він надумав зайти до вчителя. Спочатку той прийняв парубка люб’язно, але зрозумів, що перед ним простий селянський хлопець, що тільки й бачив світу, що на службі. Дав зрозуміти Романові, що не радий йому. Роман пішов ображений.
Думав-думав Роман, та й пішов до писаря в гості. Григорій Павлович Копаниця, тобто писар, запросив Романа до себе не обід. Дорогою зустріли врядника Івана Ілліча і взяли і його в компанію. Вже на обід завітав і місцевий крамар Михайло Григорович Сучок. Роман провів у писаря майже цілий день і вернувся додому надвечір. Почув спів Левантини в саду і почав залицятись, але дівчина випручалась з його обіймів і втекла до хати.
Наступного дня рано вранці Сиваш наказав синам йти на тік молотити. Тут Роман і посварився з батьком і Денисом – в місті відвик від тяжкої селянської праці і тепер, зазнавши дещо кращого життя, не хотів до цього повертатись. Сказав батькові, що знайде собі службу. Але наступного дня Роман знову спав до обіду, а потім пішов в гості до Гриценків – у них теж син з солдатів вернувся. Прийшов Роман додому знову надвечір. Батько спитався як там справи зі службою, але Роман тільки огризнувся. Сиваш вирішив перечекати деякий час і подивитись на дальшу поведінку Романа.
3
Три дні минуло і на четвертий Роман попрохав у батька карбованця, але батько відмовив. Пішов-таки Роман в економію, хотів отримати посаду прикажчика, але писати він вмів дуже погано, тому його не взяли. Познайомився краще з крамарем і його сім’єю, навіть декілька раз зоставався на обід. Хотів стати за жандарма на залізничну станцію, але тут брали тільки унтер-офіцерів, а він простий солдат.
В той де час Роман почав все частіше зустрічатись з Левантиною і вона вже не цуралась його. Роман розпитував дівчину про її життя, а воно в неї було тяжке. Мати також була наймичкою і народила дочку від панича. З самого дитинства Левантина у наймах. Згодом Роман почав залишатись вночі у Левантини в повітці. Дівчина вже сприймала парубка як свого нареченого.
Увесь цей час батько не займав Романа, але Денис стерпіти не міг і одного дня почав дорікати братові. Зчинилась сварка, а далі й бійка.
Наступного дня Роман попросив одділити йому хату і його частину господарства. Батько відмовився. Роман пішов до крамаря Сучка і запропонував йому одружитись з його дочкою Горпушею і стати його компаньйоном. Сучка ця пропозиція розлютила і він прогнав парубка геть. Вдома Зінько порадив Романові помиритись з батьком і Денисом. Роман трохи стих, а скоро і знайшов собі службу – в сусідній економії треба було сторожа в ліс. Та недовго він там пробув – розпродавав ліс селянам потроху. Про це дізнались в економії і вигнали Романа зі служби. Він повернувся додому.
4
Повернувшись додому, Роман не знав, що далі мусить робити. Однієї ночі надумав продати пшениці з батькового поля місцевому торгівцю краденим Рябченку. Так і зробив. У кишенях з’явилось трохи грошей, але ненадовго. Далі Роман продав батькову свиту жидам на базарі, а потім і зовсім поцупив велетеньський шмат сала з комори.
Денис почав його підозрювати і навіть прослідкував за братом. Побачив, де той заховав сало. Разом з товаришами вони скрутили Романа і повели у волость. Але там не захотіли його карати – мовлям, справа сімейна, батько має розсудити. А батько був в страшному розпачі.
Частина друга. Серед нового товариства
1
Роман відразу з волості подався в місто. Хотів влаштуватись на якусь службу, але ніхто не потребував робітника. Перебувши так-сяк декілька днів, Роман пішов ночувати у місцеву ночівлю. Там він і познайомився з молодим парубком Лукашем і величезним дядьком з дивним ім’ям Патрокл Хвигуровський. Минуло ще декілька днів, а служби так і не було. В Романа закінчились гроші і навіть на ночівлю тепер не було. Довелось продати своє пальто. Знайшов гарне й затишне місце для сну у театрі. Тут же в театрі і наткнувся однієї ночі на Патрокла, який запропонував йому роботу. Роман погодився.
2
Прийшли в район з назваю Рівчаки. Тут Патрокл зайшов в якусь хатину і покликав Романа. За хазяїна тут був молодий чоловік Ярош. Романа почастували і почали розповідати якою є їхня робота. Спочатку Роман не дуже добре розумів що і до чого, але потім дізнався, що зазнайомився з коноводами. Патрокл переконував його, що це зовсім не гріх і вони чужого не беруть, а лише забирають своє. Романа така пропозиція збентежила. Він пішов прогулятись. Довго ходив і думав, переказував собі слова Патрокла і поступово дійшов до того, що все ж таки вирішив взяти участь в одній справі – вивести коней з власного подвір’я.
3
Наступного ранку почали обговорювати план крадіжки. Домовилась на ніч йти втрьох – Ярош, Патрокл і Роман. Так і зробили. Розрахували час так, аби бути в селі близько півночі. Йшли туди окремо один від одного – щоб не викликати підозр. На місці Роман зайшов у двір, відчинив коней і вивів їх. Осідлали коней і вже майже покинули село, як дорогою їм трапився стукач (вартовий). Ярош ударив його по руках і голові. Майнули в поле, а далі – до Гапона. Цей чоловік переправляв крадених коней і спродував їх. Швидко отримали гроші, але так само швидко їх прогуляли. Дізнались, що стукач лишився живий. Не минуло й місяця, як вже коноводи прийняли Романа до свого товариства. Продовжили свою справу з новим товаришем.
4
А тим часом Левантина чекала Романа. Вона чула про ту пригоду з салом і їй було дуже шкода за коханим. Коли він пішов в місто, то вона сподівалась, що він, знайшовши службу, забере її до себе. Була вагітна і намагалась це приховати, але час спливав і живіт все більше було видно. Левантина дожидала Романа на Різдво, але він не прийшов. Минув ще деякий час і Левантина відчула, що народжує. Пішла до своєї хрещеної матері баби Олійнички. Дорогою спішила і впала прямо на живіт. Народила кволу дочку і тяжко слабувала біля неї. Все село обговорювало Левантину. Лиш Зінько щиро жалів її. Йому прийшла в голову думку одружитись з дівчиною, щоб спокутувати гріх брата. Він прийшов до Левантини і сказав їй про свій намір. Вона відмовилась, бо розуміла, що не гідна його. Так і пішов Зінько ні з чим. Вдома вирішив поговорити про це з батьком, але він і думати заборонив про таке Зінькові. Маленька дочка Левантини через декілька днів померла. Поховавши її, дівчина вирішила піти в найми в якесь інше село.
5
Тим часом в селі все більше і більше крадено коней. Викрали пару і в Денисового кума Терешка Тонконоженка. Денис порадив сходити до знахаря Гострогляда, який нібито крадених коней вміє людям вертати. Так і зробили. Спочатку Гострогляд на гостей і уваги не звернув. Але потім, за 25 карбованців, повідомив, що коней можна буде забрати в понеділок вранці у Чорному яру. На тому й розійшлися. Гострогляд одразу пішов до Гапона і повідомив, що треба вертати Тонконоженкових коней. Гроші розділили навпіл.
Денис думав про коней і про те, як вони мали потрапити в Чорний яр. Він вирішив підмовити Терешка піти в Чорний яр і подивитись хто приведе коней, але кум відмовився. Денис постановив йти сам. В яру було моторошно. Згодом прийшов чоловік і привів коней. Денис накинувся на нього і зрозумів, що перед ним Роман. Побились і Роман втік. Денис привів Терешкові коней. Після цього Денис надумав іти до врядника – розповісти хто краде коней, але батько заборонив йому. Денис таки не пішов, але де з ким поділився цими думками. Селом пішли чутки. Люди зрозуміли, що коней треба берегти пильніше.
Частина третя. Левантина
1
Левантина не знала куди їй піти і пішла навпростець в сусіднє село. Там і знайшла роботу – були саме жнива і всім не вистачало рук. Але недовго працювала дівчина в Бовкунів, бо повернулась їхня наймичка, що ходила до хворої матері. Левантині довелось піти. Довідник цікавих фактів та корисних знань. Але господар допоміг їй з роботою – влаштував в місті у свого знайомого Степана Івановича Квасюка. Нова господарка одразу не взлюбила дівчину – ревнувала її до чоловіка. А Квасюк так і залицявся до Левантини, так і лип. Через місяць тяжкої праці Левантина захотіла піти, але Квасюк не відпустив її, а сама дівчина піти не могла, бо господар не віддав паспорту.
2
Одного разу Левантина лишилась в крамниці у Квасюка. Тут таки вона й зустрілась з Романом. Він почав знов присягатись їй у коханні, а свою довгу відсутність пояснював тим, що довго не міг знайти служби. Левантина розповіла про дочку, але це не зачепило Романа. Він кликав дівчину до себе. Почали гуляти разом. Але Левантина вже не мала довір’я до Романа. Її хазяйка поїхала до хворої матері і Левантина лишилась сама в хаті з Квасюком. Однієї ночі він пробрався до неї в кімнату, вона ледь відбилась від нього. Купила замок на двері, але й це не допомогло – Квасюк якось зняв його і знову вночі прийшов до дівчини. Вона ледь вирвалась від нього. Втекла з хати боса і легко вдягнена і до самого ранку бродила містом. А потім вирішила йти до Романа.
3
А Романові з товариством останнім часом не щастило – у селах найняли більше стукачів і почепили кращі замки на ворота й двері. Одного вечора пили-їли і гуляли. Згадували минулі часи і говорили, що такого вже немає і не буде. Тут Роман і запропонував вивести п’ятьох коней з свого села. А зробити це можна так: запалити клуню Романового сусіда Струка і на пожежу збіжиться все село, а коноводи тим часом вивели б коней. На тому й згодились.
4
Роман був дуже радий, що Левантина прийшла. Він поклав її спати, а сам пішов у справах. Левантина прокинулась і випадково підслухала розмову Романа з товаришем і все зрозуміла, але прикинулась сплячою, щоб Роман нічого не запідозрив. Надвечір, коли прийшов Роман, Левантина всіляко намагалась його вмовити залишитись цієї ночі з нею. Але він відмовився і скоро зрозумів, що дівчина про все знає. Він замкнув її в хаті, а сам пішов на справу. Після довгого і важкого намагання вибратись з хати дівчині це таки вдалося. Вона чимдуж побігла в село. Але не встигла – вже підбігаючи до околиць вона побачила пожежу.
5
А коноводи тим часом діяли за планом Романа. Він підпалив клуню і все село зійшлось на пожежу. Інші ж зайшли в двір, про який раніше й домовились і вивели звідти коней. Все було б добре, але їх побачили стукачі, почалась погоня. Лукаш, Ярош і Патрокл втрапили в яр. Селяни і стукачі загнали їх в глухий кут. Вони з великими зусиллями вибрались з нього – поскладали каміння як сходи. Їм майже вдалось втекти – було дуже темно – але їх хтось помітив і за ними продовжили гнатись.
6
Стручиха відчувала, що щось має статись. Вона прокинулась від гавкоту собаки. І справді далі сталось страшне – зайнялася клуня. Стручиха розбудила все село і люди кинулись на допомогу. Тим часом Денис зрозумів, що це був підпал і побачив сліди, що вели з сусідської клуні у їхню. Там, в соломі, знайшли чоловіка. То був Роман. Він зізнався, що це він влаштував пожежу і крав коні, але товаришів не видавав. Його почали катувати і кидати в вогонь, а потім поставили ногами на гаряче вугілля. Але він не видав товаришів. Тут же прибігла Левантина. Побачивши обпеченого Романа, вона знепритомніла.
Епілог
Судили двох – Романа Сивашенка і Валентину (Левантину) Тополівну. Її обвунувачували у співучасті – їх часто бачили разом з Романом, знали, що вони давні коханці, ще й взяли до уваги те, що Стручиха не віддала усіх зароблених грошей Левантині, а тут вже можна знайти мотив – помста. Дівчина не визнала своєї вини, а парубок все взяв на себе. Її виправдали, але вона так і не вийшла з тюрми – занедужала і померла. А Зінько, що приїхав по неї, не застав навіть могилки. Романа заслано на Сибір.
В родині Сивашенків тепер сумно. Денисові так і не змогли пробачити того, що не оборонив брата. Він тепер живе своєю родиною окремо. А Зінько все журиться і думає як зробити так, щоб “усім благородним серцям” жити було добре.
Автор: cup_of_flowers
