“Севильский цирюльник” сюжет коротко твору Бомарше нагадає головні події твору.
“Севильский цирюльник” сюжет коротко
Дія п’єси починається з того, що під вікнами будинку своєї коханої молодий граф Альмавіва чекає, поки юна благородна панночка вигляне у вікно. Він одягнений в костюм бакалавра, щоб приховати свою аристократичну приналежність. Граф втомився від світського життя, повного бруду і обману. Альмавів мріє про щиру й чисту любов, яку він і побачив в прекрасній молодій дівчині.
Розіна живе під суворим наглядом свого старого опікуна, який тримає її під замком. Доктор Бартоло (так його звати) мріє одружитися на своїй підопічній, щоб отримати її багатство. Саме тому він нікуди її не випускає. Раптом на вулиці з’являється старий знайомий графа – Фігаро. Впізнавши в молодій людині графа, той обіцяє зберегти секрет його прикриття. Фігаро вирішує розповісти другу свою історію. На початку своєї кар’єри він працював ветеринаром, але незабаром втратив цю посаду. Всьому виною гучна і не настільки приваблива популярність Фігаро як літературного автора, твори якого перетворилися в відомі на всю країну пісні. Однак, незважаючи на славу, Фігаро не може впоратися з конкуренцією, і змушений піти в бродячі цирульники.
Цей дивно веселий, дотепний чоловік вміє філософськи ставитися до життя, сприймаючи з іронією всі тяготи і прикрощі своєї долі. Навколишні відчувають на собі силу його чарівності і харизми, які досягаються за рахунок нескінченного оптимізму. Разом з графом вони розробляють план звільнення Розіни з ув’язнення. Вона також любить графа і мріє бути поруч з ним. Як не можна до речі, Фігаро мав відмінну можливість відвідувати будинок Бартоло. Робити йому це дозволялося на правах цирульника і лікаря. План полягав у тому, щоб граф прикинувся п’яним солдатом, призначеним на постій в будинку опікуна Розіни. Фігаро в цей час повинен буде відвернути прислугу за допомогою нехитрих медичних прийомів.
Вікно відкривається, і в ньому з’являється прекрасна Розіна разом зі своїм опікуном. Раптово дівчина упускає листок з нотами, разом з яким була і записка для таємничого шанувальника. У ній вона просить молодого хлопця розкрити свою особистість. Доктор Бартоло поспішає підняти листок, але граф випереджає його. Далі він виконує серенаду, в якій називає себе Ліндоро, людиною без звання і посади, невідомим бакалавром. І все ж старий запідозрив недобре. Він був упевнений, що листок з нотами випав з вікна невипадково, а значить, Розіна знаходиться в таємній змові з незнайомцем.
На наступний день Розіна нудиться у себе в кімнаті, придумуючи спосіб відправити Ліндору повідомлення. Тим часом Фігаро зайнявся домочадцями: одному він пустив кров з ноги, іншому виписав снодійне, третьому – засіб для чхання. Він забирає лист Розіни і підслуховує розмову старого Бартоло з Базилем, учителем музики його підопічної. Базиль розповів доктору про те, що Розіну полюбив молодий граф Альмавіва, і що він листується з нею.
Бартоло приходить в жах від почутого і має намір одружитися на Розині вже наступного дня. Графа ж він збирається очорнити в очах вихованки. Базиль прощається з доктором. Бартоло мчить до дівчини, щоб дізнатися зміст її розмови з Фігаро. У той же момент граф, переодягнувшись в кавалериста і роблячи вигляд, що п’яний, заявляється в будинок старого. Головне, для нього зараз – представитися Розині і передати їй листа. Бартоло миттю розпізнав інтригу і вступив з «солдатом» в перепалку. Завдяки цьому графу вдалося вручити послання Розині. Доктор змушує гостя покинути будинок, довівши, що він звільнений від постою.
Граф вирішує знову спробувати удачу. Він переодягається в костюм бакалавра і представляється учнем Базиля. Сам він прийти не може з огляду на погане самопочуття. Граф сподівався, що йому вдасться зустрітися з Розіною під виглядом вчителя музики. І все ж обдурити старого виявилося непросто. Бартоло бажає особисто переконатися в стані здоров’я свого друга, але граф утримує його, назвавши ім’я Альмавіви. Щоб увійти в довіру Бартоло, уявний бакалавр повідомляє йому про знайдену записку Розіни, адресовану графу. Також він радить старому використовувати цей лист, щоб переконати Розіну вийти заміж за опікуна. Можна буде сказати їй, що записку учневі передала одна жінка, і тоді, перебуваючи в розпачі, Розіна погодиться на весілля з Бартоло. Доктор знайшов цей план чудовим і повністю довірився уявному учневі.
Бартоло знайомить вихованку з уявним учнем Базиля, і вони проводять урок співу. І той, і інший насолоджуються прекрасним виконанням в особі Розіни. Закохані хочуть побути наодинці, і, нарешті, чекають приходу Фігаро, який з успіхом забирає увагу доктора на себе. Старий лає Фігаро за те, що той скалічив його прислугу. За його словами Бартоло, краще б він повернув йому борг, та сплатив відсотки. Але Фігаро скоріше згоден бути вічним боржником Бартоло. Старий заявляє, що не поступиться в цій суперечці. Фігаро стверджує, що давно вже поступився йому. Та й взагалі, він тут для того, щоб поголити доктора, а не лаятися з ним.
Бартоло вирішує голитися в кімнаті своєї підопічної, а цирульника відправити за приладом. Все це було тільки на руку змовникам. Граф домовляється про зустріч з Розіною, але не встигає розповісти про старе послання, яке віддав опікуну.
Раптом з’являється Базиль, і закохані не знають, як їм вийти зі скрутного становища. Граф підкуповує вчителя музики, і той, пославшись на хворобу, йде. В кінці «уроку» граф шепоче на вухо коханій про своє перевдягання. Але ось невдача – Бартоло підслухав їхню розмову. Розіна клянеться, що піде заміж за будь-якого, хто позбавить її від настирливої уваги ревнивого старого.
Тоді Бартоло йде на ту саму хитрість, яку запропонував йому граф, коли намагався домогтися його розташування. Розіна вірить в наклеп доктора після того, як він показав їй листа графа. Дівчина згодна вийти заміж за свого опікуна негайно. Тим часом Бартоло готує графу засідку біля будинку, де збирається зловити його як грабіжника. І все ж коли закоханим вдається поговорити, граф розкриває Розині всю правду про себе, пояснюючи суть непорозуміння. Дівчина шкодує про те, що посміла сумніватися. Граф обіцяє провчити старого. Коли з’являється Бартоло, виявляється, що шлюб між Розіною і Ліндоро вже укладено. Ніякі протести старого проти цього вже не мали сили. Фігаро, спостерігаючи все це, приходить до висновку, що якщо вже молодість і любов вирішать обдурити старого, всі його спроби перешкодити будуть лише марною пересторогою.
