В цій статті розглянемо яку будову мають шапкові гриби та особливості процесів життєдіяльності шапкових грибів.
Шапкові гриби
Більшість шапкових грибів – грунтові сапрофіти, що мешкають у лісах. Утворюють багаторічний павутинистий міцелій, який пронизує субстрат.
Плодові тіла шапкових грибів складаються із щільно сплетених гіф і мають вигляд шапки з ніжкою.
За формою, розмірами, консистенцією та забарвленням плодові тіла дуже різноманітні, але мають спільну характерну ознаку – наявність з нижнього боку шапки гіменофору, який несе на своїй поверхні тонкий спороносний шар – гіменій.
Типи гіменофору
Пластинчастий гіменофор – складається із пластинок у вигляді більш-менш глибоких складок, які радіально розходяться від ніжки (в опеньків, мухоморів, печериць).
Трубчастий гіменофор – має вигляд ситечка з великою кількістю дрібних отворів (у білих грибів, маслюків, підберезників).
Після дозрівання спори висипаються у порожнини трубочок чи просвіти між пластинками гіменофору. Потім вони підхоплюються повітряними течіями та переносяться на більш-менш значні відстані.
Багато видів шапкових грибів утворює із коренями вищих рослин мікоризу, або грибокорінь.
Типи мікоризи
Зовнішня мікориза (ектомікориза). Гіфи гриба густо обплітають кінчики кореня, утворюючи своєрідний чохол. Власних кореневих волосків корінь при цьому не розвиває, але їхні функції виконують численні вільні гіфи, що відходять від чохла у грунт.
Внутрішня мікориза (ендомікориза). Гіфи гриба розташовуються всередині тканин коренів, які при цьому утворюють нормальні кореневі волоски.
Змішана мікориза. Поєднує і собі ознаки двох попередніх типів.
У процесі таких симбіотичних взаємовідносин гриб з одного боку, значно покращує своє живлення,отримуючи від рослини органічні речовини, переважно цукри. З іншого боку, гриб, постачаючи рослині воду та деякі неорганічні сполуки, забезпечує її нормальний розвиток.
Серед вищих рослин близько 80 % видів утворює мікоризу з грибами.
Значення шапкових грибів
Шапкові гриби відіграють важливу роль і в природі, і в житті людини.
Так, багато видів рослин (наприклад, тверда пшениця, осика, береза) без співжиття з грибами зростати не можуть.
Шапкові гриби споживають різні види тварин (наприклад, білки, мишоподібні гризуни, борсуки, кабани, козулі, птахи, комахи, суходільні молюски).
Багато видів шапкових грибів споживає людина. Найбільшу харчову цінність для неї мають білі гриби, печериці, підберезники, підосичники, маслюки (мал. 201). Гриби містять багато білків, вітаміни груп В, D, А, РР, необхідні людині мікроелементи (Купрум, Цинк та ін.). Гриби смажать, солять, маринують, сушать. Хоча гриби багаті на поживні речовини, проте їхня харчова цінність порівняно незначна. Це пояснюють тим, що хітинова клітинна стінка перешкоджає перетравленню грибів у кишечнику. Тому перед споживанням гриби рекомендують попередньо подрібнювати.
