“Шоколад із Чилі” скорочено

Працюючи в друкарні Лінка часто спілкується з Лукашем. Якось він запрошує її на прогулянку містом. Вони говорять про життя, навчання та майбутнє. Лінка просить Лукаша піти з нею на Геловінську вечірку, яку організовує лідер їх класу Азор. На вечірці Лінка та Лукаш весело провели час. Та коли всі почали обговорювати  випуск першого номера шкільної газети, Лінка засмутилася, бо вона не брала участі в його створенні. Азор запрошує її приєднатися до команди газети.

Адріан, перебуваючи в Лондоні, сумував. Йому було складно навчатися англійською, і він почувався незручно з родичами. Він намагався вписатися в нове оточення, навіть пішов на вечірку з одногрупниками, але його все ще турбував лист від Лінки, в якому вона писала, що бачила його маму в друкарні. Адріан хвилювався за маму, але не міг перевірити її слова. Він відчував, що їхні стосунки поступово охолоджуються.

У школі Лінка отримала дзвінок з модельної агенції, куди раніше надсилала свої фотографії, і їй запропонували прийти на співбесіду.  Після співбесіди в агенції Лінка отримала фотографії для портфоліо, але роботу їй не запропонували.

Лінка переживала через напружені стосунки з Адріаном і через важку роботу в друкарні, яка поглинала весь її час, через проблеми з фізикою. У неї навіть на фотографії часу не лишалося.

У листопаді Лінка разом із Каською поїхала до університету, де викладав біологічний батько Каськи, Єжи Печериця. Дівчата довго чекали зустрічі з ним, і коли уже вирішили йти, то зустріли його на вході в університет. Сестри пройшли повз, хоча Лінці здалося, що він упізнав Каську.

Лінка отримує пропозицію роботи від модельної агенції і погоджується, адже зарплата була доволі хорошою. Їй потрібно було танцювати на вечірці та розважати гостей. Ця робота вимагала дозволу від одного з батьків. Лінка розуміла, що мама ніколи не підпише папери, тому вона підробила її підпис. На вечірці, куди Лінку привезли на роботу, їй довелося танцювати, хоча вона й погано це робила, та спілкуватися з дорослими чоловіками. Один з них, пан Дерек Сосняк, запропонував їй доглядати за 80-річним батьком Антонієм. у вечірні години. Дівчина розуміє, що це краще за танці вночі й погоджується.

На святкуванні дня святого Андрія Лінку запрошує в гості однокласниця Інес, але навіть на вечірці Лінка продовжує думати про свої проблеми. Її спроби зберегти зв’язок із Адріаном ставали все складнішими, адже він віддалявся від неї.

Адріан, перебуваючи в Лондоні, відвідує вечірку, де весело проводить час із новими знайомими. Він починає почуватися більш впевненим у собі, розмірковуючи про свої стосунки з Лінкою, не розуміючи, чому вона відпустила його на навчання так далеко. dovidka.biz.ua На вечірці Адріан випадково знайомиться з дівчиною Джил і навіть залишився в неї на ніч. На ранок він пише Лінці електронного листа із зізнанням у зраді, але так і не відправляє його.

Тим часом у Варшаві Лінка відвідує старого пана Антонія, син якого запропонував їй роботу. Він зустрічає її холодно, хоча все ж дозволяє їй залишитися. Дівчина поступово звикає до своєї роботи, де їй потрібно було робити чай, читати та спілкуватися, допомагати з прибиранням. Спочатку їй було ніяково за те, що їй платять за такі прості речі, але з часом вона звикла до цієї роботи.

Настав грудень. Якось Лінка вирішила зайти до саду пана Антонія, де побачила гойдалку. Вона сіла на неї, заглибившись у роздуми про своє життя, проблеми у школі. Пан Антоній помітив Лінку на гойдалці, і ця сцена нагадала йому його перше кохання і дуже схвилювала.

На зборах шкільної газети Лінка запропонувала написати статтю про підробітки для молоді, але її ідею не підтримали, що ще більше посилило її почуття відчуженості від однокласників. Єдиний, хто підтримав Лінку, був Оскар.

Через втому від постійної роботи та навчання Лінка була виснажена. Вона готувалася до благодійного ярмарку, на якому мав відбутися збір коштів для дітей-сиріт. На ярмарку Лінка не лише збирала кошти і фотографувала, а й збирала матеріал для статті у шкільній газеті. Вдома майже до ранку вона писала статтю, яку у школі віддала Азору на перевірку. Він критикують цю статтю за великий обсяг. Дівчина почувається спустошеною, лише Оскар підтримує її і навіть запрошує на каву, він читає її статтю і каже, що у неї є хист.

Наближалося Різдво. Лінка готувала подарунки мамі та Адріану. Для Адріана вона придбала календар із картинами відомих художників. Але в аеропорту він побачивши її лише привітався, виглядав байдужим. Лінка, розчарована їхньою зустріччю, вирішує повернути куплений для нього подарунок, але не може цього зробити через втрачений чек.

Вдома вона намагалася заспокоїтися, але розплакалася через свої проблеми з Адріаном. Мама і брат намагалися підтримати її. Та пізніше Адріан приходить до неї додому і каже, що вони дуже різні, тому їм краще розлучитись. Це остаточно підкосило Лінку… На святковій вечері вона відчуває себе пригніченою і майже не їсть, хоча намагається приховати свої почуття.  У гості приходить Лукаш, щоб привітати брата Лінки і запрошує дівчину на новорічну вечірку, але вона відмовляється. Замість цього Лінка планує провести новорічну ніч вдома з родиною. Однак їхній святковий вечір несподівано перериває візит чоловіка на ім’я Печериця. Виявляється, що він батько Каськи, і тепер хоче відновити зв’язок із донькою, яку довго вважав померлою. Адам та матір виставляють його за двері.

Після цього Адам та мати Лінки оголошують, що вони знову разом, але Лінка, засмучена через розрив з Адріаном, не може радіти за них.

Лінка намагається знайти підтримку у Касі, але вона злітається, коли дізнається, що Печерицю випровадили, і ображена кидає слухавку. Відчуваючи самотність, Лінка все ж таки вирішує піти на вечірку з Лукашем, хоча після святкування їй стає погано і вона майже нічого не пам’ятає.

Пізніше Адріан пише листа, де шкодує про їхнє розставання, але не наважується відправити його.

На канікулах Лінка продовжує працювати у пана Антонія і намагається вчити фізику, але відчуває виснаження і не може зосередитися. Вона все більше відчуває себе самотньою, адже її друзі роз’їхалися, а з Лукашем вона бачиться лише зрідка. Врешті-решт, вона вирішує написати Оскару, який запрошує її до себе додому. Там вона дізнається про йогоскладні стосунки з батьком, який кинув його матір і тепер живе з іншою. Оскар турбувався про свою матір, яка почала зловживати алкоголем після розлучення. Лінка співчувала Оскару. Вона зрозуміла, що не лише у неї є проблеми.

У кінці канікул вітчим Адам вирішив допомогти Лінці з фізикою і взяв вихідний, що зворушило Лінку до сліз. Вони весь день займалися навчанням, а ввечері дивилися фільм, і Лінка почувалася щасливою.

Лінка вирішує написати статтю про підробіток для студентів і розпитує Лукаша про його досвід. Історії Лукаша захопили її, і бажання писати повернулося.

Тим часом Адріан повернувся до Лондона, але весь час думав про Лінку. Він написав Лінці листа, де зізнався, що йому шкода, що він дуже сумує за нею, але так і не надіслав його.

Після канікул Лінка успішно здала іспит з фізики, що дуже порадувало вітчима. У ліцеї вона дізналася,  що її статтю про благодійний ярмарок скоротили через смерть відомого актора. Це розчарувало її, і вона вирішила більше не давати свої роботи Азору.

Стосунки Лінки з Каською залишалися напруженими, і вони так і не помирилися. На День святого Валентина Лінка відчувала роздратування, хоча згодом настрій покращився після походу з Наталею за шоколадом з чилі.

Повертаючись додому, Лінка зустріла Адріана. Його матір потрапила в лікарню, тому він повернувся у Варшаву. Він був засмучений, і Лінка намагалася підтримати його, хоча він тримався осторонь. Наступного дня Адріан зізнався Лінці, що мав короткий роман з іншою дівчиною. Це шокувало Лінку, і вона зрозуміла, що їхні стосунки приречені.

Незабаром Лінка дізналася про смерть матері Адріана і пішла на похорон, де відчула безпорадність, їй хотілося підтримати його особисто. Через тиждень Адріан подзвонив, щоб подякувати Лінці за присутність на похороні, але вона була не готова його пробачити. Він залишився у Варшаві, і Лінка відчувала сором через свою жорстокість. Свої почуття вона вирішує описувати у календарі, який йому не подарувала.

Навесні Лінка зосередилася на написанні статті про пошуки роботи. Вона часто гуляла з Оскаром, і вони стали друзями. Вона запропонувала йому писати статтю разом, і він із задоволенням погодився. Вони успішно віддали статтю до редакції відомого журналу.

Одного дня Лінка прийшла на роботу до пана Анатолія, але дізналася від його сина Даріуша, що той у лікарні через операцію на нирках. Лінка дуже хвилювалася і вирішила відвідати пана Анатолія в лікарні. Чоловік розповів їй про своє перше кохання, яке закінчилося зрадою. Він шкодував, що не зміг пробачити зраду і попросив принести йому папку з дому. Лінка виконала його прохання, а потім влаштувала йому фотосесію його в лікарні. Дівчина також розпочала пошуки Олівії, жінки, яка була першим коханням пана Анатолія. Невдовзі пана Анатолія прооперували і виписали додому. А Лінка знайшла пані Олівію. Вона жила у Варшаві, мала безліч друзів, робила прикраси. Самотня старенька сподобалася Лінці, але вона не наважилася сама розповісти їй про пана Антонія.

Наближалися літні канікули. Лінка просить маму оплатити їй шкільний табір. Матір проти, але Адам дає їй кошти на поїздку. У цьому таборі був і Адріан. Хлопець наважився на відверту розмову, він все ще кохав її, і дуже шкодував через зраду. Але Лінка вважала, що не зможе його пробачити.Дорогою назад автобус, в якому їхали учні, потрапив в аварію. Лінка майже не постраждала, а от Адріан отримав численні поранення. Лінка зрозуміла, наскільки він для неї важливий.  Вона відвідала Адріана в лікарні, принесла йому шоколад із чилі.

Лінка пішла до пана Антонія, щоб показати йому фото і розповісти про Олівію. Пан Анатолій зізнався, що завжди знав, де живе Олівія, і мріяв про неї, але не помічав жінку, яка завжди була поруч – пані Стасю. Чоловік повідомив, що вони вирішили жити разом як пара, що стало для Лінки несподіванкою. Тепер Лінка не могла працювати у нього, це її засмутила, вона прив’язалася до цього чоловіка..

Повернувшись додому, Лінка застала там подругу Наталію, яка хвилювалася за Каську, що мала переїхати до іншого міста. Мати Лінки сама розповіла Наталії про те, що Кася її дочка, що вона дуже винна перед нею, бо віддала її в дитячий будинок. Мати визнала, що боялася зблизитися з Касею і тому відштовхувала її.

Каська була сумна через переїзд, бо дуже любила свій ліцей, друзів і Лінку. Мати Лінки прийшла вибачитися перед Касею і пояснила, що їй шкода. Пізніше вона відвідала батьків Касі, щоб переконати їх залишити дівчинку в Варшаві. Розмова була важкою, і хоч жінка не була впевнена в результаті, вона зробила все можливе.

Вдома Лінка втішала матір, переконуючи, що вона зробила все, що могла. Лінка каже матері та вітчиму, що хоче перевестися в інший ліцей, бо їй складно поєднувати роботу та навчання. Але Адам, вітчим, запропонував оплатити навчання в нинішньому ліцеї, і Лінка вирішила залишитися.

На святкуванні заручин пана Анатолія і пані Стасі Лінка прийшла з родиною і Адріаном. Невдовзі Лінка дізналася, що Каська залишиться у Варшаві. Вона дуже раділа цій новині.

В епілозі Адріан дарує Лінці листи, які писав їй під час розлуки, щоб вона зрозуміла його почуття, а Лінка дає йому художній календар з її записами. Їхні почуття стають глибшими, і вони розуміють, що кохання, як шоколад з чилі, непередбачуване, але солодке.

Автор переказу – Гнатюк Юлія

Матеріали надано лише для публікації на сайті dovidka.biz.ua. Копіювання заборонено!

“Шоколад із Чилі” читати скорочено

Твір має присвяту – “Моїм донькам — Юльці й Басі”

Халіна Барська, яку друзі звали Лінка, прокинулася з недобрими передчуттями. Вона перевірила пошту і побачила листа від друга Адріана, який поїхав до Лондона на навчання. Він називав її Халі. Лінка сумувала за ним, вони не бачилися місяць. Вона приготувала собі каву з кардамоном за його рецептом.

Лінка пішла на прогулянку з псом Фікусом і думала про те, як заробити гроші на навчання в приватному ліцеї, куди вона лиш вступила. Вона отримала відзнаку на фотоконкурсі, що покривало половину вартості, але треба було знайти роботу для оплати решти. dovidka.biz.ua Мама оплатила навчання за перший місяць, а на наступний дічинці потрібно було заробити 500 злотих. У їх родини таких коштів не було.

Сусід, прикутий до інвалідного візка, розпитував її про школу, про фотографічний клас, у якому вона мала навчатися. Вона намагалася уникнути його запитань.

Вдома, Лінка допомогла мамі збирати молодшого брата Кая до школи. Це мав бути його перший день у школі, тому мама дуже хвилювалася. До них завітав Адам, вітчим Лінки і батько Кая. Він прожив з ними 10 років, але тепер вони розлучилися через брехню. Адам довго не знав про існування ще однієї дитини, бо мама віддала її до дитячого будинку. Лінка думала, що ніколи б не могла пробачити брехню.  Адам намагався розпочати розмову з Лінкою, але їй було важко спілкуватися з ним. Якщо з Каєм Адам спілкувався кожні вихідні навіть після розлучення, то з нею він бачився рідко. Вона сумувала за ним.

Вдень Лінка пішла до мистецького ліцею, хвилюючись через новий навчальний рік та нових однокласників. Ліцей їй сподобався, там було тихо і порожньо. Лінка запитала викладачок про урочисту лінійку і дізналася, що вона відбудеться в костелі, а не в ліцеї.

До них приєднався засапаний хлопчина в окулярах, запитуючи про лінійку першого класу ліцею. Жінка в чорному порадила їм піти на кока-колу, щоб провести час до початку заходу.

Лінка та хлопець на ім’я Оскар зайшли до “Старбукса”. Розмова між ними не клеїлася. Лінка дізналася, що Оскар навчався в маленькому містечку на морському узбережжі, але життя біля моря не було таким цікавим, як вона уявляла. За домашніми турботами на навчанням хлопець майже не бував біля моря. Виявилося, що Оскар буде навчатися з нею у фотографічному класі. Вона засмутилася, бо він їй не сподобався. Оскар сказав, що друзями вони не будуть і пішов.

Лінка була здивована, вона ледь не розплакалася.

Оскару Лінка теж не сподобалася. Її самовпевнений вигляд дратував його, він відчував, що для неї він лише провінційний хлопець. Оскар оглянув клас, який на найближчі три роки мав стати його другим домом. У ньому було всього тринадцять учнів, більшість із яких вже знали один одного. Лідером класу був Азор. Майже усі учні були із заможних родин.

Класний керівник, Кшиштоф Вільк, був молодим і харизматичним учителем польської мови й літератури. Він згадав про шкільну газету, що дуже зацікавило Оскара, адже журналістика була його пристрастю. Однак Оскар сумнівався, чи дозволять йому виявити свій досвід.

Пізніше Лінка, Каська та Наталія зустрілись у кафе, купили морозиво та обговорювали перший день навчання. Кася теж вступила до престижного ліцею в центрі. Дівчатам було шкода Наталію, яка вступила посередній ліцей, хоча вчилася добре.

Каська та Лінка залишилися самі й розмовляли про своє життя. Наталія не знала, що вони сестри (у них була одна мама, а батьки були різні). Мама була байдужа до Каськи, яку віддала до дитбудинку, а названі батьки Касі не хотіли, щоб вона спілкувалася з сестрою. Та сестри часто бачилися, довіряли одна одній. Каська розповіла Лінці, що хоче знайти свого справжнього батька. Лінка пообіцяла допомогти Касьці в пошуках, хоча й не знала, чи це гарна ідея. Та Каська хотіла хоч побачити його.

Вдома Лінка почала пошуки роботу в інтернеті по роздачі флаєрів. Один роботодавець запропонував вісім злотих за годину роботи. Це здалося непоганою пропозицією.

Згодом зателефонувала мама попросила допомогти вибрати канцелярію для Кая. Лінка пішла в магазин і допомогла брату вибрати дешевший ранець. Лінці теж дещо купили для навчення. Вона була рада, хочу мама й нарікала, що вони витратили забагато. Після того, як Адам пішов мама мала оплачувати сама кредит на квартиру, коштів ледве вистачало.

Наступного дня Лінка вирушила до офісу фірми, яка займалася розповсюдженням реклами. Вона мала роздавати флаєри на вулицях та розкладати їх у поштові скриньки. Лінка вирішила спробувати, взяла флаєри і відправилась у вказаний роботодавцем район. Їй пощастило потрапити в перший будинок разом з іншими дівчатами, які виходили. Вона швидко розклала флаєри в поштові скриньки.  Та в наступний будинок їй було складно потрапити двері були зачинені, в чрез домофон їй ніхто не відчиняв. Коли вона все ж зайшла до будинку її зустрів старий чоловік, який кричав на неї за рекламу. Лінка вибачилася і вийшла. Вона відчувала себе втомленою і роздратованою, адже за годину їй вдалося побувати лише у двох будинках. Дівчина продовжила свою роботу, але двері у наступних під’їздах уже ніхто не відчиняв.

Раптово пішов дощ. Лінка змокла до нитки, але все ж роздала всі флаєри і поїхала додому. Вона помітила, що втратила свій мобільний телефон і засмутилася. Вдома Лінка вибачилася перед мамою через втрату телефону. Мати її не сварила.

Вранці Лінка прокинулася хворою. Вона залишилася вдома і написала листа своєму другові Адріану, але не отримала відповіді. Потім вона вирушила до агенції по гроші і зустріла знайомого Лукаша, який запропонував їй роботу в друкарні.

Наступний тиждень Лінка хворіла і дуже хвилювалася, що пропускає навчання. Лінка мріяла, щоб її сестра прийшла до них у гості, але дівчата відмовилися від цієї ідеї, оскільки Кася не хотіла зустрічатися з матір’ю. Лінка хотіла, щоб Кася стала частиною їх родини, не розуміла чому матір ігнорує сестру, і відчувала провину за те, що матір живе з нею, а Касю покинула.

Під час хвороби Лінка відчувала себе самотньою, інколи писала Адріану. Коли їй стало краще пішла до школи, де дізналася про конфлікт лідера класу Азора з Оскаром, який хотів стати редактором шкільної газети. Азор же минулі роки займав цю посаду.

На уроці фізики довелося писати контрольні. Лінка була до неї не готова, а вчителя не цікавило, що вона хворіла.

У школі Лінка намагається зекономити гроші на обідах, купуючи лише булочку та йогурт. Вона також думає про свої проблеми вдома і пише про них Адріанові. Адріан у Лондоні теж важко адаптується,  але не пише про це Лінці, щоб не виглядати слабким. Адріан віддалився від Лінки, вона стала йому чужою, а її проблеми видавалися дитячими.

У сім’ї Лінки також багато проблем, батьки часто забували забрати зі школи брата Казика, не могли знайти спільної мови щодо того, коли і хто має його забирати. Хлопчик був свідком сварок між батьками і почувався розгубленим і самотнім. Малюнки семирічного хлопчика стали страхітливі, він малював кінець світу, а якось вночі він навіть впісявся, почалася істерика. Хлопчик заспокоївся лише коли приїхав його батько. Мама вважала, що це лише капризи. Лінка ж думала, що це відбувається з братом через проблеми у школі.

Лінка ж, паралельно з усім цим, намагається знайти спосіб заробити гроші. Вона так і роздає  флаєри, хоч це не приносять їй достатнього доходу. За навчання у жовтні заплатила мама, Лінка додала трохи грошей, ще частину позичив вітчим.

Коли Лінка знову зустріла Лукаша, він нагадав їй про роботу в друкарні у нічну зміну. Лінка погоджується і йде працювати. Їй потрібно було вкладати різні флаєри до журналів, до деяких клеїти пробники різних засобів. Поруч з нею та Лукашем там працювали і пенсіонери. За ніч Лінка дуже втомилася, робота була важкою. Коли вона уже збиралася додому, то побачила, що у тій друкарні працює і Адріанова матір. Дівчина не повірила своїм очам. Вдома вона написала про це Адріанові й лягла спати.

Того дня мама повідомила Лінку, що поки Адам поживе з ними, щоб Каєві було легше. Лінка була рада, їй подобався Адам. Адріан написав їй, що вона помилилася. Дівчина нічого не розуміла, вона була впевнена, що то була матір її друга.

Лінка вирішила пошукати легшу роботу. За порадою Лукаша, вона розіслала свої фото до різних  модельних агенцій.

Наступного дня Лінка зустрілася з Каською в парку Лазенки. Лінка під час прогулянки тренувалася фотографувати. Каська уже знала, що її біологічний батько -це університетський викладач. Але їхати до нього сама боялася. Лінка обіцяла поїхати з нею до батька наступного тижня.

У школі між Азором і Оскаром продовжувалися конфлікти. Лінка старанно вчилася, але математику розуміла погано. Найбільше їй подобалися уроки фотографії з пані Юлією.

На вихідних Лукаш запросив Лінку на прогулянку. Вони зустрілися, але Лінка зазначила, що це не побачення, бо в неї є хлопець. Лукаш не звернув на це уваги і повів її на прогулянку. Вони обговорювали життя, навчання та майбутнє. Він вивчав ландшафтний дизайн, але Лінка помітила його гострий гумор і сказала, що він міг би стати класним ведучим.

Лінка згадала, що Азор запросив її на Геловінську вечірку і запропонувала Лукашеві піти з нею.

На вечірці був увесь клас, крім Оскара. Було весело. Лінка разом з Лукашем вразили всіх своїм виглядом. На вечірці оголосили про випуск першого номера шкільної газети “Репотека”. Це засмутило Лінку, адже вона не брала участі в її створенні. Азор запросив Лінку приєднатися до команди газети.

Адріан тим часом у Лондоні сумував. Йому було важко вчити англійською те, що він ледве розумів польською. Було важко жити з родичами. Він вперше пішов на вечірку з одногрупниками, щоб не здаватися занудою та бідняком. Він не міг заспокоїтися після листа від Лінки, в якому вона згадала, що бачила його маму в друкарні. Це непокоїло Адріана, адже його мати мала проблеми зі здоров’ям. Та перевірити її інформацію він не міг, тому просто написав Лінці, що вона помилилася. Хлопець відчував, що прірва між ним та Лінкою збільшувалася.

У школі Лінка отримала дзвінок з агенції, куди вона раніше відправляла свої фотографії. Їй запропонували прийти на співбесіду з легінсами та купальником для фото.

Під час засідання редакційної колегії Лінка думала лише про фотосесію в агенції та про свою  важку ситуацію: після школи вона була змушена працювати, щоб заробити на навчання, хоча ніхто з її однокласників ще не працював, а насолоджувався життям.

Після засідання Лінка йде до агенції, де їй роблять фотографії для портфоліо, але роботи не пропонують.

Дівчина хвилюється через зіпсовані стосунки з Адріаном, який уже майже не писав їй. Вона була дуже втомлена, вдень вона навчалася, а у вільний час роздавала флаєри, ще працювала у друкарні. Робота там була важкою, але їй подобалося товариство Лукаша.

У листопаді Каська та Лінка вирушають до університету, де викладає батько Каськи, Єжи Печериця. Каська хотіла подивитися на нього під час його чергування, хоча не мала чіткого плану, що робити далі. Вона згадувала про свої складні стосунки з біологічною матір’ю, яка колись віддала її до дитячого будинку, і розмірковувала над тим, чому мати не прагне спілкуватися з нею зараз.

Лінка та Кася прийшли до кабінету Печериці. Біля кабінету чекали студенти, але професора не було. Після деякого часу очікування, Каська не витримала і вирішила піти. Проте на виході вони випадково зустріли професора. Їхні погляди зустрілися, Лінці навіть здалося, що Печериця впізнав Каську. Після цього дівчата пішли.

Того дня Лінка отримала пропозицію роботи в танцювальному колективі, але для цього їй потрібна була згода одного з батьків, оскільки вона була неповнолітньою. Дівчина раділа, бо за танці на вечірці в готелі їй мали заплатити уп’ятеро більше за те, що вона заробляла за ніч у друкарні. Але Лінка не знала як взяти у матері дозвіл на роботу. Тому вирішила підробити підпис і сказати матері, що йде ночувати до подруги.

Лінку з іншими дівчатами привезли автобусом до готелю. Там була вечірка, на якій дівчата мали танцювати, а потім розважати гостей мало не до ранку. Лінка, хоча й не вміла танцювати, якось виступила на сцені з іншими дівчатами. Їй було незручно і ніяково.

Після виступу Лінка намагалася уникати танців з гостями, які були напідпитку і набагато старші за неї. Та все ж їй довелося станцювати з кількома гостями. Потім дівчина почала спілкуватися з чоловіком біля бару. Він, на відміну від інших гостей, був тверезий і приємний у спілкуванні. Дівчина розповіла йому про свої підробітки, це розвеселило його і він запропонував їй роботу компаньйонки для свого батька. Вона мала б проводити час з літнім чоловіком, читати йому книги та готувати чай. За це їй мали платити 10 злотих. Лінка взяла його номер і пообіцяла подумати.

На наступний день Лінка мало не заснула на уроках. Їй було соромно, бо вона не виконала домашні завдання. Увечері дівчина намагалася підготуватися до контрольної, але її думки були зайняті майбутньою вечіркою на честь дня святого Андрія, куди її запросила подруга Інес. Вона вирішила, що спробує нову роботу, оскільки вірила, що у житті все відбувається з певної причини.

У Інес була величезна квартира у гарному будинку. Подруга запропонувала Лінці святково одягтись і завела до своєї гардеробної. Лінка була вражена кількістю одягу. Потім дівчата гадали, витягали листочки з хлоп’ячими іменами, виливали віск та веселилися. Вдома Лінка спробувала зв’язатися з Адріаном, щоб запитати чи приїде він у грудні, але його в мережі не було.

Адріан тим часом йде на вечірку в Лондоні. У клубі було весело, була багато дівчат, він пив пиво, його англійська ставала все кращою. Він відчуває, що нарешті живе повноцінним життям. Адріан розмірковує про свої стосунки з Лінкою. Адріан не розуміє чому вона не з ним, чому відпустила на навчання до Лондона.

Вранці він пише Лінці електронного листа, зізнаючись, що під час вечірки в клубі зустрів дівчину на ім’я Джил, з якою він несподівано поцілувався і навіть залишився на ніч у неї. Адріан жалкує про це і боїться, що Лінка йому не пробачить. Але цей лист він їй не відправляє….

Тим часом Лінка приходить до будинку 80-річного чоловіка Антонія Сосняка, батька пана Даріуша з вечірки. Вона хвилюється перед зустріччю, але намагається бути ввічливою. Антоній спершу приймає її холодно, виказуючи своє незадоволення з приводу того, що його син найняв для нього компаньйонку. Каже, що не потребує допомоги. Однак, не виганяє дівчину і просить приготувати йому чай.

У наступні дні Лінка багато думала про свою роботу у пана Антонія. Він не вимагав від неї нічого особливого, і дозволяв читати чи робити уроки. Спочатку Лінка почувалася незручно через те, що їй платять за такі прості речі, але з часом звикла до цього. Вона сиділа за столом, поки пан Антоній дрімав або читав журнал.

Був грудень, і Лінка почала відчувати докори сумління через отримані гроші. Одного дня вона трохи запізнилася до пана Антонія і вирішила зайти до саду, де побачила гойдалку. Вона сіла на неї, дозволяючи собі трохи погойдатися, і заглибилася в думки про життя. Вона замислилася про свої стосунки з Адріаном, про те, що вони стали чужими, про стосунки з Лукашем і ситуацію в ліцеї. Вчителі їй подобалися, навчання теж, але стосунки з однокласниками були дуже напружені.

Коли Лінка гойдалася на гойдалці, її побачив пан Антоній. Він був дуже здивований і зляканий, побачивши її там. Лінка вибачилася, але пан Антоній згадав минуле і попросив її розпустити волосся, бо вона нагадала йому когось із минулого.

Через деякий час Лінка брала участь у зборах газети, де пропонували ідеї для нових статей. Вона запропонувала написати статтю про те, де молоді можна підробляти, але її ідею не підтримали. Дівчина зрозуміла, що ніколи не буде належати до кола її однокласників. Вона почувалася засмученою через це. Лише Оскар, новий учень, підійшов до неї і сказав, що її ідея була гарною. Він висловив своє розчарування в однокласниках, якими керували лише гроші.

Лінка була дуже виснажена через постійну робота та навчання. Ще й пана Анатолія вона допомагала з прибирання. Вдома на неї чекали уроки, потрібно було спекти два торти на благодійний ярмарок для збору коштів для дітей-сиріт. Мама була проти благодійності, бо самим грошей на комунальні не вистачало. Лінка розлютилася, сказала, що купить інгредієнти на торт за свої гроші. Їй було шкода дітей з інтернату, бо там колись була її сестра.

* * *

Пан Анатолій попросив Лінку почитати щось. Лінка мала з собою детектив «Мілленіум» Ларссона. Книга була велика, то Лінка переказувала її допізна. Коли пан Анатолій почув фразу, про те що герой востаннє бачив її у 17 років він зблід… Це стосувалося особистого, якусь дорогу йому людину він бачив ще 17-річною. Лінка розуміла, що це історія його кохання, їй хотілося дізнатися більше, але вона розуміла, що старенький навряд щось їй розповість. Лінка нагадувала пану Анатолію його давнє кохання, вона була схожа на неї, мала таке ж волосся, так же зачісувала його. Його навіть лякала ця подібність.

Вдома Лінці потрібно було готуватися до контрольної з хімії. Але вона думала про Адріана. Було уже 20 грудня, на її останні листи він не відповів. Вона не знала чи приїде він на канікули. Дівчині не вистачало його, вона відчувала, що він віддалився. Лінка вирішила перечитати його листи, щоб знайти якесь пояснення.

У ліцеї Лінка почувалася відчуженою, та самотньою через поведінку однокласників. Під час уроку фізики вона захистила однокласника Оскара від насмішок, за що вчитель виставив її з класу. Вчителька пані Юлія, помітила, що Лінка почувається незатишно в класі. Вони розмовляли, і пані Юлія порадила Лінці більше займатися фотографією.

Лінка зустрілася з сестрою Каською в торговому центрі, де обговорювала плани на майбутнє та подарунки на Різдво. Каська порадила подарувати Адріану щось особливе. Лінка хотіла створити для нього альбом або календар з фотографіями їхніх спільних місць, але усвідомила, що таких місць було небагато.

Лінка хотіла подарувати йому щось таке, що допоможе повернути їх теплі стосунки. У магазині канцтоварів Лінка побачила календар із репродукціями творів мистецтва, який дуже її вразив, але коштував майже двісті злотих. У неї були деякі заощадження завдяки роботі в пана Антонія, але вона також мала борг перед Адамом. Лінка попросила касирку відкласти календар і повернулася додому.

Вдома Лінка попросила Адама почекати з поверненням боргу, а він запропонував його зарахувати замість різдвяного подарунка. Лінці було трохи прикро, адже вона любила отримувати подарунки, але зрозуміла, що це вирішило її проблеми перед святами.

Лінка вирішила купити подарунки на Різдво і для мами (вона придбала для неї нічну сорочку).

Лінка чекала приїзду Адріана, ретельно готувалася до його зустрічі. Вона вибирала одяг, радячись із мамою та Адамом. Та їхня зустріч в аеропорту виявилася не такою радісною, як Лінка очікувала. Він був втомленим і не виявив особливої радості від її присутності. dovidka.biz.ua У автобусі вони говорили мало, і Лінка відчувала, що щось змінилося в їхніх стосунках. Адріан повідомив, що приїхав ненадовго і навряд чи матиме час для зустрічей із нею. Це дуже засмутило Лінку.

Перед виходом з автобуса він холодно простягнув  їй подарунок. Це були шкарпетки з оленями і формочки для вирізання різдвяного печива. Свій подарунок вона йому не дала. Вийшовши з автобуса Лінка розплакалась і вирішила повернути календар в магазин. Але оскільки чек вона викинула, то гроші за товар їй не могли повернути.

Лінка повертається додому в пригніченому стані після зустрічі з Адріаном, мама намагається відволікти дочку жартами, але Лінка плаче і розповідає мамі про свої проблеми з Адріаном. Їх розмову перериває повернення Адама і Кая з ялинкою. Лінка йде у свою кімнату, щоб заспокоїтися.

Лінці телефонує Лукаш, щоб нагадати їй про їхній план перевдягнутися в Миколая для Кая, і це допомагає їй відволіктися від своїх переживань. Вона вирішує допомогти мамі з підготовкою до Святвечора. Раптово до Лінки приходить Адріан, щоб повідомити, що вони мають розлучитися, оскільки він вважає, що вони занадто різні.

Лінці було дуже погано, на святковій вечері вона майже весь час мовчала і нічого не їла. Пізніше приїхав Лукас переодягнений у Святого Миколая, щоб подарувати подарунки її брату Каєві. Хоча в Лінки був поганий настрій через Адріана, вона намагалася триматися. Лукаш запросив її на новорічну вечірку до своїх знайомих, але Лінка не хотіла йти.

У новорічну ніч, яку Лінка мала зустрічати з мамою, Адамом і братом Каєм,  несподівано до їхнього будинку завітав чоловік, якого мати Лінки знала – Печериця (батько Каськи). Це була незручна ситуація, оскільки Лінка не знала, як реагувати на його візит.  Виявилося, що Печериця хотів відновити стосунки з донькою. Він довгий час думав, що вона померла.

Адам з мамою повідомили, що вони знову разом. Лінка засмучена розтавання з Адріаном не була рада це почути. Вона збиралася круто відсвяткувати Новий Рік на вечірці з Лукашем.

Після цього випадку Лінка зателефонувала Касьці, щоб розповісти про візит Печериці. Та коли Кася дізналася, що Адам його випровадив, то розлютилася, адже це був її батько, їй хотілося з ним поспілкуватися. Вона була зла на матір, яка її покинула, ігнорувала, а тепер, ще й дала можливості поспілкуватися з батьком. Кася кинула слухавку,

Лінка почувалася пригніченою та самотньою, вона не мала з ким обговорити свої проблеми. Та все ж зібралася й пішла на вечірку з Лукашем. Вранці, після святкування.  святкування їй було дуже  погано, вона не пам’ятала, що сталося на вечірці,  чи дочекалася вона півночі. Лукаш, її знайомий, допомагає їй згадати події, кажучи, що вона випила занадто багато шампанського, а потім просто заснула. Вони п’ють сік, він намагається підняти їй настрій.

Адріан пише Лінці лист, але не відправляє. Насправді він шкодує про їхнє розставання і про те, що один дурний вечір, призвів до їхньої розлуки. Хлопцеві дуже шкода, він зізнається Лінці в своїх почуттях і каже, що більше не заслуговує на неї, хоча й досі кохає її.

Вдома Лінка розмірковує над життям, вона відчуває себе самотньою через розрив з Адріаном, проблеми в класі. Її єдина подруга Наталія підтримує її, і вони разом обговорюють написання планів на новий рік. Наталія пропонує замість планів на майбутнє написати про досягнення минулого року, щоб підняти самооцінку.

Лінка свої досягнення за минулий рік вважає незначними. Наталія намагається її підтримати, нагадуючи про вступ до ліцею, про її роботу, проте Лінка знецінює свої здобутки.

У школі Лінка хоче щось написати для шкільної газети. Їй доручають репортаж про благодійний захід “Великий Оркестр Різдвяної Допомоги”.

Лінка продовжує працює у будинку пана Анатолія. Він просить її поприбирати, бо пані Стася захворіла. Лінка допомагає з прибиранням, дуже втомлюється, розуміє, яка важка хатня робота. Під час розмови з паном Антонієм, Лінка дізнається, що він хотів би відновити занедбаний сад, який колись милував око одній важливій для нього людині. Лінка обіцяє знайти садівника, і пропонує Лукашеві зайнятися садом.  Хлопець погоджується допомогти з відновленням. Пан Антоній почувається щасливим.

Лінка намагається помиритися з Касею, але вона не відповідала ні на дзвінки, ні на повідомлення. Тоді вона пропонує Лукашу піти з нею на благодійну акцію “Великий Оркестр Різдвяної Допомоги”, щоб збирати гроші для хворих дітей. Але він не погоджується. Лінка йде сама. Незважаючи на холод та невдоволення деяких перехожих, вона намагається бути оптимістичною. Щоб зігрітися Лінка йде до кав’ярні і бачить, як двоє дівчат-волотерів крадуть гроші зі скарбнички. Це обурює її, але вона не наважується щось зробити.

Попри все Лінка продовжує збирати гроші та фотографувати людей для свого репортажу. Їй подобалося, виходили вдалі кадри. Вдома вона розповіда Адамові про благодійний захід, про дівчат, які вкрали кошти. Адам порадив їй написати про це у своїй статті. Дівчина працювала над статтею всю ніч і заснула лише на світанку, пишаючись своєю роботою.

Наступного дня Лінка принесла свою статтю до ліцею, де сподівалася на схвальні відгуки, але зіткнулася з розчаруванням, її роботу Азор розкритикував за обсяг. Вона відчувала себе спустошеною, але її підтримав Оскар, він попросив її дозволу прочитати написану статтю.

Після школи Лінка пішла працювати до пана Антонія.  Він був у поганому настрої. Старий, розповів що колись у нього була дівчина, яку він дуже кохав, але її батьки забрали її з міста, бо він був бідним.  Лінка щиро співчувала йому, хоча відчувала, що він розповів їй не усю правду.

Після цієї розмови Лінка почала замислюватися над власними почуттями до Адріана, вона розуміє що все ще любить його. Дівчина пише про свої почуття у календарі, який збиралася подарувати йому на Різдво.

Тривав останній тиждень навчання в школі. Азор так і не прочитав статтю Лінки. Це її засмутило.

Оскар запрошує Лінку на каву, щоб обговорити статтю. Всі помилки він підкреслив червоним, а їх було багато. Лінка засмучується, але Оскар запевняє, що її текст має потенціал і вона має його допрацювати. Оскар вперши розповідає Лінці про себе та свої проблеми: він переїхав до батька у Варшаву через матір, яка має проблеми з алкоголем. Лінка намагається підтримати його, хоча сама почувається пригніченою. Лінка дуже подобалася Оскару, але він вважав себе непривабливим (невисоким, повненьким), вважав що вона не захоче бути з ним.

Вдома мама розповідає, що була в школі на зборах, де класний керівник обговорював її погані оцінки. Лінка намагається пояснити матері, що вона працює ночами і просто не встигає все виконувати. Мати сумнівається, чи правильний вибір вони зробили, коли вирішили, що Лінка буде навчатися в цьому ліцеї, але Лінка запевняє її, що все владнається.

Лінка працює над правками в статті. Оскар заохочує її написати ще статтю про те, де працювати студентам.  Водночас дівчина намагається перездати контрольну з фізики, але через втому та інші обов’язки їй це не вдається. Фізик дає їй останній шанс скласти предмет після канікул.

Під час канікул Лінка працює у пана Анатолія, у вільний час хотіла вчити фізику, але не могла зосередитися на навчанні, тож вирішила пару днів відпочити, оскільки її друзі роз’їхалися по різних місцях. З друзів вона майже ні з ким не зустрічалася. Її подруга Наталія спілкувалася з новими однокласниками, її клас був доволі дружній. Лінка почувалася самотньою, лише іноді вона бачилася з Лукашем в садку пана Антонія. Вона не хотіла нічого робити, не хотіла вчитися, не могла сісти за статтю. Тоді вона вирішила написати Оскару. Він запросив її до себе, виявилось, що він жив поруч із нею. Вона прийшла до нього додому, де зустріла його мачуху, молоду блондинку, яка здавалася їй поверхневою і пихатою. Вона лише ходила по салонах краси та байдикувала.

Оскар відкрився Лінці, розповівши про складні стосунки з батьком, який кинув його матір і тепер живе з іншою. Оскар турбувався про свою матір, яка почала зловживати алкоголем після розлучення. Лінка співчувала Оскару. Вона зрозуміла, що не лише у неї є проблеми.

В останні дні канікул Лінка намагалася вчитися, але не могла сконцентруватися. Її вітчим, Адам, запропонував допомогу з фізикою. Він узяв вихідний на три дні, щоб допомогти Лінці, що вразило її до сліз. Весь день вони вчилися, а ввечері разом дивилися кіно. Лінка почувалася щасливою.

Згодом Лінка попросила Лукаша про зустріч, щоб розпитати його про досвід пошуку роботи для статті. Вони зустрілися у кафе. Його історії про підробітки захопили Лінку, і вона відчула, що її бажання писати статтю відновилося.

Адріан повернувся в Лондон. Дома йому було нестерпно, а на вечірки ходити не хотів, щоб не зустріти Джил. Адріан отримав повідомлення від Джил з пропозицією піти на пиво. Він сказав їй, що в Польщі у нього є дівчина, і він не хоче її втратити.

Пізніше Адріан пише Лінці листа,  якого так і не відправляє. Він зазнається, що дуже сумує за нею. Пише, що сказав Джил про свою дівчину в Польщі. Він хотів би, щоб вони були разом. . Адріан також згадує про стан здоров’я своєї мами та хвилюється за неї. Він хоче все кинути та повернутися до Варшави.

У школі Лінка готувалася до важливого іспиту з фізики. Вона боялася не скласти його, адже знала, як це засмутить Адама. Під час перерви Лінка повідомила вітчиму, що вона отримала за контрольну п’ятірку. За семестр же у неї була трійка. Адам був задоволений.

Лукаш працював у саду пана Анатолія і помітив напис на гойдалці: «Антоній і Олівія. Назавжди разом». Він показує його Лінці, і дівчина розуміє, що цей надпис багато років тому вирізав пан Антоній.

Повернувшись до школи після канікул, Лінка зустрічається з Азором, який розповів їй, що через смерть відомого актора її статтю довелося скоротити. Лінка була розчарована, побачивши, що її текст сильно змінили, ще й надрукували стару версію. Вона вирішила більше не давати свої статті Азору.

Лінка з Каською так і не помирилися. На канікулах Кася була в Єгипті, а коли повернулася, то не відповідала сестрі.

Лінка зустрічається зі своєю подругою Наталією. Лінка каже, що ненавидять День святого Валентина. Вона не розуміє, чому кохання не може бути щасливим. Щоб підняти настрій Лінка пропонує купити шоколад. Дівчата йдуть у цілодобовий магазин, де купують останню шоколадку. На вулиці дівчата із задоволенням їдять шоколад і відчувають гостроту на язиці. Виявляється це був шоколад із чилі.

Настає День святого Валентина. Лінку дратує це свято. У ліцеї Лінка помічає, як всі навколо обмінюються подарунками та планують романтичні вечори, але їй це нецікаво, і вона з нетерпінням чекає, коли зможе повернутися додому.

По дорозі додому вона зустрічає Адріана, який несподівано повернувся з Польщі. Спочатку Лінка радіє, думаючи, що він повернувся через почуття до неї, але згодом з’ясовується, що справжня причина його повернення – важка хвороба матері, вона потрапила у лікарню. Адріан звинувачує себе в її стані, оскільки він не повірив Лінці, не звернув уваги на її лист. Виявилось, що мати дійсно працювала таємно в друкарні.

Лінка намагається підтримати Адріана, хоча його холодний тон її бентежить. Вони попрощалися і хлопець пішов до лікарні.  Лінка повертається додому і сподівається, що між ними може все залагодитися. Вона просить мама піти на шопінг, щоб купити гарний одяг для наступної зустрічі з Адріаном. Та й мама хотіла розвіятись, бо у неї з Адамом теж були складнощі. Вони жили в одному домі, але спали в різних кімнатах.

Під час наступної зустрічі Адріан зізнається Лінці, що в листопаді мав короткочасний роман з іншою дівчиною. Ця новина шокує дівчину, і вона розуміє, що їхні стосунки не мають майбутнього. Лінка хоче піти з його дому, вона не хоче більше про нього ні чути, ні думати.

До батька Адріана телефонують з лікарні, було очевидно, що сталося щось серйозне. Вони швидко покинули квартиру. Лінка була дуже засмучена, вона сиділа під дверима квартири і плакала. Дівчина, зрозуміла, що не зможе пережити цей вечір Святого Валентина без зустрічі з Каською, й побігла до її дому.

Лінка прийшла до Каськи уже пізно ввечері, попросила пробачення і вони примирилися. Батьки Каськи були незадоволені таким пізнім візитом і Лінка вибачившись пішла. Але вона була рада, що помирилася з сестрою.

Наступного дня до Лінки зателефонувала Наталія й повідомила, що мати Адріана померла. Лінка була шокована, вона хотіла підтримати Адріана, але не знала, що сказати чи написати. Але зателефонувати вона не наважилася.

Лінка вирішила піти на похорон, хоча дуже хвилювалася. Вона не знала, як діяти в цій ситуації. На похороні вона не змогла підійти до Адріана, відчуваючи себе безпорадною. Вона лише поклала квіти на могилу і швидко пішла.

Повернувшись додому, Лінка усвідомила, наскільки важливі для неї близькі люди. Вона обняла маму і розплакалася.

Через тиждень Адріан зателефонував Лінці, подякував, що прийшла на похорон, хотів вибачитися, але дівчина була не готова пробачити його. Вона накричала на нього і сказала, що не хоче бути як його матір, якій зраджував батько.

Адріан не повернувся до Лондона, залишився у Варшаві. Повернувся до ліцею у якому вчилася і Лінка. Вона старалася уникати зустрічей, їй було соромно за останню жорстоку розмову з Адріаном. Вона написала йому лист з вибаченнями.

Настав березень. Лінка повертається до написання статті про пошуки роботи. Вона часто гуляє з Оскаром, вони стають друзями, з іншими однокласниками вона майже не спілкується. Дівчина пропонує йому писати статтю про підробіток разом, бо він має більший досвід. Він радіє цій пропозиції, каже, що батько має знайому редакторку в журналі “Випускник”, тож можна буде надіслати статтю туди.

Працюючи над статтею, Лінка проводить інтерв’ю з групою студентів, які розповідають про місця, де вони підробляли,  про відсутність коштів на базові потреби і боротьбу за виживання у великому місті. Лінці це дуже цікаво, вона розуміє, наскільки унікальною є кожна людина.

Коли Лінка закінчувала статтю до кімнати увійшла її мама. Вона прочитала текст і була шокована історіями про підробітки молодих людей, особливо про нічні танці в готелі. Це на її думку межувало з проституцією. Лінка зізнається матері, що це частково її історія, і вони вперше сваряться. Лінка каже, що через брак коштів на навчання вона була змушена піти на це, але це було лише раз. Матір з Адамом вирішують покарати Лінку і заборонити їй розваги. Та дівчина зазначає, що у неї крім навчання та роботі немає часу ні на походи в кіно, ні на зустрічі з друзями. Тож їх покарання смішне. Вона розуміла, що поводиться жорстко, але по іншому не могла.

Незважаючи на сварку з матір’ю, Лінка продовжує працювати над статтею. Вона розуміє, що ця робота їй дуже цікава. Вона дуже хвилюється, адже її чекає зустріч із редактором популярного молодіжного журналу “Випускник”.

Лінка та Оскар разом пішли до редакції. Її статтю прийняли, але попросили зробити ще кілька фото для статті. Лінка була щаслива, зателефонувала мамі та вибачилася.

Потім Лінка пішла до пана Анатолія. Двері були відчинені, але у квартирі нікого не було. Лінка не розуміла, що трапилося і вирішила зачекати. Дівчина була дуже втомленою, не помітила, як і заснула. Увечері прийшов пан Даріуш і повідомив, що батько в лікарні. Лінка дуже хвилювалася, у пана Анатолія були камені в нирках його чекала операція, але пан Даріуш заспокоїв її і попросив навідати батька в лікарні.

Лінка не любила лікарні, але наступного дня навідала пана Анатолія. Настрій у старенького був хороший, він запитав її про садок, а потім почав поринати у спогади, згадувати своє перше кохання. Йому хотілося поділитися своєю історією перед смертю, а сином дратувався, коли він згадував інших жінок.

Старий пан Антоній розповідає Лінці, що його колишня кохана зрадила йому з художником, і хоча вона благала про прощення, він не зміг пробачити зради.

Коли вона повертається додому, мати висловлює своє занепокоєння тим, що Лінка надто багато часу проводить із паном Антонієм, та донька каже, що їй ця робота подобається, що він дуже добрий до неї. А завдяки зарплаті вона оплачує навчання в ліцеї. Мама хвалить дочку за статтю. Лінці це дуже приємно.

Тим часом Адріан важко переживав смерть матері, дуже сумував за Лінкою. Він хотів поговорити з нею, торкнутися її волосся. Йому важко бачити її в ліцеї. Він пише їй листи, у яких зізнається, що сумує та любить, але так і не відправляє їх.

Лінка на прохання пана Антонія йде до його будинку, щоб взяти там синю папку. Вона зустрічає пані Стасю, яка знає про існування цієї течки. Жінка злиться, що важко хворий чоловік навіть у такий момент думає про колишнє кохання.

Лінка забирає папку (де були фото та листи) і біжить до лікарні, але не знаходить пана Антонія в палаті. Вона сильно лякається, думаючи, що він помер, але згодом виявляється, що його відвозили на обстеження.  Лінка заспокоюється, коли бачить, що пан Антоній повернувся.

Дівчина думає про своє життя. Вона вчиться у тому ліцеї, про який мріяла, і робота їй подобалася, але щасливою вона не почувалася. Часто думала про Адріана, продовжувала писати йому листи у календарі.

Лінка приходить до саду пана Анатолія. Там саме працював Лукаш, він показує їй незвичні рослини, що виросли в саду (барвінок, ліщина, крокуси), і розповідає, як природа сама заселяє місце. Лінка бачить у цьому паралель з її життям, де різні люди з’являються та залишаються, як ті самосійки. Ця розмова з Лукашем інтригує її, вона думає чи можливі були б між ними стосунки.

Потім пані Стася просить Лінку віднести бульйон панові Антонію в лікарню. Вона відчуває себе незручно, бо робить це не заради грошей, а з щирої симпатії до старенького. Коли вона приходить до лікарні, пан Антоній ділиться з нею новинами про майбутню операцію, а також просить її сфотографувати його. Це прохання змушує Лінку відчувати сором, бо останнім часом вона закинула навчання, майже не фотографувала.

У школі Лінка має проблеми математикою, вчителька нагадує їй про необхідність переписати контрольні роботи. Лінка розуміє, що їй потрібно знайти баланс між навчанням і особистим життям.

Коли Лінка повертається до лікарні, вона бачить пана Антонія, причепуреного і готового до фотосесії. Але фотографувати в лікарні було складно. Вона спробувала створити позитивні фотографії, але кожна виглядала сумно. Тоді пан Антоній вирішив пожартувати, він обкрутив голову крапельницею і жартома назвавши себе вождем. Лінка зробила багато вдалих фотографій, які згодом переглядала вдома, одночасно сміючись і плачучи.  Перед прощанням пан Анатолій дав їй листа, якого попросив відправити у випадку невдалої операції.

Наступного ранку Лінка дуже хвилювалася за пана Антонія, якому мали робити операцію. У ліцеї вона чекала дзвінок від його сина, і, отримавши звістку про успішну операцію, не змогла стримати радості. Оскар запропонував Лінці знайти Олівію, про яку пан Антоній згадував у листі. Вона вирішила взятися за це завдання, хоча й не знала, з чого почати.

А Адріан тим часом страждав, він не міг забути Лінку. Особливо йому було боляче бачити її поруч з Оскаром. Він писав їй про свої почуття, але лист так і не відправив.

Після виписки пана Антонія Лінка відвідала його вдома. Вона була рада, що він почувається добре. Дівчинка хотіла віддати йому листа, але він попросив зберегти його, адже у його віці кожен день може бути останнім.

У травні Лінка пішла на виставку, довго шукала художників того часу. Розпитуючи старих художників вона казала, що хотіла взяти інтерв’ю для шкільної газети. Їй порадили звернутися до відомого портретиста Тадека, який в молодості був популярний серед жінок.

Після цього Лінка, побоюючись зустрічі, вирішила навідати Тадека разом із сестрою Каською. Зустріч із художником виявилася неприємною: Тадек був старим, хворим і п’яним, і його зовнішність сильно змінилася після нещасного випадку, в якому він втратив ногу. Лінка все ж вирішила розпитати його про Олівію. Тадек згадав, що малював Олівію, але не знав, де вона зараз. Після короткої розмови дівчата вирішили піти, оскільки Лінка відчувала, що більше нічого нового не дізнається.

Після розмови з художником дівчата пішли їсти піцу. Каська розповіла, що її родина переїжджає до Торуня, тому вона була не лише сумна, а й розлючено.  Лінка теж дуже засмутилася, їй здавалося, що через від’їзд вона втратила Адріана, а тепер так же буде і з сестрою.

Наступного дня Лінка сама йде на вулицю Гренадирів. Там дівчина бачить пані Олівію, яка  намагається зняти поліетиленовий мішечок, що застряг у гіллі. dovidka.biz.ua Лінка допомагає їй, і пані Олівія запрошує дівчину до себе додому, де вони разом обідають. Пані Олівія — колоритна старенька з великою кількістю різноманітних речей у будинку, серед яких — її саморобні прикраси.

Під час розмови Лінка розмірковує, як сказати пані Олівії, що чоловік, який колись був близький їй, досі пам’ятає про неї, але вирішує, що, можливо, це краще зробити самому чоловікові. Лінка розуміє, що пані Олівія самотня, хоча в неї часто бувають гості.

Після зустрічі Лінка повертається до ліцею, де зустрічає Адріана. Хлопець ніяковіє, запитує чи не проти вона, що він теж поїде у червні у шкільну поїздку. Лінка намагається виглядати байдужою, зберегти дружні стосунки, хоча їм все ще незручно разом.

Вдома Лінка обговорює з мамою питання оплати шкільної поїздки. Матір не хоче виділяти 400 злотих на поїздку. Вони сваряться. Лінка засмучена, адже на навчання вона й так сама заробляє. Вітчим Адам, допомагає Лінці з грошима. Дівчина дякує і просить його допомогти з математикою.  Увечері матір вибачається перед Лінкою. Дівчинка розповідає, що Каська переїздить до іншого міста. Матір це шокує.

Наступного дня Лінка зустрічається з Каською в кафе. Сестра пояснює їй математику, вони розмовляють про школу та Адріана. Лінка не знає як поводитися з ним під час поїздки в табір, каже що не забула його. Каська радить дати хлопцю другий шанс.

Перед шкільною поїздкою Лінка мала безліч справ, потрібно було зібрати речі, відвідини пана Антонія, допомогти Лукашу в саду. Водночас Адріан, який складав останній іспит, сумував, бо не міг поділитися своїми успіхами з тією, до кого був не байдужий. Він знову пише їй лист про свої почуття, але так і не надсилає його.

Наступного ранку Лінка їде у шкільну поїздку, темою якої була «Кривда — помста чи прощення?». Лінці були цікаві заняття в таборі.

На першому занятті з польської мови вчитель обговорював мотиви кривди і прощення в літературі, порушивши питання про важкість пробачення, зокрема зради. Лінка, пригнічена цими роздумами, відчувала, що це стосується її особисто, оскільки вона теж не може вирішити, чи здатна пробачити і забути зраду Адріана.

Коли Лінка сиділа сама біля озера Адріан наважився зізнатися їй у своїх почуттях. Він хотів знати чи має шанс на прощення, але Лінка попросила залишити її в спокої.

В автобусі Лінка роздумувала про невдалу поїздку, вона мало з ким спілкувалася з класу, ще й з Оскаром посварилася, бо він вважав, що фотографувати алкоголіків та бідняків не можна.  Оскар, теж був у поганому настрої, відчував себе непотрібним, порівнюючи себе з Адріаном, і думав про свою маму, яку покинув удома.

Дорогою їх автобус потрапляє в аварію, з’їжджає в рів та перекидається. Більшість учнів одразу приходять до тями і починають вилазити назовні.  Лінка допомагає Оскару врятувати Азора, який застряг між сидіннями та зламав ногу.  Азор після цього просить вибачення у Оскара, адже довгий час вони ворогували.

Коли Лінка виходить з автобуса, вона починає шукати Адріана, знаходить його непритомним і пораненим. Вона кличе на допомогу, і Адріана відвозять до лікарні. Лінка дуже переживає за нього, навіть коли дізнається, що його життю нічого не загрожує.

Через тиждень після аварії всі учні повертаються до школи. Лінка відчуває, що аварія зблизила їх, показавши, що в глибині душі всі вони однакові. Оскар продовжує думати про Лінку, але розуміє, що шансів у нього не має.

Лінка йде у лікарню до Адріана. Його скоро мають виписати. Обоє відчували себе ніяково. Лінка пригостила Адріана шоколадкою із чилі. Смак дуже здивував хлопця, він пожартував, що це йому замість покарання. Адріан сказав, що очікує виставки фото, бо хоче побачити кадри зняті нею. Лінці було соромно, бо вона майже не знімала через постійні підробітки. Та раптом дівчина згадала фотосесію пана Анатолія у лікарні й помчала до пані Юлії, своєї вчительки. Вона показала фотографії, які вчительці дуже сподобалися.

Лінка йде до пана Антонія, щоб показати йому фото та розповісти про Олівію. Під час їхньої розмови пан Антоній, каже що завжди знав де живе Олівія, довго мріяв про неї і не помічав жінку, яка завжди була поруч. Чоловік зізнається, що вони із Стасею вирішили жити разом як пара. Це було несподіванкою для Лінки. Пан Анатолій сказав, що тепер Лінка зможе лише допомагати йому з прибирання, а в інший час поруч буде Стася. Лінці було шкода, що вона тепер рідко бачитиме пана Анатолія, бо вона до нього дуже прив’язалася.

Лінка повернулася додому, де на неї чекала подруга Наталія. Та хвилювалася за Каську, яка мала переїхати до іншого міста. Лінка зрозуміла, що прийшов час розповісти правду, хоча їй це було важко зробити. Мати Лінки вирішила взяти на себе ініціативу і розповісти Наталії про те, що трапилося. Мати каже, що дуже хотіла зблизитися з Касею, але боялася, тому при зустрічі завжди тікала. Вона вважала себе винною у тому, що покинула її.

Каська поверталася зі школи, сумна через переїзд. Їй подобався її ліцей, друзі, хлопець Міхал та особливо вона сумуватиме за Лінкою. Біля дому її чекала мати Лінки. Вона прийшла вибачитися, пояснила, що не спілкувалася з нею через почуття провини.

Після цього мати Лінки відвідала названих батьків Касі, намагаючись переконати їх залишити дівчинку в Варшаві. Розмова була напруженою, і хоч жінка не впевнена, чи їй вдалося досягти успіху, вона зробила все можливе.

Пізніше Лінка заспокоює свою матір, кажучи, що вона зробила все можливе, і просить її пробачити себе. Вона також повідомляє мамі та Адаму, що хоче перевестися в інший ліцей, бо працювати та навчатися дуже важко. Через роботу вона майже не фотографувала. Однак Адам пропонує оплатити навчання в нинішньому ліцеї, оскільки Лінці там подобається, і вона вирішує залишитися.

На святкування заручин пана Антонія та пані Стасі Лінка приходить із своєю родиною та Адріаном. Дівчина дуже радіє, коли з есемески дізнається, що Каська залишається.

Епілог

Лінка та Адріан йдуть в улюблене кафе. Лінка розповідає йому про стосунки пана Антонія та пані Стасі. Виявляється після розриву через зраду з Олівією, пан Анатолій мав стосунки зі Стасею. Але він не зміг забути Олівію, хотів повернутися до неї. Та вона уже не пробачила йому зраду. Пані Стася майже все життя жила поруч з Анатолієм лише як помічниця по дому.

Адріан вручає Лінці листи, які він не надсилав, розкриваючи свої почуття, а Лінка, у відповідь, дає йому календар з її записами. Їхні почуття стають глибшими, вони розуміють, що кохання схоже на шоколад з чилі – непередбачуване, але таке ж солодке.

Автор переказу – Гнатюк Юлія

Матеріали надано лише для публікації на сайті dovidka.biz.ua. Копіювання заборонено!