“Скляний равлик” характеристика героїв
Головні герої твору «Скляний равлик» Милорада Павича – це панна Хатчепсут і Давид Сенмут.
Другорядні — колишня дружина Давида й ефемерна донька Ніферуре та випадковий перехожий (єдиний персонаж,що порушує симетрію образної системи, але потрібний для зображення головних героїв у соціумі і відтворення (через крадіжку) їхнього способу встановлення контакту з людьми).
“Скляний равлик” характеристика панни Хатчепсут
Панна Хатчепсут – продавчиня в магазині жіночої спідньої білизни. Молода досить гарна жінка, яка, однак, не має власного щастя. Живе з відчуттям самотності. Вечорами вона працює і потім пізно повертається додому. Життя її самотнє і фальшиве. Саме тому вона заповнює його дивною грою. Суть гри панні Хатчепсут полягає в тому, щоб «одну річ украсти в когось, іншу — комусь підсунути. Не вибираючи, ані що, ані кому».
Після того, як у торговому центрі Дівчина «обміняла речі», здається, що вона відчула себе оновленою, відчуття самотності зникло. Обожнює закордонні парфуми та квіти, має напомаджені губи, любить тварин, особливо котів.
Але всі ці захоплення її доходів було явно недостатньо. У неї не вистачало грошей навіть на те, щоб завести крихітну, “кишенькову” собачку. Напередодні Різдва вона ледве наскребла грошей на рибу та на локшину, яку збиралася приготувати з чорносливом. Про подарунки не було чого й думати».
Цитата до образу панні Хатчепсут: «Відчуття самотності зникло, як завжди, коли вона чинила подібним чином. Так було завжди. Варто було тільки одну річ у когось стягнути, а іншу комусь подарувати, причому обов’язково різним людям. Не мучичи себе вибором, що і в кого красти, що дарувати. Іноді обставини змушували її діяти у зворотному порядку: спочатку дарувати, а потім красти».
“Скляний равлик” характеристика ДавидаСенмута
Пан Давид Сенмут – безробітний архітектор, щойно розлучений, вродливий, завчасно посивілий, «дуже стрункий молодий пан із дивним виразом очей», із п’ятьма проділами у волоссі впоперек від вуха до вуха. Його вигнали з орендованої квартири за несплату. Іноді щось краде для задоволення (клептоман). «Він знав з досвіду — якщо вкрав, тут же надуй першого, хто потрапить, не встигнувши навіть привітатись. Бо потім буде пізно». Архітектор краде не так заради розваги, скільки для того, щоб забути про своє розлучення і втрату дорогої колись для нього жінки.
Давид Сенмут цитатна характеристика: «Молодик у джинсах, блакитній сорочці та темному піджаку, у черевиках із кошлатого хутра; із сивиною, дарма що молодий, на голові мав п’ять проділів упоперек голови, від вуха до вуха; стрункий, із дивним поглядом; мав короткозорі атлантидно-блакитні очі, що дивилися на Хатчепсут, наче крізь воду, крізь декілька тисяч років».
Дивні деталі (п’ять проділів і дивний погляд) виокремлюють героя з-поміж маси, а його атлантидно-блакитні очі увиразнюють самотність і водночас акцентують на пошуках щастя ніби крізь віки.
Події оповідання об’єднують сучасність і минуле. Незвичне ім’я героїні має нагадати про жінку-фараона — Хатчепсут (або Хатшепсут), правительку з династії Стародавнього Єгипту. На початку першого розділу вміщено візуальний образ — зображення єгипетської жінки-фараона. Саме це зображення побачила в дзеркальці головна героїня твору. Тож автор пропонує читачам зануритися в події глибокої давнини. Він міцно пов’язує дві історії: сучасних Давида Сенмута й продавчині Хатчепсут та їхніх історичних прототипів, яким не судилося бути щасливими в минулому. Вони ніби чекали на своє щастя чотири тисячі років і намагаються його досягти в сучасну добу.
Героями твору “Скляний равлик” є також:
- Жінка — колишня дружина Давида, підступна й ненадійна.
- Чоловік у чорному (Тутмос III) — посланець із минулого, чимось нагадує Мефістофеля.
У творі зображено звичайних сучасних людей, яких навіть важко назвати героями. Вони живуть буденним життям, займаються своїми справами, гостро відчувають самотність і шукають шляхи її подолання.
Автор твору – KRASOL8
Матеріал надано лише для публікації на сайті dovidka.biz.ua. Копіювання заборонено!
