Райнер Марія Рільке “Ось дерево звелося!” в перекладі Стуса та Бажана та мовою оригіналу (німецькою).
“Ось дерево звелось…” аудіовірш. Райнер Марія Рільке
“Ось дерево звелось…” Переклад: Микола Бажан
Ось дерево звелось. О виростання!
О спів Орфея! Співу повен слух.
І змовкло все, та плине крізь мовчання
Новий початок, знак новий і рух.
Виходять звірі з лісової тиші,
покинувши кубельця чи барліг;
вони, либонь, зробилися тихіші
не з остраху, не з хитрощів своїх,
а з прислухання. Рев, скавчання, гам
змаліли в їх серцях. Їм за пристанок
недавно ще була маленька хижа,
де крилася жадливість їхня хижа
і де при вході аж хитався ґанок, —
там ти воздвиг в їх прислуханні храм.
“Ось дерево звелось!” переклад Стуса
О дерево звелось! О надвисання!
О крон нагірній гук — Орфеїв спів!
І змовкло все. Та вже й в самім мовчанні
новий початок, знак і порух зрів.
Із кубл і лігов звірі вирушали
в прояснений і виріджений ліс,
і видалось: не страх їм горла стис
і не від хитрощів вони змовкали,
а з наслухань. Пощухли їм в серцях
трубіж, і рев, і крики. Де не скоро
з’явилася б і хижка наслухання,
в яскині найтьмянішого бажання
із брамою, де аж двигтять підпори,
собори спорудив ти їм в ушах!
Рільке “Ось дерево звелось” оригінал
Da stieg ein Baum. O reine Ubersteigung!
O Orpheus singt! O hoher Baum im Ohr!
Und alles schwieg. Doch selbst inder Veishweigung
ging neuer Anfang, Wink und Wandlung vor.
Tiere aus Stille drangen aus dem Klaren
gelosten Wald von lager und Genist;
und da ergab sich, daβ sie nicht aus List
und nicht aus Angst in sich so leise waren,
sondern aus Horen, Brullen, Shrei, Gerohr
schien klein in ihren Herzen. Und wo eben
kaum eine Hutte war, dies zu empfangen,
ein Unterschlupf aus dunkelstem Verlangen
mit einem Zugang, dessen Pfosten beben, –
da schufst du ihnen Tempel im Gehor.
Характеристика твору “Ось дерево звелось!”
Тема: Преображення світу, приборкання дикої природи та людських інстинктів за допомогою великої сили мистецтва (поезії та музики), уособленої в образі Орфея.
Ідея: Мистецтво володіє сакральною (священною) силою. Воно здатне гармонізувати хаос, очистити душу від ницих пристрастей («жадливості») і перетворити буденне чи навіть тваринне існування на духовний «храм».
Образи-символи
Орфей — центральний наскрізний образ. Це не просто міфічний співак, а символ Поета-Творця, чий голос є першоосновою буття. Його спів створює новий космос із хаосу.
Дерево — багатоваріантний символ. Це знак духовного вертикального зростання («О виростання!»), символ життя, що тягнеться до неба, та самої поетичної структури, яка виростає зі звуку.
Тиша / Мовчання — у Рільке тиша є активною. Це не пустка, а момент найвищої концентрації, медитації, готовності сприймати божественне. Змовкання земного шуму народжує «новий початок».
Звірі — уособлення дикої природи, первісних інстинктів, хаосу та пристрастей («жадливість їхня хижа»).
Хижа vs. Храм — ключова антитеза сонета.
Хижа (де хиткий ґанок і темні інстинкти) символізує обмежене, суто матеріальне або егоїстичне існування.
Храм — це символ духовності, святині, яку Орфей будує безпосередньо в душах тих, хто слухає («воздвиг в їх прислуханні храм»).
Художні засоби
Епітети: «новий початок», «знак новий», «лісова тиша», «маленька хижа», «жадливість хижа».
Метафори та уособлення: «дерево звелось», «співу повен слух», «плине крізь мовчання / Новий початок», «воздвиг… храм».
Анафора / Повтори: «не з остраху, не з хитрощів…», «новий початок, знак новий».
Алітерація та звукопис: Повторення шиплячих та глухих звуків у словах «тиші», «кубельця», «тихіші», «хитрощів», «хижа» підкреслює перехід від шуму до завороженого шепоту й тиші.
Вірш викликає відчуття глибокого спокою, таємничості та завороженості. Образ дерева, що виростає зі співу, створює відчуття дива. Сюжет вражає контрастом: як первісний хаос і дика агресія звірів затихають, підкорені чистою гармонією мистецтва, викликаючи повагу до сили слова та музики.
У цьому творі Рільке показує, що вміння чути прекрасне — це перший крок до внутрішнього самовдосконалення та гармонії з Всесвітом.
Аналіз вірша «Ось дерево звелось» допоможе у підготовці до уроку.
Матеріал підготовлено у навчально-ознайомчих цілях. Текст твору цитується з метою критичного та літературознавчого аналізу, відповідно до ст. 22 Закону України «Про авторське право і суміжні права».”
Якщо ви не знайшли потрібну відповідь, можете запитати у нашого чат-бота у Телеграм.
