Сонет 143 Шекспіра аналіз – тема, ідея, характеристика та художні засоби допоможуть підготувати літературний паспорт твору.
Шекспір “Сонет 143” аналіз (паспорт)
Автор: Вільям Шекспір
Епоха: Відродження
Збірка: Входить до циклу сонетів, присвячених «Смуглявій леді» (сонети 127–154).
Жанр: Сонет
Літературний рід: лірика
Вид лірики: інтимна
Тема: відчай закоханого ліричного героя, якого покидає кохана заради іншого (символічна погоня за мрією/втікачем), та його благання про увагу й повернення.
Ідея: оспівування сили почуття, яке робить дорослого чоловіка беззахисним, наче дитина; визнання права коханої людини на власну волю («Хай воля вволиться твоя»), попри власний біль.
Образи:
Мати — це кохана жінка.
Шкідлива курка (втікач) — нова пристрасть або об’єкт погоні жінки.
Дитя, що плаче — сам ліричний герой.
Художні засоби:
Епітети: «шкідлива курка», «невтішні сльози».
Метафори: «мчиш за мрією в погоні», «не давай загинути з одчаю».
Порівняння: «мов дитя», «як мати… так мчиш і ти».
Звертання: «кохана».
Цікавий факт: Цей сонет вважається одним із найбільш «приземлених» і водночас психологічно точних у циклі, адже автор використовує грубий сільський побут для передачі тонких душевних переживань.
Сонет 143 читати
Буває іноді, щоб упіймати
Шкідливу курку там чи то курча,
Дитину опуска додолу мати
І тільки й думає про втікача.
Дитя волає, щоб вернулась мати,
Вмивається невтішними слізьми.
Дихнути ж мамі не дає пернате,
Під самим носом тріпає крильми.
Так мчиш і ти за мрією в погоні,
Надіючись впіймать її колись.
Я ж простягаю, мов дитя, долоні:
– Не покидай, кохана, повернись!
Хай воля вволиться твоя,- волаю,-
Лиш не давай загинути з одчаю.
Якщо ви не знайшли потрібну відповідь, можете запитати у нашого чат-бота у Телеграм.


