“Сойчине крило” аналіз твору

“Сойчине крило” аналіз новели Івана Франка – тема, ідея, жанр, сюжет, головні герої, проблематика розкриті в цій статті.

“Сойчине крило” аналіз (паспорт)

Автор – І.Франко

Рік видання – 1905.

Літературний рід – епос

Жанр– психологічна новела.

Тема – розкриття стосунків між Марією та Хомою.

Ідея – звеличення почуття кохання, яке долає всі перепони.

У твору є підзаголовок “Із записок відлюдька”.

Головні герої

Головними персонажами є Хома Массіно, Марія, її батько, чоловіки. Розглянемо детальніше:

У новелі змальована жіноча доля в новітній інтерпретації. Головна героїня, Марія, дуже помилилася в своєму виборі, і це призвело до страшних моральних і фізичних страждань. Тому вона згадує своє перше кохання, хапається “за нього хоч у листі, як за рятівну соломинку”. Герой-адресат уособлює боротьбу між байдужим, відстороненим “естетом” до “живого чоловіка” з почуттями та емоціями.

Головні думки у творі:

• кохання – це високе, облагороджуюче почуття, “робота душі”
• не можна жити лише емоціями
• на першому місці в стосунках між людьми повинна бути відповідальність за власні вчинки, гуманність
• тільки втрачаючи, людина розуміє цінність втраченого
• возвеличення кохання як найвищого почуття
• засудження помилок, за які доводиться розплачуватися

Проблематика “Сойчине крило”:

• взаємовідносини в суспільстві, людського буття загалом
• проблема співіснування двох індивідуальностей
• стосунки між людьми

“Сойчине крило” сюжет

“Сойчине крило” композиція

Особливості композиції твору “Сойчине крило” в тому, що експозиція, зав’язка, розвиток дії, кульмінація, розв’язка викладені не послідовно, а навпаки, найнапруженіші моменти обриваються з волі героїні, яка пише листа, а також ліричними відступами – роздумами іншого персонажа про цей лист.

“Сойчине крило” характеристика

В основу новели покладено історію кохання двох споріднених душ, двох палких сердець, які постраждали через особисту нерозважливість. Дія відбувається проти Нового року в кімнаті головного персонажа протягом кількох годин, утім, сюжет охоплює все життя героя і розкриває події трьохрічної давності. Новела має підзаголовок «Із записок відлюдька». Це щоденник головного героя, у структуру якого вплетено лист-сповідь молодої жінки про свою драматичну долю, що надає розповіді ще більшого психологічного напруження.

Уперше в українській прозі Іван Франко вводить прийом розлогого листа, який є і жанровим компонентом твору, і детальною розповіддю про взаємини закоханої пари Хоми – Массіно і Манюсі, про життєві пригоди героїні у пошуках щастя. Так автор намічає лінію фатальної жінки. Сюжет твору як у романтичній мелодрамі. Після втечі коханої герой-адресат занурився в егоїстичне самозакохане життя, улаштувавши ніби втечу від самого себе. Так само тікає від себе і Манюся – від свого справжнього кохання, з тихого лісу у вир злочинницького світу. Обидві сюжетні лінії тісно переплітаються, доповнюючи одна одну. Це ніби діалог двох змучених душ, як і наприкінці твору повертаються до себе, до людей, до нового життя у «вірі, надії, любові».

“Сойчине крило” символіка

І. Франко мав рідкісне уміння в незначній повсякденній деталі бачити характер або явище.

– Образ сойки – символ самої героїні, символ волі, свободи.

– Перкальова червона сукня з круглими цятками – символ вірності

– Подвійне сонце – подвійне життя, одне у побуті, інше – в душі.

– Дзвінок – тривога, очікування чогось.

 Новаторство Франка у творі “Сойчине крило”: 

• «Сойчине крило – новела, у якій синтезовано епос, лірику й драму.
• Твір написано у формі  щоденникових записів і листа. 
• Новітня інтерпретація жіночого образу. Освідчення в коханні з вуст закоханої дівчини ми чуємо вперше в українській прозі. 
• Ліризм, емоційність, схвильованість викладу. Увага сконцентрована на особистості, її внутрішньому світі; 
• Драматична напруга. 
• Поглиблена психологізація образів 

Ознаки новели у творі “Сойчине крило”

І. Франко “Сойчине крило”. Аудіокнига (скорочено)