«Стефа і її Чакалка» аналіз твору (паспорт)
Автор – І. Андрусяк
Рік написання – 2007
Жанр твору – дитяча повість-казка
Головні герої
- Стефа – 6 років, сміхотунчик. Навчалася в старшій групі дитсадка. Дівчинка була красива, любляча донька, смілива, весела, кмітлива, допитлива, мрійлива, спритна. Стефа вдалася в татка і була татійкою. Одного дня вона дуже образилась на свого татка, маму та сестричку Лізу, які не хотіли з нею гратися, бо всі були зайняті своїми справами. Вона погано себе поводила і її забрала Чакалка. Вона потрапляє у казкову «школу чакалок і бабаїв», де їм дозволено робити все, що заманеться. Стефі допоміг втекти Хрущ.
- Чакалка – кандидат педагогічних наук. Чакалка – це сучасна чарівна істота, яка виловлює неслухняних дітей і перевиховує їх. У творі вказано, що вона позбавляє батьків від неслухняних дітей. Вона жила у закинутій лісовій школі, куди й забирала неслухняних діточок у мішку. Вона забрала у свою школу Орину, Стефу, Сіяра, Ірцю. Чакалка годувала поцуплених дітлахів чіпсами, газованою водою, снікерсами та ін. Вона хотіла виростити з дітей Чакалок та Бабаїв. Коли діти розвалюють закинуту школу, розчарована Чакалка повернула їх додому.
- Тато Стефи – веселий, сміливий, розумний, пише статті, аби родині не довелося „ссати лапу”. Він казав, що проблеми вирішуються з усмішкою,а з плачем лише нагромаджуються. Боявся лише висоти та стоматологів. Завжди проводив з родиною вихідні, готував смачні страви.
- Ліза – старша сестра Стефи. Їй 10 років, вона школярка, яка вчила вірш про Богдана-Ігоря Антонича.
- Мама Стефи – була вчителькаю вчителів та знала все. За словами Стефи мама була найбільша татійка.
Другорядні герої
- Ірця – коли її мами довго нема, вона плаче. Це тому, що вона мамійка
- Орина – Кумедне окуляристе створіння із зачіскою-їжачком, яке називали найбільшою розбишакою на всю школу
- Сіяр – він – пуштун, його Батьківщина – Афганістан, а Бога вони називають Аллахом
Сюжет та композиція твору
Експозиція: знайомство з родиною Стефи: татом, мамою, сестричкою Лізою. Розповідь про «татійок» і мамійок» і Чакалку.
Зав’язка: Стефа ображається, що усі в сім’ї зайняті своїми справами, і ніхто їй не приділяє уваги. Вона образилася і не хотіла розмовляти… І вночі опинилася у мішку Чакалки…
Розвиток дії: Чакалка несе Стефу та інших неслухняних дітей до школи Бабаїв і Чакалок. Втеча зі школи. Повернення. Незвичайне життя у школі Чакалки.
Кульмінація: втеча Стефи зі школи. Чакалка розкаюється, Стефа пропонує її стати справжньою вчителькою у школі. Кульмінацією повісті є момент, коли малолітні бешкетники знаходять у холодильнику Чакалки пиво і, «надегустувавшись», в прямому сенсі розвалюють закинуту стару школу.
Розв’язка: Розчарована у власних педагогічних здібностях, Чакалка знову пакує нечемних діточок до велетенського мішка та повертає їх додому. Вранці дівчинка прокидається вдома щасливою.
Цитатний план твору
- Стефа-сміхотунчик.
- Ще у Стефи є Чакалка. Точніше не зовсім у Стефи – Чакалка є взагалі. І Стефа її боїться.
- Лізі, одначе, теж було не до ігор. Ліза вчила вірша.
- Тоді мама нагадала,що саме по таких неслухняних дітей приходить уночі Чакалка.
- І тоді прийшла Чакалка.
- Отже, доведетьсь гратися з Чакалкою, доки не набридне. А коли набридне-тоді вона щось неодмінно придумає.
- Тікати від Чакалки виявилось навіть дуже весело. Особливо з Ориною.
- -Ні, слухняні діти мені й близько не потрібні. Слухняні діти потрібні їхнім батькам.
- -То й залишайтесь! –Стефа грьопнула дверима і пішла в ніч.
- -То що, мені все це наснилося?- вголос здивувалася Стефа.
