Стороженко “Скарб” характеристика Павлуся

характеристика павлуся скарб стороженко 7 клас

 Олекса СтороженкоСкарб” характеристика образу Павлуся з цитатами допоможе розкрити внутрішній світ головного героя та визначити його риси характеру..

Стороженко “Скарб” характеристика Павлуся 

Павлусь – головний герой оповідання О. Стороженка. Його образ доводить нам, що сите життя і неробство не робить людину по-справжньому щасливою. Щастя не може бути в житті людини, яка живе лише для себе і не зігріває своїм душевним теплом інших, яка безглуздо і безцільно проживає свій вік.

Павлусь, єдиний син у родині, ріс зманіженим, залюбленим матір’ю. Узимку й восени вона не випускала його з хати, шоб не замерз, навесні і влітку — шоб сонце не напекло голову. Бачачи, шо син нічого не вміє робити, батько журився: «Що з ним станеться, як ми помремо?»

Мати мала рацію, коли говорила: «Як Бог милосердний пошле йому шастя, то без нас житиме ше лучче, як теперечки». Після смерті батьків за Павлусем наглядали наймит і наймичка. І хоча він уже й парубком став, а все чекав, коли хтось за нього зробить. «Павлусь за весь день і пари з рота не пустить; хоч би часом чого і схотів, вже не попросить: якось йому і слово важко вимовити».

І на вечорниці йому йти не хотілося, і скарб шукати відмовився, бо звик лише їсти та спати. За це прозвали його Лежнем. Навіть грушу зірвати не міг: «Бісові груші, — пробубнить, — які спілі, і над самісінькою головою висять, і ні одна ж то не впаде у рот». А потрусити дерево — важко.

Одного разу Павлусь вночі захотів меду, і щоб задовольнити його бажання, мати оббійшла все село в його пошуках. Вона ледве випросила скриньку меду, та коли прийшла додому, Павлусь вже спав. Після нічної прогулянки мати захворіла, а скоро її не стало. Невдовзі помер і батько Павлуся, але у житті хлопця нічого не змінилося, бо за ним доглядали наймичка та наймит. Багатство так і йшло до Павлуся – у господарстві лад, прибуток зростає, навіть шинок відкрили з лавкою.

Якось на свята сусідські парубки запропонували Павлусеві йти на пошуки скарбів. Але той лише відмахнувся віх товаришів та сказав: «як кому Бог дасть шастя, то не треба йому й рідної матері, не треба і скарбу шукати, сам скарб його знайде».
Хлопці нічого не змогли знайти, крім дохлого тхору. Вони жартома кинули його у вікно Павлуся. Але й тут щастя не оминуло хлопця, а з тхору насипалося багато дукатів.  Павлусь вважав, що то бог закинув йому у вікно ще більше щастя. Щастило Павлусю і в сімейному житті – одружився він з гарною дівчиною, згодом у них народилися прекрасні діти й жили вони в злагоді та добробуті.

У селі Павлуся вважали щасливим: нічого не робить, а все має. І хоча люди заздрили Павлусеві, жити так, як він, не хотіли. Думаю, шо шасливим не був і Павлусь.

Цитатна характеристика Павлуся “Скарб” Стороженко

· «Вже Павлусь був чималий пахолок, а вона (мати) ще возилася з ним. Як з маленькою дитинкою. Було власними руками годує, а він, телепень, тільки глита та, як той пуцьвірінок, знов рот роззявлює».

· «Як кладе його спати, то сама і стеле, і роздягає, і хрестить, і ще й котка співає, неначе над годовничком».

·Опис Павлуся «…Його вигнало та розперло, такий став гладкий та опецькуватий! Пика широка та одутлувата, як у того салогуба, а руки білі та ніжні, як у панночки. …Зроду не то, щоб ціп або косу у руках подержав,— не взявся й за лопату, щоб одгребти сніг од порога, або за віник, щоб вимісти хату».

· «Щастя, як горох з мішка, так і сиплеться на нашого Павлуся, і урожай у його луччий, як у других, і корів нема ялових…»

· «… Павлусь за весь день і пари з рота не пустить; хоч би часом чого і схотів, вже не попросить: якось йому і слово важко вимовити. Тільки йому й роботи, що цілісінькій день їсть (а лопав здорово) та спить. …Поспить на перині, лізе на піч поспати ще у просі. Пообідає і знов куня…»

· «Лучалось, наймит вернеться з поля і навідається до Павлуся, а тому й голову важко держати на плечах».

· «Якби вечорниці збирались біля моєї хати, то, може б, і пішов».

· «Се мій скарб, се мені Бог у вікно вкинув! А що?»

· «Найшлась і дівчина, що, як той скарб, сама до його лицялась. Послав йому Господь і діточок покірних, працьовитих, не таких, як він пудофет…. І віку йому таки чимало протяг Господь: до білого волосся доспався. Спав, спав, аж поки навіки не заснув».

План до характеристики образу Павлуся “Скарб” Стороженко

1) Павлусь – єдиний синок у заможніх батьків.

2) Зовнішність і портрет героя.

3) Автор про Павлуся.

4) Риси характеру Павлуся:

а) ледачий;
б) примхливий;
в) байдужий;
г) егоїстичний.

5) Інші риси Павлуся: а) любов смачно поїсти і поспати; б) відсутність друзів, постійна самотність; в) ставлення до батьків, наймитів, парубків, дружини, дітей.

6) Чи щасливий Павлусь? Значення цього образу.

Ставлення автора до Павлуся з твору “Скарб” – письменник висміює Павлуся, бо він нічого не зробив у своєму житті хорошого, жив марно  й безцільно.

Олекса Стороженко «Скарб» слухати скорочено

Оцініть статтю
Додати коментар

  1. Вася Ляляля

    Чудово

    Відповіcти
  2. серго

    спасибо вам

    Відповіcти
  3. КУЗЯ

    Фыгня полнейшааааа!!!!!!

    Відповіcти
  4. Олексій

    Дякую!!!Ви мене дуже виручили!!!Велике вам спасибі!!!

    Відповіcти
  5. Владік

    Спасибо очень сильно помогли!

    Відповіcти