Читати скорочено п’єсу “Тартюф” Мольєра 1664 року варто, щоб згадати сюжет, у якому засуджуються: підлість, лицемірство, дурість, егоїзм, боягузтво.
“Тартюф” скорочено читати
Події відбуваються у XVII столітті протягом одного дня у Парижі, у будинку Оргону.
Дія I
Пані Пернель у великому обуренні залишає дім свого сина. Вона вважає, що їй всі перечать. Вона називає Дорину, покоївку своєї внучки Маріан, крикливою грубіянкою, свого онука Даміса – дурнем. Свою невістку Ельміру вона звинувачує у марнотратстві, не подобається їй своїми промовами шурин Оргона, Клеант.
Все сімейство, включаючи слугів, виступає проти Тартюфа – священика, на якого молиться пані Пернель. Вони вважають його ханжею і шахраєм. Доріна звинувачує Тартюфа в ревнощах до Ельміри – дружини Оргона. Саме тому, вважає дівчина, він і виступає проти прийому гостей. Клеант каже, що ніщо не в силах утримати людей від пліток.
Пані Парнель заступається за свого улюбленця, в якому бачить виключно доброго, чесного та справедливого праведника. Не знайшовши ні в кому підтримки, вона залишає будинок, погрожуючи, що ще не скоро відвідає своїх родичів.
Доріна вважає, що люди спеціально викривають інших у гріхах, щоб приховати свої. Цнотлива, на думку пані Пернель, Оранта бачиться їй старою, яка вдарилася в релігію тому, що її краса зів’яла. Доріна зазначає, що на відміну від матері, син – пан Оргон зовсім звихнувся на Тартюфі.
Повернувшись з села Оргон запитує у Доріни, як справи в будинку, чи всі здорові, але при цьому зовсім не цікавиться мігренню дружини, лише постійно запитує про Тартюфа (з яким апетитом їв і пив Тартюф, чи добре спав, і в якому настрої перебуває нині.
У розмові з Клеантом з’ясовується, що Оргон благоговіє перед Тартюфом. Він зустрів його в церкві і був убитий уявним благочестям святоші настільки, що ввів його в свій будинок. Клеант намагається відкрити Оргону очі на Тартюфа, але той не бажає його слухати. Не дає Оргон і точної відповіді на питання про весілля Маріан і її нареченого Валера.
Дія II
Оргон примушує Маріану вийти заміж за Тартюфа, у якому бачить ідеального зятя. Таким чином, він хоче здійснити свою мрію і «з Тартюфом поріднитися». Доріна соромить Оргона за це рішення. Вона намагається переконати господаря, що Тартюф мріє лише прибрати до рук його багатство. Оргон виходить з себе, але рішення не змінює. Весь час, поки він говорить з Маріаною, Доріна коментує його репліки. Оргон хоче дати їй ляпас, але покоївка вчасно тікає від нього.
Доріна соромить Маріану за те, що дівчина не побажала відстояти свою любов перед батьком. Маріана виправдовується дочірньою покірністю, боязкістю і дівочим соромом. Доріна знущається над нею, кажучи, що дівчина, мабуть, прагне стати пані Тартюф. Маріана просить покоївку допомогти порадою. Дівчина обіцяє розлучитися з життям, якщо її змусять вийти заміж за нелюба.
Валер свариться з Маріаной через Тартюфа. Він пропонує їй вийти за нього заміж. Дівчина в пориві злості погоджується і каже, що Валер може вибрати собі нову наречену. Мудра Доріна мирить їх і пропонує закоханим змиритися з рішенням Оргона з тим, щоб виграти час, відтягнути, а потім і розірвати весілля з Тартюфом.
Дія III
Даміс хоче викликати Тартюфа на відверту розмову. Доріна просить його не втручатися. Вона вважає, що Ельміра, в яку закоханий священик, швидше зможе домогтися свого.
Доріна вирушає до Тартюфа та запрошує його поговорити з пані Ельмірою. Ханжа дуже радий майбутньому побаченню, про яке він давно мріяв. Розмовляючи з Ельмірой, Тартюф сильно стискає її руку, гладить оксамит сукні, намагається сісти ближче. Він не збирається упускати відповідного випадку і освідчується в любові Ельмірі. Даміс підслуховує розмову з сусідньої кімнати.
Жінка охолоджує любовний запал Тартюфа тим, що загрожує все розповісти чоловіку, і той втратить «випробуваного друга». Перелякавшись, святоша бере свої слова назад. Ельміра обіцяє помилувати зухвальця, але за однієї умови: він має посприяти в укладанні шлюбу Маріан і Валера. Даміс,вийшовши з кімнати каже, що сам все розповість батькові.
Оргон не вірить словами сина. Слухаючи, як Тартюф ганьбить себе, він думає, що той робить це за своїм смиренням. Оргон звинувачує всю сім’ю в наклепі на «святого», позбавляє Даміса спадщини і виганяє з дому.
Не бажаючи, щоб Тартюф йшов, Оргон обіцяє йому дарчу на всі маєтки.
Дія IV
Клеант говорить Тартюфу, що не розуміє, чому той, як істинний християнин, не готовий пробачити Даміса і помирити його з батьком, навіть за умови, що перший – не правий. Тартюф вважає такий вчинок неприйнятним, адже люди подумають, що він винен. Клеант соромить Тартюфа через те, що він зазіхнув на чуже майно, але святоша каже, що розпорядиться ним краще, ніж грішники, після чого перериває розмову і нібито йде молитися.
Маріана на колінах благає батька позбавити її від ненависного шлюбу. Заради цього вона готова віддати своє придане і піти в монастир.
Ельміра пропонує чоловіку на власні очі переконатися в лицемірстві Тартюфа і поспостерігати за його поведінкою, сховавшись під столом.
Ельміра признається Тартюфу в коханні. Він спочатку не вірить її словами, вважаючи, що таким чином жінка хоче добитись від нього відмови на шлюб з Маріаной. Як підтвердження почуттів Тартюф вимагає від Ельміри ласк. Жінка побоюється впасти у гріх, але брехун переконує її в тому, що неба боятися не варто. На думку Тартюфа, той, про чий гріх невідомо, – безгрішний. Оргон виявляє себе і наказує лиходієві покинути будинок. Тартюф заявляє, що будинок – його і піти доведеться Оргону.
Дія V
Оргон хвилюється не через дарчу на майно, а через скриньку, яку йому дав на зберігання Аргас, друг що втік з країни. Тартюф свого часу переконав Оргона передати йому скриньку, щоб у разі проблем він був чистий перед законом.
Пані Пернель відмовляється вірити в те, що Тартюф – самий звичайний пройдисвіт.
Судовий пристав, пан лояльний, наказує Оргону з сімейством покинути будинок.
Валер приносить звістку про те, що Тартюф очорнив Оргона перед королем, передавши йому скриньку Аргаса. Потім з’явився і сам Тартюф з офіцером. Останній несподівано для всіх заарештовує не Оргона, а хитрого зрадника. Офіцер пояснює, що король – справедливий монарх, який легко розібрався в брехливій і підлій суті Тартюфа. Монарх прощає Оргону зберігання скриньки, ставлячи добрі справи людини і, зокрема, любов до товариша понад усе.
Клеант радить Оргону молити Бога про те, щоб Тартюф розкаявся. Оргон пропонує подякувати королю за надане благодіяння, після чого готуватися до шлюбу Маріан та Валер.
