“Товстий і тонкий” аналіз

“Товстий і тонкий” аналіз оповідання Чехова (тема, ідея, головні герої) допоможе підготувати літературний паспорт твору.

Чехов “Товстий і тонкий” аналіз (паспорт)

Толстий і тонкий – сатиричне оповідання російського письменника Антона Павловича Чехова.

Рік написання – 1883

Жанр “Товстий і тонкий” –  оповідання (Розповідається про один епізод із життя героїв).

Напрямок – критичний реалізм

Тема “Товстий і тонкий” — зустріч друзів дитинства на вокзалі

Ідея — висміювання чиношанування, самоприниження і підлабузництва.

Головна думка – викликати огиду до підлабузництва і догоджання як до найнижчої ідеології в світі.

Головні герої “Товстий і тонкий”: 

• Михайло – товстий, таємний радник
• Порфирій – тонкий, колезький асесор

Другорядні персонажі “Товстий і тонкий” 
Нафанаїл – син Порфирія
Луїза – дружина Порфирія

Види комічного в оповіданні “Товстий і тонкий” – іронія та сатира. Письменник використовує сатиру, оскільки саме цей вид комічного нещадно висміює недосконалість світу, людські пороки; автор не вірить у можливість виправлення тонкого.

• Місце дії – Вокзал
• Час дії. Декілька хвилин
• Художні засоби. Антитеза (Назва оповідання, поведінка героїв, різне соціальне становище героїв).

Антитеза використовується Чеховим і як художній засіб, і як композиційний прийом для розкриття характерів героїв і головної ідеї твору.

Сюжет і композиція “Товстий і тонкий”

На вокзалі Миколаївської залізниці зустрілися два давніх друга. Один з них був товстий, а другий – «тонкий». Тонкий – Порфирій – щойно зійшов з поїзда, вийшовши зі своєю дружиною Луїзою і сином Нафанаїлом. Товстий – Міша – дізнався тонкого і тут же його привітав. Друзі заговорили. Тонкий розповів товстому, що він – колезький асесор і єхидно поцікавився, а не дослужився Товстий до «статського». Однак товстий виявився таємним радником, після чого тон Порфирія змінився на догідливо-підлесливий. Товстий не виніс цієї зміни в поведінці і розпрощався з Порфирієм.

Композиція твору має класичну композицію з невеликою особливістю: зав’язка і розвиток подій більш об’ємні, кульмінація і розв’язка – лаконічні, динамічні і особливо виразні.

• Експозиція. Зустріч на вокзалі.
• Зав’язка. Бесіда давніх шкільних друзів.
• Кульмінація. Діалог між чиновниками.
• Розв’язка. Прощання

«Товстий і тонкий» Чехов (скорочено аудіокнига)