Йоганн Штраус I (нім. Johann Strauß, *14 березня 1804, Відень — †25 вересня 1849, там же) — австрійський композитор, скрипаль і диригент. Родоначальник музичної династії Штраусів. Троє його синів – Йоганн, Йозеф і Едуард – теж стали відомими композиторами. Спадщина композитора налічує 251 творів (з них 152 вальси). Це спадщина була дбайливо збережено його сином Іоганном Штраусом-молодшим і видана у 1889 році в Лейпцигу.
Цікаві факти про Штрауса
1. Йоганн Штраус батько став геніальним музикантом всупереч життєвим обставинам. Він народився в небагатій родині. Коли хлопчикові виповнилося сім років, померла від лихоманки його мати, а через п’ять років – потонув батько. Не зважаюч на прохання підлітка віддати його вчитися мистецтву, опікун вирішив зробити з нього палітурника. Тоді Йоганн став ходити на скрипкові уроки самостійно. Незабаром він кинув майстерню і почав виступати в трактирах.
2. У перший свій оркестр Штраус потрапив у 20 років – він став помічником відомого диригента Йозефа Ланнера. На деякий час шляхи талановитих людей розійшлися. Після скандалу вони стали заклятими ворогами і суперниками. Відень розкололася на два табори – штраусіанців і ланнеріанців. Ланнера імператор Франц I – призначив “керуючим придворними балами”. А у Штрауса було більше запрошень на свята в Австрії та за кордоном. Навіть під час холери в 1832 році під час його виступів зали були повні. Протистояння двох творчих гігантів завершилося смертю Ланнера. Штраус отримав придворну посаду і став провідним віртуозом Відня і всієї Європи.
3. Шалену популярність Штраус здобув неповторним стилем своєї гри. Він одночасно грав на скрипці і управляв оркестром. Ось, що про це писав побував на концерті музиканта композитор Ріхард Вагнер: “Незабутньою залишиться для мене кожна п’єса, в якій він диригує зі скрипкою в руках. Публіка, яка насправді була більш сп’яніла його музикою, ніж напоями, піднімала справжнє виття, яке підносило наснагу диригента зі скрипкою на незбагненну для мене висоту”.
4. Всього у Йоганна Штрауса було 12 дітей – п’ятеро від першої дружини Анни і семеро від другої – Емілії. Сказати, що відносини між батьком і синами не склалися – не сказати нічого. Опинився на хвилі успіху Йоганн більше всього на світі боявся, що хтось перевершить його в майстерності, тому забороняв своїм дітям від першого шлюбу займатися музикою. Виняток становило навчання грі на фортепіано, вона вважалася обов’язковою для освічених людей того часу. І ось, одного разу Штраус застає сина Йоганна молодшого за грою на скрипці. У люті він замикає інструмент в комод. Мати ж знову роздобуває скрипку. В помсту за образу Йоганн молодший вчить грі братів. Батько віддає його в Вище комерційне училище, а син звертається до магістрату за дозволом на управління оркестром. У відповідь Штраус позбавляє сина спадщини, підсилає на його виступи підкуплених публіку, щоб зірвати їх і забороняє агентствам укладати з сином контракти.
5. Крахом кар’єри і життєвого шляху для Штрауса стала революція. Він підтримав Габсбургів і навіть склав на їх честь “Марш Радецького”, нині один з неофіційних гімнів Австрії. Простий народ не зрозумів свого кумира. Концерти скрипаля стали ігноруватися. На тлі повного творчого провалу батька все більше височів його син, який грав “Марсельєзу” для повстанців. Геній не витримав цькування і раптово помер від скарлатини. Він помер на самоті. Дружина Емілія, злякавшись заразної хвороби, покинула його і забрала з собою дітей. А колишня дружина Анна з сином Іоганном молодшим вже не застали його в живих. Незабаром після похорону Штраус молодший видав повне зібрання творів Штрауса старшого за свій рахунок.
