Іван Плющ – відомий український політик. Він двічі очолював Верховну Раду (1991-1994, 2000-2002), а також був секретарем РНБО (2007). 21 серпня 2001 йому було присвоєно звання Героя України.
Плющ запам’ятався українцям низкою перлів, які цитують до цих пір.
Знамениті вислови Плюща
“З дитинства і по сьогодні від трудових ста грамів не відмовляюсь. Вперше серйозно випив на “піонерській каші”
“Я за життя стiльки сала з’їв, що соромно свиням в очi дивитися”
Включіть мікрохвона у задньому проході.
“Вони хочуть впихнути невпихуєме. Ну то чого ж його пхати, як воно не лізе”
“Депутат! Депутат! Не помню хвамілії – той, шо у піджаку! Відійдіть від мікрохвона і займіть своє місто”
“Депутат Заєць! Не стрибайте по залу! Ви ж не в лісі”
“Перші двадцять років життя мене мучила одна думка: як наїстися”
“Зачекайте! Так це ж тьму-тьмущу кандидатів зможуть висунути. А що робити з вже висунутими членами?”
“Колись Ленін писав, що ми досягнемо такої продуктивності праці, що відхожі місця будемо робити з дорогоцінного металу. От якби хтось підняв його років 20 тому і показав наші відхожі місця… Ви думаєте, чому нас весь світ так боявся? Тому що іноземцям ставало страшно, коли вони в наші громадські туалети заходили!”
“Будучи головою Київського облвиконкому, зібрав усіх дільничних області та сказав: не дай Бог вам у якоїсь бабусі в селі забрати пляшку самогону, яку вона вигнала, щоб розплатитися за привезені дрова або солому, погони позриваю”
“Хлопці, ну, дайте їй (Тимошенко) якогось шарфа, а то вона вже посиніла вся”
“Севрюгу можно было купить, лосося, воблу. А когда у тебя есть возможность все это купить, пропадает желание запасаться или наедаться впрок”.
“Если бы после аварии на Чернобыльской АЭС радиационное облако не пересекло границы СССР, никто в мире не узнал бы о той трагедии”
“Ті, кого сьогодні називають олігархами і хто їздить на мерседесах, прийшли до свого багатства за принципом „із грязі в князі”. У мене нема потреби в таких грошах – я вважаю себе забезпеченою людиною вже понад 30 років. Моя зарплата за часів Союзу була 1300 рублів, із 68-го року у мене було дві машини і два водії. В 84-му я став Головою Київського облвиконкому і мав на машині номер 80-02. Оця 80-та серія означала, що ДАІшники, коли машину бачили, тікали з перехрестя. Вище були тільки члени політбюро – у них номери починалися на 60. І мені не треба були ніякі „бізнеси”,
