Текст “Цвіте терен, цвіте терен” читати та скачати української народної пісні для підготови до ЗНО та для 9 класу. Автор – українська народна пісня.
“Цвіте терен, цвіте терен” аудіо вірш
“Цвіте терен, цвіте терен” читати текст
Цвіте терен, цвіте терен,
А цвіт опадає,
Хто в любові не знається, }2
Той горя не знає.
А я, молоденька,
Вже горя зазнала, }2
Вечероньки не доїла.
Нічки не доспала.
Візьму я крісельце,
Сяду край віконця,
Іще очі не дрімали,
А вже сходить сонце.
Хоч дрімайте, не дрімайте —
Не будете спати,
Десь поїхав мій миленький
Іншої шукати.
Нехай іде, нехай їде.
Нехай не вернеться, }2
Не дасть йому Господь щастя,
Куди повернеться.
Очі мої, очі мої,
Що ви наробили,
Що всі люди обминали,
А ви полюбили?
“Цвіте терен, цвіте терен” скачати
“Цвіте терен, цвіте терен” скачать fb2, pdf, epub. Українська народна пісня “Цвіте терен, цвіте терен” завантажуйте повністю і безкоштовно (щоб скачати, обирай і натискай на іконку потрібного формату):
*розшифрування, щоб зрозуміти який формат Вам підходить:
FB2 – легка структурована книга, ідеально для читання з мобільного;
EPUB – підходить для більшості рідерів, структурована книга;
PDF – відкривається будь-де, зручно для друку.
Аналіз вірша “Цвіте терен, цвіте терен” допоможе у підготовці до уроку.
Якщо ви не знайшли потрібну відповідь, можете запитати у нашого чат-бота у Телеграм.







Ця пicя про нещасливу долю дiвчини, якiй не довелося стати матiр’ю. Яка не пригортала до своiх грудей немовлятко, не вiдчула биття його сердечка.
Ця пiсня не вся.Пicля слiв:”десь поiхав мiй миленький iншоi шукати” йдуть слова:
-Може йому ота iнша, дала що вiн хоче. Бо я ж йому не далася,та й плачу щоночi.
Ой ви очi, моi очi, що ж ви наробили? усi його оминали, а ви й полюбили.
-Колись було молодою, кажуть, що й вродлива. Тепер сиджу край вiконця, –
сива, стара дiва.
Сучаснi виконавцi вживають слово “крiселечко”. I. C. Нечуй-Левицький в своiй повicтi “Кайдашева сiм’я” описав життя та побут людей. Крiсел не було.
Були в хатах “лави”. Брали в руки “веретенце”(веретено) та й сiдали край вiконця
“сучити” (скручувати) пряжу. Тому вживати (спiвати) було б вiрнiше:
-Тож вiзьму я ВЕРЕТЕНЦЕ, сяду край вiконця…