Твір чи есе на тему: «Слова солодкі, а вчинки ганебні» допоможе зрозуміти, що означає дане висловлювання та навести власний приклад з життя. Благородний та гідний вчинок людини не завжди хтось оцінює, а от необдуманий поганий вчинок часто помічають.
Твір “Слова солодкі, а вчинки ганебні”
У світі є люди, які прагнуть здаватись кращими, ніж вони є і зазвичай роблять це за допомогою слів. Про таких кажуть: слова солодкі, а вчинки ганебні. Такою є і моя сусідка тітка Оля. Мені хочеться, щоб таких людей було менше, тому сьогодні розкажу про неї.
Тітка Оля завжди знає як краще: порадить як вивішувати білизну, коли краще прибирати в домі, яким шампунем користуватись для густішого волосся, розповість коли, кому й скільки потрібно народжувати дітей, з ким одружуватись, де краще працювати і якою має бути зарплата у справжнього чоловіка. Словом – тітка Оля знає все. Вона розкаже й порадить навіть тоді, коли цього не просять (а зазвичай так і відбувається). Через це її мало хто любить з сусідів, а дехто після чергових порад і зовсім розсварився так, що тепер навіть не дивиться в її сторону, коли вона йде повз. Звісно, тітка Оля не лишає цього без уваги й так само відвертається від кривдника, а потім вкотре розповідає комусь із сусідів якою поганою є та людина. Але найкраще все знає і вміє тітка Оля лише на словах.
Вчинки сусідки бажають кращого. Варто лиш згадати те, що вона наговорює на тих, хто з нею посварився. Але це лиш маленька частина її діянь. Тітка Оля має песика Піона, гавкіт якого не дає спати усім навколишнім сусідам. Вона навіть не намагається заспокоїти собаку, коли про це просять, а коли йде кудись, то лишає собаку самого, від чого він виє аж доки вона не прийде. Крім того, сусідка ніколи не прибирає за своїм улюбленцем під час прогулянки і навіть дозволяє йому робити свої собачі справи на дитячому майданчику! Вона вважає, що прибирати повинні ті, кому це заважає. Але коли хтось лишить після себе бодай дрібку сміття, тітка Оля влаштує справжній скандал. Сусідка торгує на ринку квітами, але до неї ніколи не приходять знайомі. Усі її квіти спеціально чимось окроплені, щоб довше не псувались, а насіння не сходить, бо вже давно засохло. Букети вона складає абияк, а покупцям часто відповідає грубо й непривітно. А потім ще й розповідає, які навколо злі люди, що нічого в неї не купують. Отака наша тітка Оля.
Мені б хотілося, щоб сусідка зрозуміла, що своїми порадами й втручанням вона нікому не допомагає, а навпаки шкодить самій собі, бо псує стосунки з усіма навколо. Якби тітка Оля зверталася до всіх з добрими намірами, то люди так само відповідали б їй. Вона ж з тих людей, для яких існує або їхня думка, або неправильна, тому й робить саме так, як думає краще. Хочу якось змінити цю ситуацію з сусідкою, тому намагаюсь привітно їй відповідати й іноді навіть допомагаю з вигулюванням Піона. Вірю, що від добра народжується добро.
Автор твору – cup_of_flowers
