Твір-опис Софіївського собору

Твір-опис дзвіниці Софіївського собору в художньому стилі допоможе написати твір та підготуватися до уроку. Цей твір опис пам’ятки історії та культури України є лише прикладом.

Твір-опис Софіївського собору

Софія Київська, розташована в центрі нашої столиці, є однією з найдревніших пам’яток української архітектури XI–XVIII століть. Собор був зведений ще в епоху існування Київської Русі коштом київського князя Ярослава Мудрого. За багато століть ця святиня пережила і руйнування, і оновлення. У давнину цей собор був духовним та політичним центром нашої столиці, був місцем проведення найважливіших подій – тут сходили на престол князі, тут приймали послів і укладали важливі політичні угоди. При соборі велося літописання, була створена перша бібліотека.

Зовнішній вигляд собору простий, але його внутрішня розкіш вражає кожного відвідувача. Білі стіни приховують в собі неймовірно складні та вишукані фрески й мозаїки, відзначені відсутністю зайвих оздоб та кричущих прикрас.

Фрески на стінах собору відтворюють біблійні сюжети, а мозаїки – образи святих. Особливо вражає мозаїка із зображенням Богоматері, яка має висоту шість метрів.  Не менш зачаровують погляд та вражають своєю вишуканістю зображення Христа та Марка Євангеліста.

Сьогодні  ансамбль Софійського монастиря занесено до Переліку світової спадщини ЮНЕСКО. Це одна з небагатьох пам’яток часів Київської Русі, яка збереглася, і яку ми маємо оберігати для майбутніх поколінь.

Твір опис дзвіниці Софії Київської

Напевно, кожне місто має символ духовного життя. Місце, в яке душа повертається знову і знову. Місце, де можна поспілкуватися зі Всевишнім, поділитися своїм горем і радістю, смутком і перемогами.

Святині досі вражають величністю та розкішшю. Окрасою нашої столиці по праву вважається Софіївський собор. Скільки всього побачив храм на своєму віку. Саме тут відбувалися найвизначніші події у становленні державності України.

Та справжньою перлиною заповідника «Софія Київська» залишається дзвіниця – пам’ятка козацького бароко. Дерев’яна чотириярусна споруда, збудована за Петра Могили, отримала чимало випробувань на свою долю: пожежу, обвали, блискавку. Сьогодні складно в це повірити, спостерігаючи за такою красою. Тепер вже не дерев’яні, а цегляні стіни височіють на подвір’ї храму.

Дзвіниця має пірамідальну композицію, це надає їй особливої витонченості. Чотири об’ємні яруси сполучені складними карнизами й тримають на собі позолочений купол, який переливається у світлі яскравого проміння. Стіни декоровані різноманітним ліпним орнаментом у формі янголят, квітів, масок, орлів. Тому кожна деталь тільки підтверджує майстерність архітектора. Тільки тепер орнаменти фарбують яскраво-білим кольором, а сам фасад – ніжно-бірюзовим, що, в поєднанні з блиском купола, створює свіжий образ.

Дзвіниця Софіївського собору прикрашає не одну картину, адже, безумовно, є взірцем українського духовенства. Її архітектура відрізняється від інших споруд і це робить храм неповторним. І вже жоден прохожий не омине його своєю увагою.

Твір опис Софіївської дзвіниці

Дзвіниця Софійського собору належить до баштового типу споруд, чотириярусна. Висота дзвіниці 76 м.

Орнаменти на дзвінниці фарбуються в яскраво-білий колір, стіни — в бірюзовий, що в поєднанні з сяйвом золотої бані створює дзвіниці відтінок урочистої святковості

Чотири архітектурні об’єми ярусів поступово звужуються догори та увінчуються банею, що надає будівлі пірамідальної композиції та підкреслює її парадність. Ярусність композиції позначено карнизами складного профілю, по вертикалі поверхні всіх стін розчленовано пласкими пілястрами, між якими розташовано декоровані ніші. Три верхні яруси відкриті назовні арками. Над проїздом на першому поверсі влаштоване закрите приміщення-сховище, куди ведуть ґвинтові сходи в товщі стіни з північної сторони проїзду

Скульптурний декор дзвіниці чудово взаємодіє з її архітектурною композицією. Вона прикрашена різноманітним ліпним орнаментом, до якого вплетені сюжетні барельєфи — динамічні фігури ангелів у вигляді українських парубків у підперезаних жупанах, зображення купідонів, квітів у кошиках, масок, букетів, гірлянд, балдахінів над нішами, геральдичних двоголових орлів тощо.

Східний фасад, звернений до Софійської площі, декорований на третьому ярусі постатями апостола Андрія й князя Володимира — основоположників християнства на Русі-Україні. Західний фасад, звернений до монастирського подвір’я, прикрашений постатями архангела Рафаїла й апостола Тимофія — небесних патронів митрополитів Рафаїла (Заборовського) (1731–1747) і Тимофія (Щербацького) (1748–1757), за яких дзвіниця перебудовувалася.

Сподіваємося Вам допоміг опис дзвіниці Софійського собору в Києві. Власний художній опис дзвіниці Софійського собору Ви можете залишати через форму коментарів.