Аналіз вірша В. Голобородька «Я вплетений весь до нитки»
Тема: відтворення настрою ліричного героя, який разом із оточуючим світом отримує насолоду від теплого дощу.
Ідея: уславлення дощу, який надає цілющої сили всьому живому.
Основна думка: нічого немає кращого за домівку, «наповнену теплом, як гніздо».
Жанр: пейзажна лірика.
Проблематика вірша «Я вплетений весь до нитки»
• людина і довкілля;
• значення дощу в природі;
• рідна хата для кожної людини.
Художні засоби «Я вплетений весь до нитки»
Епітет: «зелене волосся дощу».
Метафори: «вплетена дорога… хата… прямокутники дерев… річка… стадо корів… небо», «небо плете».
Порівняння: «хата, як гніздо».
Повторення: «вплетений…», «хто…».
Образ хати. Він окреслюється на початку вірша й увиразнюється наприкінці. Батьківська хата схожа на птаха, який сидить на гнізді. А птах на гнізді — символ родинного затишку, добробуту, любові.
Поезія «З дитинства: дощ («Я вплетений весь до нитки») датована 1963 роком, тобто написана 18-літнім автором. Проте він уже справжній майстер слова, який має свій особливий стиль письма.
Перші дві строфи утворюють розгорнуту метафору. Її можна пояснити так: хмара заплітає навколишній простір волоссям дощу. Цікаве розгортання образу: одна ланка поєднується з іншою й утворює ланцюг. Цей прийом властивий українським казкам, проте в народних текстах ланцюгом розгортається не образ, а дія.