Вірш «Васильки» Володимир Сосюра – неймовірний вірш, який є зразком інтимної лірики. У цьому творі йдеться про синій колір, бо це — колір мрії, туману, непевності; «голуба мрія» — про щось нездійсненне, або дуже бажане.
Вірш «Васильки» читати
Васильки у полі, васильки у полі,
і у тебе, мила, васильки з-під вій,
і гаї синіють ген на видноколі,
і синіє щастя у душі моїй.
Одсіяють роки, мов хмарки над нами,
і ось так же в полі будуть двоє йти,
але нас не буде. Може, ми квітками,
може, васильками станем – я і ти.
Так же буде поле, як тепер, синіти,
і хмарки летіти в невідомий час,
і другий, далекий, сповнений привіту,
з рідними очима порівняє нас.
1939
Володимир Сосюра «Васильки» аудіо
Вірш «Васильки» написаний Володимиром Сосюрою під впливом однойменної народної пісні. Це невеличка поетична мініатюра — роздум про вічну красу життя. Вірш має лише 12 рядків, але наповнені вони багатством асоціацій, виразністю образів і глибиною поетичного бачення.
Якщо ви не знайшли потрібну відповідь, можете запитати у нашого чат-бота у Телеграм.
Здесь говорится о том, что два влюблённых человека счастливы и ещё остались смысле жизни