“Вероніка вирішує померти” скорочено читати українською варто, щоб згадати сюжет відомого твору, про те як дівчина, яка втратила інтерес до життя, опиняється в притулку для божевільних та зустрічає своє кохання.
“Вероніка вирішує померти” скорочено
Вероніка вирішує померти — один з найбільш відомих романів бразильського письменника Пауло Коельйо.
Вероніка – молода 24-річна дівчина, Вона втомилася від життя, тому вирішує померти. Вероніка приймає смертельну дозу снодійного і чекає, поки таблетки подіють. Прагнучи заповнити час, що залишився до її смерті Вероніка читає журнал комп’ютерної тематики, і відразу ж її зацікавила стаття про комп’ютерну гру за мотивами твору Пауло Коельо, з яким вона трохи знайома. Дівчина сильна обурена підписом “Де знаходиться Словенія?” до однієї з ілюстрацій. Вероніка вирішує, що останнім в житті буде лист до редакції журналу, в якому в доступній формі пояснюється, де знаходиться Словенія. Написавши лист, дівчина відразу про нього забуває, а її самопочуття різко погіршується. Вона втрачає свідомість.
Вероніка приходить до тями в психіатричній лікарні Віллета, де знаходяться і по-справжньому хворі люди, і ті, хто такими прикидається. Від лікарів дівчина дізнається, що таблетки завдали її серцю непоправної шкоди, і жити їй залишилося не більше тижня. Вночі приходить справжній страх, одна справа – швидка смерть від таблеток, і зовсім інше – чекати смерті майже тиждень, коли дівчина і так вже зовсім змучена тим, що довелося пережити. Вероніка вирішує довести розпочате до кінця.
У Вілетт дівчина знайомиться з пацієнткою Зедкой. Від неї Вероніка дізнається про особливу групу пацієнтів, які називають себе “Братством”. Вони не божевільні, а лише симулюють це. Лікарі про це знають, але з якихось причин нічого не роблять. Дівчина вирішує за допомогою “Братства” дістати таблетки для досягнення своєї мети.
Однак, встановити контакт з “Братством” не вдається. Члени цього “клубу” лише висміюють Вероніку. Дівчина вискакує на вулицю, заспокоюється, повертається назад, підходить до групи людей, які висміюють її, і з розмаху дає ляпас літньому чоловікові, якого вважає лідером братства. Через кілька днів вона вже шкодує про свій вчинок просто тому, що зробила те, що їй не властиво.
У ці дні вона зближується з Зедкой. Одного ранку до Зедки підходить санітар і нагадує про процедури. Зедка вмовляє санітара, і він дозволяє Вероніці бути присутньою. Заінтригована і перелякана дівчина спостерігає, як її нову подругу прив’язують до ліжка і викликають у неї штучну кому за допомогою ін’єкції інсуліну. Перебуваючи в цьому стані, Зедка здійснює астральні подорожі. Цього разу вона відправляється в кабінет головлікаря Вілетт – доктора Ігоря, де дізнається, що її готові виписати. Повернувшись до тями, Зедка вирішує нічого не пояснювати Вероніці, і лише говорить:
Божевілля – це нездатність передати іншим своє сприйняття.
Вночі у Вероніки виникає бажання пограти на піаніно. На її подив, медсестра не зупиняє дівчину, і молода пацієнтка відправляється в хол, де стоїть музичний інструмент. Вона грає музику, присвячену Місяцю, тут зявляється інший пацієнт – молодий шизофренік Едуард, в якого вона закохується. Він змушує Вероніку поглянути на своє життя під іншим кутом, зрозуміти те, що вона сама хоче від життя.
Коли жити Вероніці залишається зовсім небагато, вона разом з Едуардом тікає з клініки, щоб останні хвилини свого життя провести на свободі з коханою людиною.
