Вірш “Весна іде в повітрі молодому” Грінченко написав у 1888 році. Автор описує прихід весни, радіє поверненню птахів з теплих країв, пробудженню природи від зимового сну.
“Весна іде! В повітрі молодому” Грінченко
Весна іде! В повітрі молодому
Далекий крик мандрівних журавлів
Вже розітнувсь: ключем вони додому
У рідний край летять з чужих країв.
Весна іде! Веснянки задзвеніли,
Лунає спів по луках і гаях —
Мов устають нові могутні сили
В людських серцях, придавлених серцях.
І в грудях знов солодкії бажання,
І в грудях знов устали поривання,
І встала знов надія молода.
О, весно, йди! Bсі ждуть тебе, кохана:
І небо жде, і жде весна приспана,
І ліс, і степ, і скована вода.
