Види та жанри фольклору

Фольклор (англ. folk-lore, букв. — народна мудрість; народне знання), або усна народна творчість — художня колективна літературна і музична творча діяльність народу, яка засобами мови зберегла знання про життя і природу, давні культи і вірування, а також відбиток світу думок, уявлень, почуттів і переживань

Види та жанри фольклору

Традиційно виділяють чотири фольклорні роди:

• Народний епос — розповідні фольклорні твори, до яких належать:
  • загадки
  • прислів’я та приказки
  • анекдоти
  • історичні пісні
  • балади
  • казки
  • легенди
  • перекази
  • байки
  • притчі
  • Народні казки

• Народна лірика — поетичні фольклорні твори, у яких життя зображується через відтворення думок, почуттів і переживань героїв.
  • Трудові пісні
  • Календарно-обрядові пісні — веснянки, русальські, купальські, жниварські пісні, колядки, щедрівки
  • Родинно-побутові пісні — колискові, весільні, танцювальні, жартівливі пісні, пісні-голосіння
  • Соціально-побутові пісні — козацькі, кріпацькі, чумацькі, рекрутські(солдатські), бурлацькі(наймитські), стрілецькі пісні

• Народна драма — фольклорні твори, в основі яких лежить конфлікт, а сюжет розгортається через поєднання словесних, музичних і сценічних засобів (пісні-ігри«Просо», «Мак», «Коза», «Меланка», «Дід», «Явтух», «Подоляночка» тощо, а також вертеп, весілля).

• Народний ліро-епос – фольклорні твори, що містять ознаки як народного епосу, так і народної лірики.
  • Балади
  • думи