Вільям Гарвей внесок в біологію зробив досить значимий.
Вільям Гарвей відкриття кровообігу
Англійський дослідник Вільям Гарвей не був тим лікарем, якого задовольняла лише медична практика. Йому хотілося знати більше про організм людини, крім того про що писалося в книгах по лікуванню. З текстів древніх медиків він з’ясував, як працює серце і відбувається рух крові в організмі. Раніше вважалося, що кров з печінки поширюється в усі частини тіла, де і знищується. Вільям Гарвей вирішив більш детально дослідити дане питання. Вчений довго вивчав принцип роботи серця у риб, птахів, змій і жаб, проводячи велику кількість дослідів над тваринами.
Вільям Гарвей після досліджень прийшов до висновку, що серце – це центральний двигун організму, який проганяє кров по судинах. Також він спростував факт знищення крові. Після того як вона пройде через всі тканини тіла, червона рідина повертається назад до серця, проходить через легені, потім знову надходить до серця. Звідти кров знову надходить в тканини. Даний безперервний процес був названий кровообігом. Ось що відкрив Вільям Гарвей в ході тривалих експериментів – кровообіг.
Йому в 1616 році запропонували очолити кафедру анатомії і хірургії в колегії лікарів. Вчений започаткував розвиток сучасної фізіології. До нього в науці панували ідеї древніх медиків, серед яких виділявся Гален. Раніше передбачалося, що в організмі тече 2 види крові – одухотворена і груба. Перша циркулює по артеріях, забезпечуючи тіло життєвою силою. Друга з печінки розноситься по венах і служить для харчування. А Гарвей відкинув ідеї Галена, за що піддався гонінню з боку Церкви.
Після відкриття теорії кровообігу, наступне, що зробив Вільям Гарвей, це усвідомив роль клапанів серця. Вони допускають рух крові лише в одному напрямку. Також вчений довів важливість биття серця для організму і циркуляції «червоної рідини».
Основні ідеї Вільям Гарвей виклав у книзі «Анатомічне дослідження про рух серця і крові у тварин” (1628), працях «Дослідження кровообігу» (1646), «Дослідження про зародження тварин »(1651).
Під час життя Гарвея вчені вважали, що існує можливість самозародження живого з неживого. Наприклад, черв’яків з бруду або жаб з мулу. Вільям Гарвей провів кілька досліджень, які свідчили про те, що зародки птахів, ссавців і безхребетних розвиваються з яйця, а не з неживих речовин. Свої ідеї він виклав у праці «Дослідження про зародження тварин» (1651). Таким чином, він поклав початок розвитку ембріології.
Сподіваємося, що з цієї статті Ви дізналися, який внесок в біологію вніс Вільям Гарвей.
