Чому РИСЬ занесена до Червоної книги України ви дізнаєтеся нижче. Також радимо прочитати інформація про тварину рись можуть доповнити цікаві факти про тварину рись.
Чому РИСЬ занесена до Червоної книги України?
Рись європейськазанесена до Червоної книги України через низку факторів, що загрожують її популяції. Основні причини це:
1. Зменшення природних місць існування: Вирубка лісів, урбанізація та сільськогосподарська діяльність призводять до втрати та зменшеня місць проживання рисі.
2. Зниження чисельності здобичі. Рись полює на дрібних і середніх ссавців, таких як зайці, козулі та інші. Зменшення чисельності цих видів через людську діяльність впливає на популяцію рисі.
3. Браконьєрство: Незаконне полювання та пастки також загрожують рисі. Хоча полювання офіційно заборонено, випадки браконьєрства все ще трапляються.
Через ці фактори рись європейська вважається видом, що потребує охорони, і занесена до Червоної книги України. Охоронні заходи включають заборону полювання, захист місць проживання та інші природоохоронні ініціативи.
Інформація про рись
Рись – це хижа лісова кішка. Вона має сильне і гнучке тіло, довжина якого становить близько 100 сантиметрів. Ця тварина не дуже велика, і важить вона також відносно небагато – до 30 кг. Рись має короткий хвіст з чорним кінчиком, а її вушка прикрашають красиві пензлики. Саме завдяки їм звір добре чує будь-які звуки. Якщо обрізати ці пензлики, слух рисі відразу погіршиться. У рисі є гострі зуби і не менш небезпечні кігті на потужних лапах.
Звичками рись схожа на домашню кішку, вона любить бурчати, нявкати і навіть шипіти. Незважаючи на те, що рись виглядає милою і пухнастою, підходити до рисі не можна, адже вона дикий і небезпечний хижак.
Шерсть тварини густа і м’яка. Її забарвлення може бути різним – від сірого до рудого. Колір шубки залежить від природних умов, в яких проживає рись. Хутро звіра прикрашене цятками, які особливо помітні на боках, лапах і спинці. Шерсть рисі завжди цінувалася, саме тому ця тварина активно винищувалася. На сьогоднішній день рись занесена в Червону книгу і охороняється, їх залишилося дуже мало.
Рисі спритно повзають по скелях і гілкам дерев, також вони вміють добре плавати. Завдяки гострому зору і слуху, рись є хорошою мисливицею. Полює вона наодинці. Рись ховається на дереві, оглядається і терпляче чекає свою здобич. Ледве помітивши жертву, тварина обережно спускається на землю, підкрадається і швидко стрибає. І навіть якщо зловити здобич не вдалася, рись буде ще довго переслідувати її.
Вдень рись зазвичай відпочиває, а на полювання виходить ближче до вечора в сутінках. Харчується рись зайцями, може поласувати лисицями, тетеревами, рябчиками і навіть козулями. Цей звір їсть тільки свіже м’ясом. Тому якщо м’ясо спійманого звіра рись не доїла, вона закопує його в сніг або ховає в інше місце, але більше ніколи до нього вже не доторкнеться. Рись полює завжди, навіть якщо і не голодна. Вона грає важливу роль в природі. Рись, як і вовк є санітаром лісу – знищує хворих або слабких звірів.
Живе рись в темних лісах і гірських місцевостях. Зазвичай тварина постійно проживає на одному місці, але якщо харчування не вистачає, вона шукає нове місце існування. Притулком для неї можуть стати ями під корінням дерев, невеликі дупла, а також нори інших тварин. Там у рисі з’являються 2-3 кошеня. Маленькі рисята народжуються сліпими і безпорадними. Малюки харчуються молоком матері. Трохи подорослішавши і зміцнівши, вони разом з батьками виходять на полювання. Самостійною рись стає ближче до року і потім назавжди залишає своїх батьків.