«Вітька + Галя, або Повість про перше кохання» головні герої та їх цитатна характеристика (Вітьки, Галі, Федька та Петра) викладена в цій статті.
Зміст
«Вітька + Галя, або Повість про перше кохання» цитатна характеристика героїв
Вітька Горобець цитатна характеристика
Неповних 14 років
- Вітька — високий, худий, з рідким білявим чубчиком — не міг і хвилини спокійно всидіти на місці. Запальний і рвучкий, швидкий… (с.9)
- Він вродився балакучий, як сорока, може годинами безугавно тріскотіти. (с.21)
- Перше хвилювання потроху зникає. До хлопця знову повертається здатність мислити, говорити. (с.33)
- Вітька все кружляє й кружляє між вербами. На ньому нові (сині в смужечку) штани й жовті рипучі черевики. Рукава білої сорочки по-парубочому закачані по лікті. На голові — бокс (таки домучив клятий Левонтій!), білявий чубчик непокірно стовбурчиться. (с.59)
- Хлопцеві так хочеться утнути щось героїчне, щось таке лицарське. Безперечно, на очах у дівчини. Щоб побачила, який він сміливий та відважний. (с.59)
- — Ой, який же ти замурзаний! — сплеснула руками.— І вуха у сажі, герою ти мій сміливий, орлику відважний! Ти, мов той лев, накинувся на вогонь. (с.64)
Галька Козачок цитатна характеристика
Гарні чорні очі-оченята, такі жваві, й такі привабливі, і такі бездонні, що прямо диво дивне; тоненька шия і маленькі груди, важкі коси і довгі, примхливо вигнуті брови, тоненька немов вирізьблена, фігурка й чарівна посмішка, що вона вся струнка, весела й швидка, як вогонь на сухій соломі.
- Раптом Вітька оторопіло застиг на місці: з бічної вулички, широко усміхаючись, прямо на них ішла Галя Козачок. Ні, вона не йшла, а наче аж пливла, ледь торкаючись землі стрункими ногами в білих черевичках та гордо несучи маленьку голівку з товстою косою. (с.20)
- Яка ж вона гарна!.. Куди він раніше дивився, куди?.. О сліпець!.. О великий сліпець!.. І добре, що хоч вчасно прозрів! (с.34)
- Ніби сонце вкотилося до сарая. На порозі з’явилася Галя Козачок. (с.49)
- Вона підходила до нього, струнка й висока, в білому-білому платті, зашаріла від швидкої ходи, а очі сяяли ніяково й радо. (с.60)
- Щоправда, Галя — дівчина не з лякливих. Сам Причепа колись потиснув їй руку і подякував за відвагу. Він тоді їхав велосипедом мимо колгоспної ферми, звідти вискочив бугай Кордебалет. (с.60)
Федька Котигорошко цитатна характеристика
Маленький і товстий, терплячий, флегматичний, 12 років, не ходив, а котився на своїх коротеньких ногах, за смаглявість мав прізвисько Жучок.
- Маленький товстий і флегматичний Федько мусив бігати за ним підтюпцем. Цей дванадцятилітній опецьок (якого за смаглявість по-вуличному називали Жучком), здавалося, не ходив, а котився на своїх коротеньких ногах. По-третє, старша Федькова сестра працювала бібліотекаркою в сільському клубі, і Федько змалку мав доступ до тих книжок, яких дітям суворі педагоги не рекомендували давати. Федько вибирав книги на свій смак і ковтав їх десятками. Міг терпляче лежати на одному боці цілий день і ще терплячіше читати семисотсторінковий роман, від обсягу якого у Вітьки йшов мороз по спині. І хоч часто Федько не розумів прочитаного, але це не відбивало в нього охоти до читання. Особливо багато читав Котигорошко про кохання і вважав себе в цім ділі знавцем-теоретиком. (с.9)
- Федько знову був Федьком: флегматичним, спокійним, добродушним і вайлуватим. (с.37)
- Що в мене на думці, те в тебе на язиці. Чистісінький тобі Вольф Мессінг! (с.56)
- Що він язикатий — знала, але щоб так складно небилиці плести… А щоки горять… Ах, які капосні щоки, так і горять, горять… Ну й утнув же Федько!..(с.74)
Петро Білий цитатна характеристика
- Городом йшла Галя, його Галя із сином чаплівського фінагента Петром Білим! Вона весело сміялася до нього, і Петро теж сміявся. Отой завжди прилизаний, напахчений одеколоном мамин синок, Петро Білий. Отой Петро Білий, ябеда і боягуз, хвастун і брехун, якого Вітька терпіти не міг. (с.36)
- Боягуз він нікчемний, а не Петро! Хвастун заячий! Та зроду-віку не повірю, щоб Галя його покохала! (с.44)
Хоть к одному тексту дали цитаты
Дякую!)
Класссс
ДЯКУЮ
Гарний твір. дякую!
Спасибі