“Я (Романтика)” цитатна характеристика головних героїв – Я (головного героя), матері, Тагабата, Андрюші та інших допоможе розкрити їх образи, скласти портрети персонажів Хвильового.
- Цитатна характеристика героїв “Я (Романтика)”
- “Я (Романтика)” цитатна характеристика головного героя Я
- Мати: цитатна характеристика “Я (Романтика)”
- Цитатна характеристика доктора Тагабата
- Цитатна характеристика дегенерата “Я (Романтика)”
- Цитатна характеристика Андрюші “Я (Романтика)”
- “Я (Романтика)” цитати
- “Я (Романтика)” переказ слухати
Цитатна характеристика героїв “Я (Романтика)”
“Я (Романтика)” цитатна характеристика головного героя Я
” Мій м’ятежний сину…” (так про нього казала мати)
“Я – чекіст, але я – людина”
“Моїх товаришів легко пізнати: доктор Тагабат, Андрюша, третій – дегенерат (вірний вартовий на чатах). Чорний трибунал у повному складі”
https://www.livelib.ru/quote/1271087-ya-romantika-mikola-hvilovij
«Я, главковерх чорного трибуналу комуни, — нікчема в його руках (доктора Тагабата), яка віддалася на волю хижої стихії».
«вийняв з кобури маузера й поспішно пішов до самотньої постаті»
І знову я пізнаю себе нікчемною людиною й пізнаю: десь під серцем нудить. І не ридати, а плакати дрібненькими сльозами хотілось мені — так, як у дитинстві, на теплих грудях. І спалахнуло: — невже я веду її на розстріл? Що це: дійсність чи галюцинація?
“Я рішуче повертаюсь і хочу сказати безвихідне:-роз-стрі-лять!.. …але я повертаюсь і бачу – прямо перед мною стоїть моя мати, моя печальна мати, з очима Марії.”
«Я йшов у нiкуди. Без мислi, з тупою пустотою, з важкою вагою на своїх погорблених плечах. Я йшов у нiкуди. Але який вихiд? Який вихiд?? ― I я не бачив виходу».
Мати: цитатна характеристика “Я (Романтика)”
МАТИ. «Вона пiдводить мене до свiчi й дивиться на моє зморене обличчя. Потiм становиться бiля тусклої лампади й зажурено дивиться на образ Марiї. Я знаю: моя мати i завтра пiде в монастир: їй незноснi нашi тривоги й хиже навколо».
«…моя мати не фантом, а частина мого власного злочинного « я », якому я даю волю ».
«Моя мати — наївність, тиха жура і добрість безмежна. (Це я добре пам’ятаю!) І мій неможливий біль, і моя незносна мука тепліють у лампаді фанатизму перед цим прекрасним печальним образом.»
Цитатна характеристика доктора Тагабата
«Доктор Тагабат розвалився на широкiй канапi вдалi вiд канделябра, i я бачу тiльки бiлу лисину й надто високий лоб. За ним iще далi в тьму ― вiрний вартовий iз дегенеративною будовою черепа. Менi видно лише його трохи безумнi очi, але я знаю: ― у дегенерата ―низенький лоб, чорна копа розкуйовдженого волосся й приплюснутий нiс. Менi вiн завжди нагадує каторжника, i я думаю, що вiн не раз мусiв стояти у вiддiлi кримiнальної хронiки».
«Цей доктор iз широким лобом i бiлою лисиною, з холодним розумом i з каменем замiсть серця, ― це ж вiн i мiй безвихiдний хазяїн, мiй звiрячий iнстинкт. Коли доктор ― злий ген iй, зла моя воля, тодi дегенерат є палач iз гiльйотини. Так, це був незамiнимий вартовий: не тiльки Андрюша ― i ми грiшили: я й доктор. Ми часто ухилялися доглядати розстрiли. Але вiн, цей дегенерат, завше був солдатом революцiї, i тiльки тодi йшов з поля, коли танули димки й закопували розстрiляних».
«розвалився на широкій канапі, бачу тільки білу лисину й надто високий лоб»
«Це сторож моєї душі» говорить Я в новелі «Я (Романтика») про доктора Тагабата.
Цитатна характеристика дегенерата “Я (Романтика)”
«Вірний вартовий із дегенеративною будівлею черепа. Мені видно лише його трохи безумні очі, але я знаю: у дегенерата — низенький лоб, чорна копа розкуйовдженого волосся й приплюснутий ніс… нагадує каторжника, і я думаю, що він не раз мусів стояти у відділі кримінальної хроніки».
Цитатна характеристика Андрюші “Я (Романтика)”
«Андрюша сидить праворуч мене з розгубленим обличчям і зрідка тривожно поглядає на доктора. Я знаю, в чому справа. Андрюшу, мого бідного Андрюшу, призначив цей неможливий ревком сюди, в „чека“, проти його кволої волі.»
«Похмурий, наївний, печальний».
«з розгубленим обличчям і зрідка тривожно поглядає на доктора, невеселий комунар»
«Андрюшу призначили в “чека”, проти його кволої волі. Цей невеселий комунар, коли треба енергійно розписатись під темною постановою — “розстрілять”, завше мнеться, завше не ім’я і прізвище на суворому життьовому документі ставить, а незрозумілий та химерний хвостик».
“Я (Романтика)” цитати
Помешкання, у якому відбувалися засідання «чорного трибуналу» описане так: «…аристократична розкіш, княжі портерти й розгардіяш — порожні пляшки, револьвери й синій цигарковий дим».
