Василь Сухомлинський “Як Миколка став хоробрим” читати чи слухати варто, щоб згадати історію про подолання героєм своїх страхів.
“Як Миколка став хоробрим” читати
Миколка прийшов сьогодні до школи дуже рано. На лавці під високою тополею сиділо двоє дівчаток. Вони дивилися на дерево. Щось зацікавило їх там. В очах дівчаток хлопчик помітив тривогу.
Коли це знялася пташка, забилася, запищала тривожно. І тої ж миті перед лавкою щось упало.
Миколка зрозумів: пташеня випало з гнізда, а мати його тепер у розпачі.
Одна дівчинка взяла пташеня й каже:
— Якби ж це хто сміливий був зараз у школі… він би поліз на дерево й поклав пташеня в гніздо.
Миколка був дуже боязкий, але слова дівчинки вразили його. Невже вона вважає його боягузом?
— Я полізу,— сказав Миколка.
— Ти? — запитали дівчатка й з подивом глянули на хлопчика.
Миколка поклав пташеня за пазуху й поліз на тополю. Від страху в нього тремтіли руки й ноги, але він ліз усе вище й вище. Поклав Миколка пташеня в гніздо, а сам спустився додолу.
Дівчатка дивилися на нього захоплено.
