“Як варити і їсти суп із дикої качки” аналіз твору (паспорт)
«Як варити і їсти суп із дикої качки» — одна з найдотепніших усмішок Остапа Вишні. Присвячена Максимові Рильському, близькому другові письменника. Уперше надрукована в журналі «Перець» 1945 р.
Побудований твір у вигляді порад молодому мисливцеві, який збирається на полювання.
«Само собою розумiється, що ви берете з собою рушницю (це така штука, що стрiляє), набої i всiлякий iнший мисливський реманент, без якого не можна правильно нацiлятись, щоб бити без промаху, а саме: рюкзак, буханку, консерви, огiрки, помiдори, десяток укруту яєць i стопку… Стопка береться для того, щоб було чим вихлюпувати воду з човна, коли човен тече.
Ідете ви компанiєю, тобто колективом, так — чоловiка з п’ять, бо дика качка любить iти в супову каструлю з-пiд колективної працi…».
За цим описом збирання на полювання — неприхована іронія, передчуття неповторної мисливської романтики, відчуття чоловічої свободи, розслаблення від клопотів, умиротворення.
Найбільший комізм твору – в кінці, коли домашні виявляють обман: замість дикої качки мисливець приніс курку.)
Авторські відступи підсилюють емоційну наснагу і естетичний вплив твору на читача. Це риторичні фігури, перенесення побутово-технічної лексики на пташиний світ, іронічно-гумористиче пояснення слова «горлушко» і подана в тому плані пейзажна картина).
Мистецьки вплетений у композицію розповіді прекрасний український пейзаж надвечір’я:
«Дика качка любить убиватись тихими-тихими вечорами, коли сонце вже сковзнуло з вечiрнього пруга, минуло криваво-багряний горизонт, послало вам останній золотий привiт i пiшло спать…
Це ввечерi… А вранцi дика качка зривається шукати вашого пострiлу рано-рано, тiльки-но починає на свiт благословлятись».
Особливо промовистою є фраза, яка характеризує ставлення письменника до самого процесу полювання:
«І вільно дихається, і легко дихається…».
Це щире зізнання автора, бо немає значення, чи вполював щось мисливець, чи ні, головне — що недаремно витратив час. Герої усмішки, здається, не полювали по-справжньому: найважливішим під час полювання для них було відпочити від повсякденної метушні, помилуватися вечірніми зорями та світанковими ранками над тихими озерами.
Якщо ви можете доповнити аналіз твору “Як варити і їсти суп із дикої качки” лишайте інформацію в коментарях.
