Образ Ольги Ларіної Пушкін ніби протиставляє Тетяні, її характеристика наведена в цій статті. Цитати до образу Ольги допоможуть зрозуміти її внутрішній світ.
“Євгеній Онєгін” характеристика Ольги Ларіної
Ольга Ларіна – одна з головних героїнь роману у віршах «Євгеній Онєгін», сестра Тетяни, наречена Володимира Ленського. У ній немає нічого оригінального.
Онєгін про неї говорить: «Кругла, червона обличчям вона», «У рисах Ольги життя немає». Однак Ленський в ній бачить ідеал: «Як життя поета простодушна, Як поцілунок любові мила …». Така характеристика показує, що він любив не реальну Ольгу, а вигаданий романтичний образ. Онєгін не поспішає розчаровувати свого наївного і мрійливого товариша, але надалі його невисока оцінка лише підтверджується.
На фоні Ольги легко помітити неабиякий характер Тетяни. Ольга – звичайна сільська панночка, у якої не виникає прагнень до кращого, наповненішого життя. Основна риса героїні – легковажність. У ній немає глибини. Танцюючи весь вечір з Онєгіним вона не намагалася якось зачепити Ленського або викликати в нього ревнощі. Вже тим більше мови не могло бути про зраду. Автор чітко показав, що все відбувалося через легковажність її характеру. Їй не потрібна жертва, яку приніс Ленський своєї дуеллю. І вона недовго оплакувала нареченого. Незабаром Ольга закохалася в якогось улана, за яким, не роздумуючи, пішла в полк.
Зовнішність Ольги Ларіної
Ольга мала блакитні очі з «ясним» поглядом, «рум’яну свіжість», була «як поцілунок любові мила». Її рухи, посмішка, голос – все було привабливим. Її зовнішність сповнена «невинної краси» та «ніжної простоти». Автор порівнює її з конвалією, яку не зачіпають ні метелики, ні бджоли.
Ольга була світською дівчиною. З дитинства її вчили, як правильно поводитися у суспільстві. Звідси й легковажність героїні.
Вона завжди була безтурботною, навіть легковажною. Найімовірніше, такою «вітряною» вона залишиться назавжди.
Ольга була «завжди скромна, завжди слухняна, завжди як ранок весела», тобто така, якою було прийнято бути в суспільстві. У будинку завжди було чути сміх героїні. Хоч героїня й сумувала на балах, але вона ніколи не показувала цього і завжди була весела. Оточуючі любили Ольгу, вона мала багато подруг і залицяльників.
Ольгу любили багато чоловіків, але вона була до всіх байдужа. Майже відразу вона забула закоханого в неї Ленського, який заради неї викликав Онєгіна на дуель. Її «серце страждало» не довго, «не довго плакала вона». Її швидко зміг «зачарувати» інший хлопець». Вона виходить за нього заміж і незабаром їде, залишаючи батьківську хату.
Ставлення до героїні інших персонажів
Ленський «полонений» красою Ольги, був по-справжньому закоханий у неї і готовий на все заради неї. Він щасливий від думки про шлюб зі своєю коханою, адже цей шлюб їм пророкували ще з самого дитинства. Він намагається проводити весь свій час поруч із нею. Навіть удома він малює їй картини, пише вірші, проте «Ольга не читала їх». Автор жодного разу не згадав, що Ольга теж кохала Ленського. Вона була байдужа до нього і дозволяла її кохати. Навіть після її зради Ленський не зміг розлюбити її та був готовий пробачити їй все.
