Галина Малик “Злочинці з паралельного світу” скорочено читати варто, щоб дізнатися головні події твору, який розповідає про важке життя бездомних тварин та осиротілих дітей.
“Злочинці з паралельного світу” скорочено
Розділ 1 «Три прибульця»
У дощову ніч безпритульний пес Рекс, втомлений і голодний, знаходить притулок у темному підвалі. Він пригадує свої нещастя: травмовану лапу, голод і байдужість людей. Раптом у підвалі з’являються троє незнайомих, великих і чистих псів. Один із них представився як Пол, а його друзі — Тер і Гейст. Вони кажуть, що прибули з паралельного світу і хочуть допомогти безпритульним собакам. І вони це його варіації в інших світах.
Рекс не одразу їм вірить і сприймає все з підозрою. Пол пояснює, що вони обрали саме його, бо його ім’я — Рекс — означає «цар». Раптом на лапі Пола засвічується зелена цяточка на годиннику, і прибульці починають зникати. Перед зникненням вони наказують Рексу зустріти хлопця на ім’я Хроня, який приїде електричкою опівночі. Хлопець також безпритульний, і з ним пов’язане щось важливе.
Розділ 2. Зустріч
Рекс, дотримуючись поради прибульців, приходить на вокзал і ховається під старим вагоном, чекаючи на хлопця на ім’я Хроня. Він сумнівається, чи справді все це не привиділось від голоду і як він зможе знайти хлопця і порозумітися з ним.
О півночі приїжджає електричка, і з неї виходить останній пасажир — бідно вдягнений хлопець. Це і є Хроня. Він звертається до Рекса на ім’я, і несподівано пес відповідає йому… людською мовою. Вражений, Рекс усе ж іде з Хронею до підвалу покинутого будинку, де той іноді ночує.
У підвалі затишно по-своєму — є свічка, ковдра, ящики, лахміття. Там також з’являється сірий кіт із лисиною на голові, який називає себе Ратою і теж розмовляє по-людськи. Рекс не може повірити в те, що відбувається.
Несподівано в підвал влітає папуга, який здіймає метушню, гасячи свічку. Він скаржиться, що його вигнали з дому, бо він “ненароком” справив нужду в тарілку хазяїна. Папуга сердиться, бо досі сподівається, що хазяїн пошкодує. Кіт Рата пояснює, що коли людей щось не влаштовує — вони просто викидають тварин, і повернення не буде.
Розділ 3. Знайомство
Після слів кота Рати папуга Фері замовк, ображено наїжачився, а Рата почав розповідати свою історію. Виявилося, що його вигнали через лишай, і він вісім разів намагався повернутися до господині, та вона його щоразу виганяла.
Хроня розповів, що з дитинства жив в інтернаті, але там було погано, тож він утік. Ніхто його не шукав по-справжньому — лише для звітності перед начальством.
Фері ж наполягав, що його обов’язково шукають, адже він гарний і з порядної родини. Почалася сварка: Рата обзивав папугу, а той у відповідь називав кота «приблудою». Рата обурено заявив, що він не приблуда, а автохтон — тобто живе тут з діда-прадіда, і йому належить уся територія. Папуга ж, мовляв, прилетів з Африки, отже має сидіти тихо.
Рекс урешті втрутився і нагадав, що важливо з’ясувати, чому всі вони раптом заговорили по-людському, хто їх зібрав і що далі робити. Фері відповів, що його запросили — сказали, мовляв, шукай Рекса. Рата ж розповів, що теж зустрів трьох собак, які сказали, що треба щось змінювати, бо шкода їх усіх. Але сам він не вірить, що хтось забере його назад.
Хроня запропонував лягати спати, а вранці подумати над подальшими діями.
Розділ 4. Нові прибульці
Вранці першим прокинувся Рекс. Він побачив, як Хроня спить, і помітив у нього на спині сині рубці — такі самі, як у нього самого на лапі. Хроня прокинувся і розповів, що його побили хлопці на стадіоні за те, що він поліз у їхні речі, шукаючи їжу.
У цей момент Рекс почув, що хтось спускається сходами. Проте це була не людина, а собака. Незнайомка делікатно звернулась до присутніх і запитала дозволу увійти.
Це була гарна, але змарніла шотландська вівчарка з пухлиною на животі. Вона ввічливо представилася: її звали Доллі, або просто Дол. З нею був хом’як на ім’я Хома, або Хомка. Рата кинувся на нього, але Рекс завадив, і між ними почалася коротка бійка.
Нові прибульці приєдналися до компанії, і стало зрозуміло, що вони такі ж покинуті й нещасні, як усі інші.
Розділ 5. Несподіваний сніданок
Коли Рата заспокоївся, хом’як Хомка витяг із щоки сухарик — свою заначку — і почав його гризти. Усі заздрісно дивилися на нього, особливо Хроня, який зізнався, що дуже голодний. Рекс мовчав, але сам також страждав від голоду.
Тоді шотландська вівчарка Доллі несміливо запропонувала їжу — вона мала знайомого м’ясника, якому подобалась, і він дав їй шматок ковбаси. Хроня поділив його на шість частин. Папуга Фері відмовився, бо їв лише зерно, і Рата миттєво схопив зайвий шматок.
Хроня обурився й закликав Рекса втрутитись, бо саме він був визнаний за «головного». Але Рекс розгубився, а Рата зневажливо з’їв свою порцію. Хомка ж забрав свій шматок і заховав у кутку про запас.
Рекс, який не їв уже три дні, щиро подякував Доллі, а та ввічливо відповіла. Рата ж почав глузувати з її ввічливості, порівнюючи її з модницею з Парижа. Рекс намагався зупинити його, та Рата виправдався, що ніколи не навчався, бо займався «біснісом» — тобто, йшов туди, куди його біс ніс.
Папуга Фері посміявся з жарту, а потім полетів шукати собі зерна, бо всі вже поїли, а він — ні. Рекс нагадав йому не баритися, бо могли з’явитися “оті”…
Розділ 6 “Історія Доллі”
Розділ 7. Хомка розповідає
Хомка теж розповідає свою історію. Виявляється він жив у справжньому палаці — у Палаці дітей та юнацтва. Там його добре годували, життя було безтурботне, у нього була їжа та вода. Свобода його не приваблювала, бо клітка здавалася раєм. Але з часом усе змінилося — почали говорити дивні слова: «ринок», «економіка», «конкуренція», а потім хом’ячків просто винесли на поле й випустили — мовляв, «на свободу». У дикому житті Хомка був зовсім безпорадний: не знав, як виживати, ховатися від котів чи робити запаси. Лише зустріч із Доллі допомогла йому вижити — з нею стало безпечніше і простіше.
Хомка сподівається, що «три благодійники», які його сюди прислали, допоможуть йому повернутися назад у палац. Але Рекс, хоч і головний серед тварин, не знає точно, навіщо їх усіх зібрали. Рата ж іронізує: може, їх відправлять на іншу планету, де все буде казковим — ковбаси на деревах, курячі стегна в небі, миші самі в рот стрибають.
Рекс вважає, що треба діяти самим і думати не лише про себе, а й про всіх безпритульних тварин. Рата з цим не згоден і пропонує мститися людям за їхнє ставлення.
Рекс намагається всіх заспокоїти: вони нічого не робитимуть, доки прибульці знову не з’являться.
Розділ 8. Вилазка
Увесь день тварини чекали прибульців, але ніхто не з’явився. Увечері повернувся папуга, веселий і ситий, і почав голосно кричати, імітуючи артиста. Рата розсердився і наказав йому замовкнути. Потім він запропонував вирушити на «роздобутки» — знайти щось поїсти. Разом із ним погодився йти Рекс, хоч і не розумів, що саме їх чекає.
Рата повів його за місто — на сміттєзвалище. Там, за купою дощок, була схованка, де бездомний Федя зберігав їжу. Але разом із ним жив небезпечний вовкодав Жора, який був дуже злий і часто нападав на собак.
Рата розробив план: він відволікає Жору на себе, а Рекс у цей час хапає їжу. Рекс боявся, але погодився. План спрацював — Рата примусив Федю випустити Жору, і собака кинувся за котом. Тим часом Рекс підкрався до схованки, знайшов пакет із смачною їжею, але раптом його помітив Федя. Той закричав, але, почувши голос Рекса, розгубився, подумавши, що то говорить людина, і почав нишпорити у смітті.
Цим скористався Рекс — схопив їжу і втік. Він біг, доки не виснажився, й тільки тоді зупинився у затишному місці, радіючи, що врятувався.
Розділ 9 «У пошуках порятунку»:
Коли Рекс повернувся додому, вже стемніло. Він був дуже втомлений, а Рата уже лежав на своєму місці й жартував. Рекс приніс кульок із їжею — у ньому були гамбургери, піца, шашлик (це все Федя зібрав після ярмарку). Всі дружно вечеряли, навіть сперечалися, як правильно казати — «з корочкою» чи «зі скоринкою».
Раптом Доллі почула скавуління. Хроня, Рекс і Доллі вийшли й знайшли маленького пораненого чорного песика — його звали Чіп. Він розповів, що гуляв із хазяйкою, а його напав злий пес Жора зі зграєю. У Чіпа були тяжкі рани на грудях, з яких виходило повітря.
Друзі вирішили негайно знайти лікаря. Доллі пригадала, де живе ветеринар Юрій Михайлович. Хроня взяв Чіпа на руки, і вони пішли.
Ветеринар не хотів допомагати, бо не приймав пацієнтів удома, та й Хроня грошей не мав. Він сказав приходити на прийом у клініку з грошима й повернувся додому.
Розділ 10. Все марно
Сумні Хроня, Доллі та Рексом стоять посеред вулиці і не знають що робити. Раптом їх наздоганяє водолаз, який приносить ліки й шприци для пораненого Чіпа. Він каже, що почув, як його господар грубо поводився з Хронею, і вирішив допомогти. Хроня пробує зробити укол, але Чіпу не стає краще — у нього гарячка, він нічого не їсть і не п’є. Під ранок Чіп помирає. Друзі риють йому могилу, прощаються. Настрій у всіх пригнічений.
Рата обурюється, що ніхто не допоміг, навіть ті, хто обіцяв. Навіть прибульці нічим не допомогли. Рекс пропонує звернутися до найголовнішого у місті, може він допоможе їм. Доллі каже, що це мер. Безпритульні думають як їм потрапити до нього на прийом.
Розділ 11 «Небезпечний похід»
Міліціонер у вестибюлі мерії помітив папугу Фері, який вдавав, що просто сидить і чистить пір’я. Насправді Фері відволікав міліціонера, щоби Хроня, його друзі — Рекс, Рата, кіт, хом’як — могли непомітно пробратися до мерії. Коли міліціонер пішов за папугою, друзі проскочили до сходів.
Вони дісталися до приймальні мера. Секретарка була шокована, побачивши таку дивну компанію, вона злякалася й утекла. Команда зайшла до кабінету мера. Той був приголомшений, що до нього прийшов безпритульний з собаками та котами.
Хроня спокійно сів і почав ставити серйозні запитання про безпритульних людей і тварин. Мер відповів байдуже та грубо, мовляв, це не його справа — хай міліція займається. Безпритульних дітей, за його словами, потрібно було відправити дитячі будинки, а тварин знищити. Перейматися їх проблемами він не хотів, тому викликав охорону.
У дверях з’явився охоронець, секретарка та міліціонер. Хроня розумів, що втекти було неможливо…
Розділ 12 “Впійманий”
У кабінеті мера зчинилась колотнеча, всі когось ловлять і кричать. У результаті Хроню затримує міліціонер, а всім тваринам вдається втекти. Мер сердиться на охорону, секретарку та міліцію, а потім наказує відправити Хроню до “дитячого розподільника”. Коли всі йдуть, він розкриває вікно, бо в кабінеті лишився неприємний запах.
Побачивши це папуга Фері, який увесь цей час ховався на шафі, летить до вікна. Але перед цим, щоб помститись меру, сідає на стіл й справляє нужду прямо на документ з підписом мера. Потім, задоволений, вилітає у вікно.
На дворі Фері приєднується до Доллі, Рекса, Рати і Хомки, які сховались в кущах біля мерії. Всі стурбовані: Хроню спіймали. Рата каже, що треба тікати, бо Хроню заберуть назад до інтернату.
Проте Рекс обурюється і вирішує врятувати Хроню, адже він знає, де знаходиться дитячий розподільник.
Розділ 13 Визволення
У той час, коли друзі Хроні радились у кущах, Хроня сидів у заскленій будці міліціонера, мов у клітці. Міліціонер сварився по телефону, вимагаючи машину, щоб відвезти Хроню до дитячого розподільника. Проблема була в тому, що машина не могла швидко приїхати, бо в неї не було пального.
Після розмови міліціонер замкнув Хроню і пішов. Коли повернувся, то приніс бутерброди з ковбасою і кока-колу, якими поділився з голодним хлопцем. Хлопець жадібно їв, але старався розтягнути задоволення.
Нарешті приїхав водій Василь, який мав відвезти Хроню. Він був роздратований, бо хотів іти на барахолку, а його змусили вести хлопця всього на два квартали. Хроню посадили в жовтий фургончик, замкнули й поїхали. Коли фургон зупинився і водій відкрив двері, йому щось уперлося в спину. Він подумав, що це пістолет, і почув наказ: «Руки на машину!». Вася, наляканий, подумав, що його зараз пограбують. З машини вибіг Хроня і втік. А водію наказали не рухатися три хвилини, інакше в нього вистрілять.
Коли Вася наважився озирнутися, то побачив лише палицю на землі й двоє собак, що бігли за ріг вулиці. Хроня вже втік. Його врятували друзі — Рекс, Дол, Рата й Фері.
Розділ 14. Рата пропонує
Після визволення Хроні друзі повернулися до своєї схованки. Всі були в захваті від успішної операції. Хроня дякував друзям, а ті з гордістю розповідали, як саме все відбулося: Рекс лякав водія палицею, вдаючи пістолет, Рата погрожував хриплим голосом, а Доллі навчила, що саме треба казати — вона це бачила по телевізору.
Після розмови Рата заявив, що вони можуть діяти й самі — без допомоги прибульців. Він запропонував розпочати «помсту» всім, хто завдає кривди тваринам, зокрема господарям, які викинули їх. Ідея Рати — влаштувати їм «неприємності», тобто мирний «терор» без вибухів.
Рекс і Хроня спершу сумнівались, а Хомка взагалі вирішив у всьому не брати участі — він запропонував бути завгоспом і готувати друзям їжу після їхніх «акцій».
Попри деякі вагання, більшість вирішила йти за Ратою. Він почав командувати, і всі — папуга Фері, Рекс, Доллі — вийшли з криївки слідом за ним. Хомка залишився сам, жуючи хлібну скоринку.
Розділ 15. Історія з привидом
Рата вів за собою Хроню, Рекса, Доллі та папугу Фері. Вони йшли містом, де вітрини вабили солодощами, зокрема «Снікерсами». Хроня згадав, як колись в інтернат привезли гуманітарну допомогу, але діти нічого не отримали — усе забрала собі дирекція.
Рата привів друзів до будинку, де він колись жив. Вони заховалися в кущах за будинком і почали спостерігати.
Усередині жила Аріадна Трохимівна — повна жінка пенсійного віку. Вона пила чай на кухні, поруч сиділа її біла кицька з бантом. Раптом у вікно щось постукало. Жінка здивувалась, але нікого не побачила. Потім хтось подзвонив у двері, але на порозі нікого не було. Злякана жінка зачинила двері й повернулася на кухню, де побачила, що її кицька залізла на шафу, а на підвіконні були мокрі котячі сліди.
Коли Аріадна лягла спати, з темряви раптом почувся моторошний голос, який назвав себе духом кота, якого вона колись вигнала. Голос звинувачував її в жорстокості, лякав її розповідями про потойбічний світ і махав крилами — насправді це був папуга Фері.
Аріадна в паніці вибігла з дому просто в нічній сорочці й побігла до сусіда. Тим часом «привид» весело вигукував у спальні:
— Біла вор-р-рона! Дивіться пер-р-редачу «Біла вор-р-рона»!
Розділ 16. Переділ власності
Щойно стих крик Аріадни Трохимівни, з-під її ліжка виліз кіт Рата, тримаючи банку, в яку говорив, щоб налякати господиню “голосом з того світу”. Разом із папугою Фері, що вдавав духа, вони зраділи успішному розіграшу. Рата побіг на кухню, відкрив вікно і покликав друзів.
До будинку підійшли Хроня, Доллі та Рекс, але через страх бути спійманими, лишилися надворі. Рата тим часом відкрив холодильник і був вражений кількістю дорогих продуктів: ковбаси, ікра, м’ясо, риба та навіть корм для котів. Кіт не знав, що його колишня господиня працює бухгалтером у кількох підприємствах, отримуючи добрі гроші.
Рата почав складати їжу у велику сумку і передав її Хроні, але та виявилася занадто важкою. Тоді знайшов ще одну сумку і також набив її. Побачивши, що не можуть все це понести, Рата запропонував нав’ючити Рекса, як віслюка, зв’язавши сумки рушником. Рекс погодився, хоч і ледве витримував вагу. Наостанок, Рата прихопив з собою відкривачку для консервів, і друзі пішли городами до свого сховку.
Тим часом до будинку підійшли двоє міліціонерів разом з Аріадною Трохимівною, яку підтримував під руку Антін Романович…
Розділ 17 “Сварка”
Розділ 18 “Новий план дій”
Наступного ранку Рата прокинувся сердитий. Його роздратувало, що ніхто не торкнувся до награбованої їжі. Усі інші були чимось зайняті: Доллі почувалася зле, Фері чистив пір’я, а Хроня лагодив свої черевики.
Рата спробував переконати друзів не марнувати їжу. Після коротких вагань Хроня погодився її з’їсти, хоча й застеріг, що більше красти вони не будуть. Після цього всі влаштували щедрий сніданок.
Після їжі Доллі поділилася новою ідеєю. Вона розповіла, що чула про відомих народних месників — Миколу Шугая, Олексу Довбуша, Устима Кармалюка, які боролися проти багатіїв і допомагали бідним. Рата спочатку не зрозумів, але коли Фері згадав Зорро, йому сподобалася ця думка. Він погодився спробувати себе у ролі «визволителя».
Рекс запропонував піти з ним у певне місце, де, можливо, знадобиться допомога. Друзі погодилися і рушили за ним у напрямку нового мікрорайону.
Розділ 19. Жахливий напівпідвал
Герої рушили за Рексом до старого покинутого будинку в новому мікрорайоні. Він привів їх у напівпідвальне приміщення, яке виглядало моторошно: стіни були розмальовані дивними чорними символами, серед яких Доллі впізнала фашистські знаки. Тут колись Рекса сильно побили підлітки, які називали це своїм «таємним місцем».
Рекс розповів, що ці жорстокі хлопці граються дуже дивно: ловлять тварин, влаштовують над ними уявні суди і знущаються з них, вбивають. У цей момент вони почули шум і сховалися за ящиками, які стояли у підвалі. До приміщення увійшов хлопець у чорній куртці. Він тримав у руці рудого кота й почав знущатися з нього, готуючи до «страти». Цей хлопець був один, бо його однодумці були того ддня у бурсі.
Говорячи сам до себе, хлопець зізнався, що хоче помститися старій власниці кота, яка зробила йому зауваження. Він накинув на шию тварини дротяний зашморг і готувався зробити страшне…
Розділ 20 «В’язень»
Хлопець у чорній шкірянці, якого називали Шкіря, зненацька опиняється на землі — на нього нападають собаки, зокрема Рекс. Поруч із ним — Хроня, який тримає ніж і дріт. Рекс нагадує Шкірі як він мучив його разом зі своїми друзями. Разом із Хронею вони зв’язують Шкірю.
Шкіря благає про пощаду, згадуючи маму, але Рекс нагадує йому, як жорстоко той поводився з тваринами. Тим часом Хроня звертає увагу на Доллі — їй погано, і вона просить знайти могилу професора, настав уже їй час попрощатися з ним. Хроня погоджується й готується йти з нею разом з Рексом.
Хроня доручає коту Раті охороняти злочинця. Той обіцяє все організувати і кличе інших котів, які колись постраждали від Шкірі. Зрештою, напівпідвал наповнюється скаліченими та пораненими тваринами — всі вони уважно стежать за зв’язаним Шкірею, готові напасти, якщо той поворухнеться.
Розділ 21. Смерть Доллі
Розділ 22 «Разючі переміни»
Пізно вночі Хроня та Рекс повернулися до знайомого напівпідвалу, де раніше переховувались. Шкіря все ще лежав там зв’язаний, а біля нього сиділи коти. Решта тварин зібралися навколо столу, на якому ніби цар сидів… кіт Рата — тепер він самопроголошений ватажок загону «Котячий хвіст». Його «обрали» одноголосно, і він урочисто заявив, що має право судити, карати й милувати.
Хроня з Рексом були дуже здивувані. Рекс побачив, що коти їли припаси з холодильника Аріадни Трохимівни, що пояснювало їхню відданість Раті. Сам Рата робив вигляд, що все під контролем, і заявив, що припаси переніс сюди, щоб вберети від злодіїв. Коли Хроня спитав про Хомку, Рата роздратовано відповів, що той зник. Хроня не повірив, але нічого не сказав.
Почувши благання Шкірі, Хроня хотів його розв’язати, але коти почали шкіритися та сичати. Лише після наказу Рати Шкірю відпустили, наказавши передати його друзям, що підвал тепер належить «Котячому хвосту» і вони накладають на ворогів контрибуцію — кожні три дні приносити їжу, інакше коти будуть мститися.
Після втечі Шкірі, Рата запропонував Хроні з Рексом приєднатися до їхнього загону. Хроня попросив подумати до ранку. Рата дозволив, пригостив залишками їжі та вказав місце для сну. Лише тоді Хроня помітив, що папуга Фері зник, але нічого не став питати.
Хроня й Рекс лягли на стару куфайку. Коти поступово заснули, а Рата задмухнув свічки і зручно вмостився спати.
Розділ 23 «Зрада»
Наступного ранку, коли Хроня з Рексом ще спали в підвалі, хом’як Хомка дістався міліцейського відділку. Напередодні, коли Рата з котами прийшов по припаси, Хомка сховався й не видав себе. Дочекавшись, поки ті підуть, він зібрав залишки кукурудзи та вирушив у дорогу.
Довго шукавши міліцію, він врешті знайшов її, вже виснажений і голодний. У відділку Хомка став перед черговим міліціонером на задні лапки й тоненьким голосом повідомив про пограбування, пообіцявши розповісти все в обмін на житло. Вражений міліціонер погодився, і хом’як продиктував йому всю інформацію.
Начальник відділку був задоволений роботою, а міліціонер виконав обіцянку і забрав Хомку до себе додому. Там він подарував його доньці Тані, сказавши, що хом’як вміє розмовляти. Та коли дівчинка посадила його у клітку з під-папуги і почала з ним говорити, Хомка мовчав — замість слів у нього вирвався лише тоненький писк. Повернувшись до клітки він уже не міг говорити.
Розділ 24 «Облава»
У напівпідвалі загону «Котячий хвіст» усі ще спали, коли Хроня прокинувся і тихо розбудив Рекса. Разом вони вирушили у свій сховок, щоб знайти Хомку. Там вони замість нього побачили Фері, який збирався емігрувати в Африку, бо йому набрид безлад у місті. Він попрощався з друзями і полетів високо в небо.
Раптом Хроня помітив біля старого будинку міліцейську машину і сховався з Рексом в кущах. Це приїхала Аріадна Трохимівна, ще одна розфарбована жінка і міліціонери. Жінка тримала за руку Шкірю. Міліціонери обшукали будинок, знайшли лише якийсь мотлох і вишитий рушник. Аріадна Трохимівна впізнала його і сказала, що його вкрали разом з її технікою. Хроня нічого не розумів. Але тоді Шкіря сказав, що це мабуть її пограбував Хроня іх своїми безпритульними тваринами, які розмовляють. Міліціонер оголосив Хроню в розшук як злочинця. А матері Шкірі порадив відвести сина до лікаря.
Хроня розумів, що з міста потрібно терміново тікати. Рекс не хотів залишати друга, й вони вирушили разом у далеку дорогу.
Епілог
У Надзвичайному Світі ІКС-ЗЕТ-845687 відбувався суд над Полом, Тером і Гейстом за те, що вони самовільно втрутилися у справи паралельного світу — Землі, що спричинило порушення Всесвітнього Балансу Добра і Зла. Їх покарали, позбавивши прав тварини на дванадцять діб, прирівнявши до домашніх людей (на цій планеті люди були домашніми улюбленцями, а тварини були суддями, поліцейськими і т.д.). Після вироку суддя знову вмикає екран і бачить Хроню та Рекса, які мандрують разом через гори й моря під зірками…
Автор переказу – Гнатюк Юлія
Авторські права на опублікований короткий зміст належать сайту dovidka.biz.ua.
“Злочинці з паралельного світу” дуже скорочено
Розділ 1-5
Однієї дощової ночі безпритульний голодний пес Рекс знаходить притулок у підвалі. Раптом біля нього зʼявляються троє незнайомих псів — Пол, Тер і Гейст, які називають себе прибульцями з паралельного світу. Вони кажуть, що хочуть допомогти безпритульним тваринам і що Рекс — особливий. Перед зникненням прибульці просять його зустріти хлопця Хроню, який приїде на вокзал опівночі.
Рекс приходить на вокзал і чекає Хроню. Коли приїжджає електричка, з неї виходить хлопець, який одразу звертається до пса на ім’я. Рекс відповідає йому… людською мовою. Разом вони йдуть до підвалу, де ночує Хроня. Там вони знайомляться з котом Ратою, який також говорить. Згодом приєднується ще й папуга Фері, якого вигнали з дому.
Папуга Фері й кіт Рата починають сваритися. Кожен розповідає свою історію покинутої тварини. Рекс просить їх заспокоїтися і подумати над тим, чому вони заговорили по-людськи. Виявляється, і Фері, і Рата теж бачили трьох прибульців-собак. Втомлені тварини лягають спати, сподіваючись, що наступного дня отримають якісь інструкції від прибульців.
Вранці Рекс бачить шрами на спині Хроні — такий є і у нього. Хроня роззповідає, що його побили хлопці за те що він шукав їжу в їх рюкзаках на стадіоні. Невдовзі у підвал приходить ще вівчарка Доллі з пухлиною та її друг — хом’як Хомка. Кіт Рата намагається напасти на хом’яка, але Рекс втручається. Доллі та Хомка — також покинуті тварини. Доллі пригощає всіх ковбасою, яку їй дав знайомий м’ясник. Її ділять на всіх, але папуга Фері відмовляється, бо їсть лише зерно. Рата нахабно з’їдає два шматки, і це викликає обурення інших.
Розділ 6-10
Доллі розповідає сумну історію свого життя. Вона шість років жила з професором, але захворіла, і на операцію потрібні були долари. Син професора, бізнесмен, відмовився платити. Між ними сталася сварка, після якої професор помер. Син із дружиною звинуватили собаку в смерті батька та залишили її на пустирі.
Усім стало дуже шкода Доллі. Хроня хотів помститися сину професора, але Доллі попросила знайти могилу професора, щоб попрощатися з ним.
Хомка розповів, що жив у Палаці дітей та юнацтва, де його добре годували. Але через зміни («ринок», «економіка») хом’яків вигнали на поле — «на свободу». У дикій природі він був безпорадним, не вмів виживати. Його врятувала Доллі.
Хомка сподівається, що благодійники, які його привезли сюди, повернуть його назад у палац. Але ніхто не знає, навіщо прибульці сказали їм зібратися разом. Рекс хоче допомагати іншим безпритульним, а Рата пропонує мститися людям.
Весь день тварини чекали прибульців, але ніхто не прийшов. Рата розсердився та запропонував вирушити на пошуки їжі. Разом із ним пішов Рекс. Вони дісталися сміттєзвалища, де жила людина на ім’я Федя зі злим псом Жорою. Рата відволік Жору, а Рекс викрав їжу — залишки гамбургерів, піци, шашлика — і втік.
Рекс приніс їжу до їх підвалу, де всі радісно вечеряли. Та раптом Доллі почула скавуління. Біля підвалу вони знайшли пораненого песика Чіпа. Він розповів, що його покусав Жора. Друзі повели його до ветеринара Юрія Михайловича (який колись оглядав Доллі), але той відмовився допомогти без грошей.
Коли друзі ішли від ветеринара їх наздогнав пес-водолаз і передав їм ліки для Чіпа. Хроня зробив укол, але стан Чіпа не покращився — до ранку він помер. Тварини були дуже засмучені.
Рата злиться, що ніхто їм не допоміг, навіть прибульці. Рекс пропонує звернутися до найголовнішого у місті — до мера, розповісти йому про прроблеми безпритульних тварин. Тварини починають думати, як потрапити до нього на прийом.
Розділ 11-15
Рата пропонує організувати «помсту» тим, хто кривдить тварин — у формі мирного «терору», адже сподіватися на владу марно. Рекс і Хроня спершу вагаються, а Хомка вирішує взагалі не брати участі. Решта згоджуються з Ратою та вирушають у похід.
Рата веде друзів до дому, де колись жив. У ньому мешкає Аріадна Трохимівна — повна жінка, яка вигнала Рату. Друзі влаштовують містичне шоу: стукіт у вікна, дзвінки у двері, моторошні звуки. Папуга Фері, прикидаючись духом вигнаного кота, лякає жінку. Та, налякана, тікає вночі до сусіда, а друзі тішаться з вдалої «акції».
Розділ 16-20
Рата йде на кухню, де знаходить багато смачної їжі. Кіт почав пакувати продукти у сумки й передав їх друзям — Хроні, Доллі та Рексу. Оскільки нести вкрадене було важко, то друзі нав’ючили все на Рекса, як на віслюка, і всі разом рушили до свого сховку. Тим часом до будинку прийшли міліціонери з господинею, яка заявила, що її пограбували в крали і телевізор, і фотоапарат, і ще деяку техніку.
Тварини повернулися додому, втомлені, з повними сумками їжі. Але замість радості між ними виникла сварка. Хомка запропонував поділити все порівну, та Рата сприйняв це як недовіру і вдарив його. Хроня та інші друзі вважали дії Рати грабунком. Вони відмовилися від участі в подальших крадіжках. Рата залишився майже сам, радість від награбованого розділяв лише папуга Фері.
Наступного ранку Рата був сердитий на друзів, які його не підтримали. Та все ж голодні тварини та Хроня поснідали вкраденими продуктами. Після цього Доллі запропонувала всім стати народними месниками, як Зорро чи Олекса Довбуш, чи Устим Кармалюк. Коту Раті сподобалася роль визволителя. Рекс згадав місце, де справді потрібна допомога, і всі вирушили з ним до нового мікрорайону, У одній з недобудов вони зайшли до моторошного підвалу, розписаного фашистськими знаками, Рекс розповів, як його тут побили жорстокі підлітки, від яких він ледве втік. Вони знущалися з тварин. Раптово до підвалу хтось зайшов. Тварини сховалися за ящиками. Вони побачили як хлопець у шкірянці, відомий як Шкіря, притіг до підвалу рудого кота. Він почав мучити тварину, готуючи до страти. Шкіря мстився коту за те, що його господиня зробила йому зауваження.
Коли Шкіря хотів повісити кота, на нього накинувся Рекс. Хроня допоміг зв’язати мучителя. Хлопець благав про пощаду, але Рекс нагадав, як той знущався над тваринами. Тим часом Доллі стало зле — вона відчувала, що в неї залишилось мало часу і вона має попрощатися з могилою професора. Хроня та Рекс вирушили із нею на цвинтар. Раті доручили охороняти Шкірю. Він покликав інших скривджених котів, які оточили злочинця, готові в будь-який момент помститися.
Розділ 21-24
Хроня й Рекс з вівчаркою Доллі дістають до міського цвинтаря. Вона хоче попрощатися з померлим господарем — професором Миколою Борисовичем. Вони довго шукали його могилу, блукали по цвинтарю, поки Доллі за запахом не знайшла її. Вівчарка жалібно завила і лягла на могилу улюбленого господаря. Хроня і Рекс залишають її біля могили, а самі сідають відпочити неподалік. Коли увечері друзі підходять до Доллі, то виявляють, що вона померла.
Повернувшись до підвалу, Хроня й Рекс дізнаються, що ватажком «Котячого хвоста» став кіт Рата, який захопив владу, оголосив себе суддею й володарем. Він притяг до підвалу вкрадену їжу і нагодував усіх котів. Шкірю кіт Рата дозволяє звільнити, але вимагає щоб той кожні три дні приносив їжу в підвал. Рата пропонує Хроні з Рексом приєднатися до його Котячого загону. Ті погоджуються подумати до ранку.
Хомка побачивши у підвалі безліч котів сховався, а потім вирішив іти в міліцію й розповісти про пограбування Аріадни Трохимівни. Міліціонер був вражений, почутим від хомʼяка, і за цю інформацію пообіцяв забрати Хомку додому. Проте, опинившись у клітці, хом’як втратив здатність розмовляти.
Хроня й Рекс шукають Хомку, але натомість зустрічають у підвалі Фері, який прощається й летить до Африки. Тим часом міліція та Аріадна Трохимівна приїздять до підвалу, де жив Хроня з тванинами. Шкіря звинувачує Хроню у своєму викраденні. Міліція оголошує Хроню в розшук. Хроня з Рексом вирішують тікати з міста і йдуть через гори та озера до нових пригод.
Епілог
У Надзвичайному Світі ІКС-ЗЕТ-845687 судять Пола, Тера й Гейста за втручання у справи Землі. Через їх візит співвідношення сил добра і зла було порушено в гіршу сторону. Їх карають, позбавивши на 12 діб прав тварини. А у світі тварин, де люди були домашніми улюбленцями, це було критично.
Автор переказу – Гнатюк Юлія
Авторські права на опублікований короткий зміст належать сайту dovidka.biz.ua.
