«Мина Мазайло» аналіз твору

«Мина Мазайло» — п’єса Миколи Куліша. Характеристика «Мина Мазайло» та аналіз твору представлені в цій статті.

«Мина Мазайло» аналіз твору

Літературний рід: драма

Жанр «Мина Мазайло»: сатирична комедія

Тема «Мина Мазайло»: зображення міщанства й українізації в Україні у 20-і роки ХХ ст.

Ідея «Мина Мазайло» : викриття суспільних антиукраїнських явищ, засудження міщанства, національної упередженості й зверхності(великодержавного шовінізму).

Головні герої «Мина Мазайло»

Мина Мазайло — харківський службовець середніх літ.

Лина (Килина) Мазайло — його дружина.

Рина (Мокрина) Мазайло — їхня дочка.

Мокій — їхній син.

Уля — подруга Рини.

Тьотя Мотя — сестра Лини з Курська.

Тарас Мазайло — дядько Мини з Києва.

Баронова — Козино — вчителька «правильних проізношеній» російської мови.

Тертика

Аренський

Губа — комсомольці, друзі Мокія

Сюжет «Мина Мазайло» 

Харківський службовець «Донвугілля» Мина Мазайло хоче змінити своє українське прізвище на престижніше — російське Мазєнін, а його син Мокій, котрий «збожеволів від своєї укрмови», намагається йому перешкодити. Підтримує Мокія тільки національно свідомий українець дядько Тарас з Києва. На боці Мини його дружина Килина, дочка Рина, тітка Мотя викликана з Курська (тітка Мокія і Рини по матері).
Врешті-решт, Мину Мазайла звільняють з посади «за систематичний і зловмисний опір українізації».

Сюжетні лінії: Мина — Мокій, Уля — Мокій, тьотя Мотя — дядько Тарас та інші.

Композиція: 4 дії

Сценічне втілення: дістала від Головреперткому республіки категорію «А» (пріоритетність п’єси для укладачів репертуару театрів); обійшла театри Дніпропетровська, Маріуполя, Житомира, Вінниці, Херсона, Одеси, Києва (Київський театр ім. І. Франка, поставив Гнат Юра)і Харкова (харківський театр «Березіль», поставив Лесь Курбас).

Особливості п’єси «Мина Мазайло»:

  • Драму не можна перекласти: втрачається обігрування українських і російських прізвищ;
  • Немає позитивних персонажів (дядько Тарас сумнівається у своїх думках і вчинках, надто легко здає свої позиції; Мокія теж не можна назвати патріотом: українська мова цікавить його з наукової точки зору);
  • У творі містяться досить прозорі натяки на облудність насильницької радянської українізації;
  • Фіаско для Мини можливе тільки в літературному творі, бо в той час більшовики підтримували перевертнів.

Сюжет перегукується з п’єсою Мольєра «Міщанин-шляхтич» та трагікомедією І. Карпенка-Карого «Мартин Боруля».

«Мина Мазайло»  Критика

Лесь Курбас про п’єсу: «Я вважаю п’єсу «Мина Мазайло» за виключну річ, як і взагалі Куліша я вважаю за геніальну людину!»

Л. Танюк: «Суттєве у психологічному фарсі Миколи Куліша те, що, всупереч багатьом твердженням, мовна проблема, хоч і яка важлива, не головна в ньому,— вона лише зовнішній сюжет “дискусії з національного питання”, лише символ, знак проблеми глибшої, суспільно-громадської, зумовленої відчуттям (чи запереченням) як свого “національного я”, так і своєї загальнолюдської сутності.»

«Мина Мазайло» — твір, який порушує проблеми, актуальні як за життя автора, так і зараз. І в третьому тисячолітті можна побачити політичні джерела і суспільний ґрунт найбанальніших побутових явищ, тільки на новому оберті історичної спіралі.

Коментарі:
  1. 7 месяцев ago

Додати коментар

Відповісти

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *